стрибнути на головну сторінку  
 ::: головна сторінка ::: про сайт ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::
Українські Карпати
РЕГІОН 
ТОПОГРАФІЯ 
ГІДРОГРАФІЯ 
КЛІМАТ 
ФЛОРА 
ФАУНА 
ОХОРОНА ПРИРОДИ 
ПРО КРАЙ 
Карпати туристські
МАТЕРІАЛИ 
ТРАНСПОРТ 
КАРТИ 
СПОРЯДЖЕННЯ 
МАРШРУТИ 
РЕПОРТАЖІ 
ВИПАДКИ 
ВІДПОЧИНОК 
ПОГОДА 
РІЗНЕ 
Друзі та партнери


   ::: ГОЛОВНА /
 
>>> ФОРУМИ > "Походи"   
 
Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах, які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення: невідповідні тематиці форуму чи сайту, рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику, будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
     нові повідомлення:  - свіжіші за дві доби;  - одну добу;  - 6 годин
      - старе повідомлення.


до початку форуму ::: список форумів :::
перейти в

[ Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] повідовив(-ла) -
Текст повідомлення: Tolstopuz "туди можна ходити для проходження складних маршрутів, акі вимагають постановки цілей і задач до виходу на маршрут"
А що це як не амбіції, тільки називаються чомусь захистами? Ви ставите перед собою високу мету і певні завдання і досягаєте їх. Ура, ми то пройшли і маємо підтвердження цьому.
Західний турист (а тепер вже й наш) ходить на конкретні вершини і просто ходить в гори для здоровя та задоволення, а в Польщі розроблена система балів за пройдений маршрут. Але при цьому не враховується час проходження, тобто відсутня спортивна складова. І відзнаку теж дають, як медаль :). Всі ці відзнаки, папери щодо проходження і т.д. - для амбітних людей, який хочуть більше, аніж просто походити і помилуватись природою
Все спілкування на дану тему
  1. <<< до початку теми <<<
    [ Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ]
    додав(-ла) vasyl [registered] 11:41:47 19/12/2008
    Tolstopuz "туди можна ходити для проходження складних маршрутів, акі вимагають постановки цілей і задач до виходу на маршрут"
    А що це як не амбіції, тільки називаються чомусь захистами? Ви ставите перед собою високу мету і певні завдання і досягаєте їх. Ура, ми то пройшли і маємо підтвердження цьому.
    Західний турист (а тепер вже й наш) ходить на конкретні вершини і просто ходить в гори для здоровя та задоволення, а в Польщі розроблена система балів за пройдений маршрут. Але при цьому не враховується час проходження, тобто відсутня спортивна складова. І відзнаку теж дають, як медаль :). Всі ці відзнаки, папери щодо проходження і т.д. - для амбітних людей, який хочуть більше, аніж просто походити і помилуватись природою
    • [ Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] відповів(-ла) Tolstopuz 15:28:11 19/12/2008
      Я захист ніколи не ставив понад усе. В першу чергу в гори і потрібно ходити щоб ними милуватись, відірватись від досягеннь цивілізації. А папірець я формляю в першу чергу як міру безпеки.
      Чим стара ряднська система зі спортивного туризму домінує над іншими, так це поступовістю, дій і подорожей. У часі Вас обмежужть лише знизу. Це для того щоб не наражати людей на небезпеку від банальної перевтоми. Через документи мене позбавили керівництва трійкою і ледь не позбавили визначальних перевалів у більш складному поході, минулого року узагалі похід 4к.с. зірвався. Але коли минулої зими я привів під Петрос групу із людей які просто мали бажання походити по зимовим горам, фізично і психологічно вони також були сильні, але у групи була повна дезорганізація в діях в зимових умовах. Вони були технічно не готові, похід довелось змінювати. А усе тому що у групи в триденний зимовий похід не було досвіду ночівлі у міжсезоння, який вимагають правила. Добре коли люди самоорганізовані. але гинуть в основному ті хто пішов просто погуляти. Окрім технічної підготовки документи вимагають знання та навиків із роботи на маршруті, роботи в команді. На деякі надзвичайно прекрасні вершини не можна бузпечно вийти не знаючи як працювати із мотузкою. Це здобувається у попередніх походах.
      Ті самі Поляки. Троє хлопців і дівчина в Альпах пішли на вершину. На спуску зійшла лавина, наплічники втратили, один хлопець в шоковому стані, другий переляканий, дівчина зламала ногу. Вирішили послати третьго хлопця за допомогою до якої година руху. Поки допомога вийшла змінилась погода троє що залишились замерзли.
      У нашій системі спочатку перевірять вміння діяти у ситуації і попередній досвід. Трьом хлопцям винести дівчину з гір протягом години абсолютно не проблема.
      Так само як і у висотному альпінізмі. З першого разу на висоту Ви не підійметесь. Тільки висота подіє на організм відразу, а непідготовленість проявиться лише при аварії.
      Якщо прагнення безпечної подорожі це амбіції... Тоді я з Вами згоден.
      • [ Re: Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] відповів(-ла) vasyl 17:46:18 19/12/2008
        Радянська система спортивного туризму і альпінізму насправді готувала воїнів запасу для війни в гірських умовах :). Всі клуби неофіційно були на обліку у військоматах!
        В горах, особливо зимових, найважливішими речами є досвід і дружба з мозгами. Частіше ходіть в гори і розряд не буде таким важливим.
        Не зациклюйтесь на розрядах, за 15-20 років Вам буде смішно за написані слова :).
        • [ Re: Re: Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] відповів(-ла) Sunrise 18:27:55 19/12/2008
          Знову та сама тема про розряди, що перетерта ледве не у всіх гірських форумах. Моє ставлення: це справа кожного, кому треба (а це все ж таки є амбіції) - той ходить на розряди/категорії, кому не треба - ходить собі так. Вже не Радянський Союз, - і пускають вже без папірців і книжок (ну хіба що описання маршруту можуть не показати:( )
          Зовсім інша справа це навички, для отримання яких має бути наставник/інструктор/...
          Ну попреться група, в якій всі крім Говерли та Близниць нічого не бачили на якийсь льодопад... Результат може бути сумним...
          • [ Re: Re: Re: Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] відповів(-ла) Tolstopuz 23:39:56 19/12/2008
            Не париписуйте будь-ласка мені гонитву за розрядами. Я про них жодного слова не сказав. Розряди я заробляв не у тих подорожах де потрібно відпочити і помилуватись краєвидами. Це дійсно вибір кожного яким спортом займатись.
            Людей які були саме на Близниці і Говерлі, а наступного року хотіли попертись на Кавказ я знаю. Доброго з цього нічого не вийшло.
            • [ Re: Re: Re: Re: Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] відповів(-ла) vasyl 21:47:47 21/12/2008
              Без реєстрації в АРП Вас не випустять на маршрут - це точно не в Укр.Карпатах. Тут вже в цьому Європа :). Реєстрація потрібна групі, яка закривається на розряд, а ті, що ідуть для себе, такої мети не мають і не бігають в пошуках рятувальника з печаткою :). Хіба що реєструються для власної безпеки.
      • [ Re: Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] відповів(-ла) vasyl 17:58:13 19/12/2008
        "Трьом хлопцям винести дівчину з гір протягом години абсолютно не проблема."

        Що за дурниці Ви несете!!! "Остапа понесло" :)
        На Кавказі, в Сванетії, здається в 1988 році спуск дівчини на ак’ї вниз, 6 досвідченими альпіністами із змінами, на розтяжках, по сніжнику, зайняв далеко не одну годину!!!
        Ми в червні, семеро, спускали дівчину з поломаною ногою з Грофи в долину Котельця до машини майже 9 годин. Розказуйте казки щодо Ваших дій далі в МКК!!! Може підвищать Вам розряд за красномовність!!!
        • [ Re: Re: Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] відповів(-ла) Tolstopuz 23:57:40 19/12/2008
          Вибачте за неточне формулювання думки.
          Я хотів даним прикладом опонувати щодо посилання на переваги західної школи.
          Звісно, якщо людині йти годину, то виносити потерпілого набагато довше. Це зрозуміло усім. Але сама підготовка західної школи не навчила почати виніс потерпілої. Люди були б в русі, переваг цього в холодних умовах сильно пояснювати не потрібно...
          До чого тут розряди? Де я про них не писав?
          Мої репліки розпочались як роз’яснення того що похід 3к.с згідно правил є в Карпатах, що є суттєва різниця міх гірськими та пішохідними ЛП, та що в Карпатах зимою немає піших маршрутів. Я не казав що мені важливі розряди. Основною думкою. з мої сторони, є те що маршрутні документи необхідні з точки зору підвищення безпеки походу.
          • [ Re: Re: Re: Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] відповів(-ла) Astrik 08:38:47 20/12/2008
            "Основною думкою. з мої сторони, є те що маршрутні документи необхідні з точки зору підвищення безпеки походу"
            І для того аби попасти у певні райони. Навіть для отримання дозволу у прикордоний район Мармаросів бажано, мати маршрутний лист/книжку. В іншому випадку у дозволі можуть відмовити.
            А взагалі я підтримую ідею маршрутних документів. Це дещо накладає відповідальність на подорожуючих. І спрощує в разі чого пошуки команди, окремих мандрівників.
            Щодо західних мандрівинків то і там є обілк, і є рятувальні служби.
            Розповім дещо про США.У багатьох туристичних місцях, навіть не національних парків, процес реєстрації у журналі "відвідування" відбувається по бажанню самих мандрівників. І велика частина з них, навіть спробую сказати більшість, робить це свідомо без нічиїх вказівок. Той журнал знаходиться, ні- не у будинку рятувальної служби, ні у рейнжерів, а відкрито, у невеликій деревяній "шпаківні" під невеликим навісом при вході в ліс/парк/інші туристичні райони. Я маю на увазі не "матрасні" райони. І чомусь ніхто не вважає то бюрократією.
            ось декілька фоток з різних гірських районів східного узбережжя США.
            http://rapidshare.com/files/17 5072893/DSCN4633.jpg.html
            http://rapidshare.com/files/17 5073184/Graphic1.jpg.html
            http://rapidshare.com/files/17 5073296/Graphic2.jpg.html
            • [ Re: Re: Re: Re: Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] відповів(-ла) ok 11:35:04 25/12/2008
              Але така реєстрація не має нічого спільноґо із захистом маршрутів, маршрутними листами ті. Ті яшіки - не бюрократія, а можливість дати знати рейнджерам що хтось пішов на маршрут і має повернутись до такого-то часу.

              А взагалі-то , дійсно, радянска система підготовки в альпінізмі, я вважаю, себе виправдовувала з точки зору кваліфікації учасників, і зменшувала аваріїність. Хоча мені, особисто, подобається ходити дикуном .Ну, якщо є яшик - зареєструюсь.... А розряди були потрібні коли мені було 20 років :-)
          • [ Re: Re: Re: Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] відповів(-ла) vasyl 22:20:34 21/12/2008
            To Tolstopuz "переваги західної школи"
            Напишу ще раз - західна школа не готувала воїнів запасу для війни в гірських умовах!
            Сучасна проблема напевно ще й у відсутності клубів туристів, де бажаючі могли б отримувати досвід та знання. Але не факт, що для виходу в гори потрібно було б реєструватись чи ходити категорійні походи - кожному своє. Напевно Інтернет допомагає в цьому і замінює живе спілкування :). От і наша дискусія декого навчить.
            "Але сама підготовка західної школи не навчила почати виніс потерпілої. Люди були б в русі"
            Щоб почати рух з потерпілою, в якої поломана нога, напочатку треба цю ногу зафіксувати. Якщо немає підручних засобів (наплечники втрачені, а кругом скали, сніг чи лід) то любий рух викликає сильний біль і може привести до втрати свідомості. Слово больовий шок напевно чули. А якщо перелом бедра чи відкритий, то взагалі про що мова?
            Інша причина - шоковий стан після попадання в лавину. Ви вже були в лавині, щоб робити такі висновки? При чому тут школа... Є така приказка - вчіться на чужих помилках. Але життя чомусь каже про інше :(.
            To Astrik:
            Маршрутні документи, як мінімум, можна було б отримати в клубах. Але тенденції такі, що в найближчий десяток років напевно їх розширення не передбачається, а не випускати без маршруток просто нереально - якщо не пошлють, то обійдуть. Хіба армію, лісників, міліцію і т.п. зобовязати патрулювати всю територію укр.Карпат :).
            Найпривабливішим виглядає пропонований тобою варіант добровільної реєстрації, який ти чомусь прирівняв до бюрократії. Напевно вже підзабув що то таке в Україні :). Така реєстрація могла б у нас прижитись. Але вона не підійде для спортивного туризму, хіба печатку поруч на ланцюг причепити :)
        • [ Re: Re: Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] відповів(-ла) Tolstopuz 00:02:41 20/12/2008
          Скільки часу і як транспортувати потерпілого на рельєфі від поля до скель я на щастя знаю добре і нажаль далеко не лише теоретично...
        • [ в Сванетії, здається в 1988.. ] відповів(-ла) ok 11:07:33 25/12/2008
          Ми в Сванетії у 1990 році спускали дівчину в акї з під піка Марджанішвілі (Зесхо) цілим рят.загоном години 3-4 по фірновому/сніжному схилу. Може то ми одну й ту саму дівчину спускали? :-)
          • [ Re: в Сванетії, здається в 1988.. ] відповів(-ла) vasyl 11:23:49 25/12/2008
            Точно!!! Який тісний світ...
            Ще вийшло так, що я був останнім, хто розмовляв з нею на спуску з Марджанішвілі в тумані і ми ж її і знайшли. То була повариха табору, яка пішла в гори з інструктором і злетіла в тумані. Ми несли ак’ю, ночували на каміннях і коли зранку я вивів на місце, де розмовляв з нею, то в 200-300 м від нього вона лежала - вся в тушонках, згущонках, пуху і з літровою фляшкою чачі :). Але з пошкодженим хребтом :(.
            Потім мені начальник табору (з Тбілісі) писав, що все обійшлося.
            • [ Re: Re: в Сванетії, здається в 1988.. ] відповів(-ла) ok 11:59:29 25/12/2008
              Вона була студентка з Москви, яка просто працювала поваром за ради халявного табору -ну, шчось таке.. Все було добре з нею, через день привезли до табору з лікарні, ми з нею навіть випили трохи :-). ’Отделалась іспуґом’. Вони у двох були з грузіном на горі, промайнули ’правильний’ спуск у тумані, і злетіли по льодовому кулуару на льодовик.Повезло обом шо живі. Вона у шрунді була. Хтос’ там ше тягу від акі заґубив - красиво летіла, із звоном... Начал’ника табору фамілію памятаеш’? А начспаса? :-) Начспас колоритний був:-)
              • [ Re: Re: Re: в Сванетії, здається в 1988.. ] відповів(-ла) vasyl 16:28:57 25/12/2008
                Я міг упустити деякі деталі, тому що ми тільки прийшли з тої самої гори, поїли і готувались до відпочинку, а тут прибіг той грузін і понеслось... З нашої групи тоді взяли тільки мене та нашого інструктора (втома після сходження), і тому що я був останній, хто бачив їх. Грузін здається не був інструктором, та й був сильно переполошений і нічого не міг толком сказати.
                Щодо начтабору, то я ще трохи з ним переписувався, а нчспаса не памятаю. Треба пошукати десь листи або подивитись в альпкнижку
    • [ Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] відповів(-ла) Tolstopuz 15:32:41 19/12/2008
      Звісно закордонний турист у випадку аварії якщо залишився живий то чекає на допомогу. А наш вміє діяти в тих умовах.
      А навіщо в МКК розказувати що ти будеш робити якщо за ніч випаде метр пухкого снігу, а тобі потрібно перетинати учора ще стійкий колуар, або коли товариш зламає ногу. Це ж випадок 1 із тисячі... Простіше піти, а там побачимо...

Писати в форумах можуть тільки зареєстровані користувачі.

Якщо Ви зареєстровані на сайті - введіть свій логін і пароль у формі аутентифікації нагорі сторінки (якщо Ви логуєтеся з чужого комп"ютера - приберіть галочку "пам'ятати мене" і тоді, навіть якщо забудете прикінці роботи натиснути кнопку "Вийти", Ваша автентифікація на цьому комп'ютері знищиться як тільки Ви закриєте вікна броузера з відкритими сторінками karpaty.com.ua).

Якщо не зареєстровані - зареєструйтеся.

до початку форуму ::: список форумів :::
перейти в


 


Вхід

На превеликий жаль, система Вас не упізнала :-(

   логін
   пароль

пам'ятати мене

На сайті (2): Killas, Mara..
Пошук

Вебкамера
Верховина


 
 ::: головна сторінка ::: про сайт ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::