Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах,
які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення
про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення:
невідповідні тематиці форуму чи сайту,
рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику,
будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
нові повідомлення: - свіжіші за дві доби; - одну добу; - 6 годин
- старе повідомлення.
[ Новий рік на перевалі - частина 1. ] повідовив(-ла) Текст повідомлення: Напевно 99% людей у Карпатах зустрічали Новий рік у біль-менш цивілізації чи близько до неї. Ми з Ваською вирішили вдруге (Василь вже 3-й раз підряд) зустрінути Новий рік у глухому куточку Карпат - на Вододільному хребті між витоками річки Свіча та потічка Розсохан. Починалось все так. Прийшли 31 грудня 2003 р на Тячівський автобус о 7-15. Закон КАНАПКИ - автобус є водія нема. Треба чекати на 8-45 (півтори години дорогоцінного світлого часу доби безповоротно втрачено). Але врешті решт о 8-45 Виїзд. В 12-45 десантуємся у Мислівці. Снігу майже немає і думаємо, що дійдемо без проблем. Дійшовши до кінця Мислівки в напрямку Лисак-Бескит. І раптом чудо: на наше "голосування" зупиняється попутка на Бескит. Підбирає і ми вже о 14-00 біля лісництва Бескит. До лісництва Свіча, Богу дякувати по вузькоколійці їздила дрезина і можна було більш менш нормально йти. 15-00 - ми на цьому лісництві. Що робити: чи зустрічати тут (бо вже швидко буде темніти) чи йти куди було заплановано - на перевал.
Майже митєво вирішуємо (навіть не заглядаючи до колиби) - тільки ПЕРЕВАЛ, наївно сподіваючись, що снігу небагато і є протоптана стежа. Але ось за 300 м пішла сніжна цілина. Швидкість руху різко зменшується, а затрати енергії різко зростають. Перекусивши лише крабовими паличками (бо звечора нічого не їли) вирішили йти на штурм. Місцями снігу вище коліна (і це ще вузькоколійка!) і наші сподівання, що дійдем без проблем розтанули. 16-00, вечоріє, останній раз вирішуєм дилему вертаємось чи йдемо далі, на користь останнього варіанту. Вузькоколійка закінчується і ми починаємо підйом угору. Це було щось: купа звіриних слідів. купа снігу і швидко темніє, а до колиби влітку було би ще йти дві години. 17-00 - майже повністю темніє, видно лише кусень місяця і закінчується стежина. Ми входимо в густий смерековий темний ліс. Доволі моторошно, але адреналіно через край: в хід йдуть різні засоби підсилення інстинкту самозбереження: сокира, ніж та надіємося що відлякуючі звірину голосні викрики...... Все спілкування на дану тему
[ Новий рік на перевалі - частина 1. ]додав(-ла)tolik_galamay20:56:56 10/01/2004 Напевно 99% людей у Карпатах зустрічали Новий рік у біль-менш цивілізації чи близько до неї. Ми з Ваською вирішили вдруге (Василь вже 3-й раз підряд) зустрінути Новий рік у глухому куточку Карпат - на Вододільному хребті між витоками річки Свіча та потічка Розсохан. Починалось все так. Прийшли 31 грудня 2003 р на Тячівський автобус о 7-15. Закон КАНАПКИ - автобус є водія нема. Треба чекати на 8-45 (півтори години дорогоцінного світлого часу доби безповоротно втрачено). Але врешті решт о 8-45 Виїзд. В 12-45 десантуємся у Мислівці. Снігу майже немає і думаємо, що дійдемо без проблем. Дійшовши до кінця Мислівки в напрямку Лисак-Бескит. І раптом чудо: на наше "голосування" зупиняється попутка на Бескит. Підбирає і ми вже о 14-00 біля лісництва Бескит. До лісництва Свіча, Богу дякувати по вузькоколійці їздила дрезина і можна було більш менш нормально йти. 15-00 - ми на цьому лісництві. Що робити: чи зустрічати тут (бо вже швидко буде темніти) чи йти куди було заплановано - на перевал.
Майже митєво вирішуємо (навіть не заглядаючи до колиби) - тільки ПЕРЕВАЛ, наївно сподіваючись, що снігу небагато і є протоптана стежа. Але ось за 300 м пішла сніжна цілина. Швидкість руху різко зменшується, а затрати енергії різко зростають. Перекусивши лише крабовими паличками (бо звечора нічого не їли) вирішили йти на штурм. Місцями снігу вище коліна (і це ще вузькоколійка!) і наші сподівання, що дійдем без проблем розтанули. 16-00, вечоріє, останній раз вирішуєм дилему вертаємось чи йдемо далі, на користь останнього варіанту. Вузькоколійка закінчується і ми починаємо підйом угору. Це було щось: купа звіриних слідів. купа снігу і швидко темніє, а до колиби влітку було би ще йти дві години. 17-00 - майже повністю темніє, видно лише кусень місяця і закінчується стежина. Ми входимо в густий смерековий темний ліс. Доволі моторошно, але адреналіно через край: в хід йдуть різні засоби підсилення інстинкту самозбереження: сокира, ніж та надіємося що відлякуючі звірину голосні викрики......
[ Новий рік на перевалі - частина 2 ]відповів(-ла)tolik_galamay21:28:14 10/01/2004 Орієнтація виключно геоморфологічна - підійматись тільки вгору. Сил близько до нуля, ноги промокли наскрізь, тепература повітря на 5-6 градусів знизилась, на ногах тримає тільки адреналін. Дороги назад немає! через 6-7 годин Новий рік. Йдемо з важкими потугами по глибокому снігу вище колін. І ось нарешті о 18-00 ми вийшли з лісу на хребтову стежину. Це вже радує, але ще не знаємо саме в якому місці знаходимось. Чез 15 хвилин ходу по хребту чітко прив’язуємось до знайомих місць якими ходили влітку. До колиби ще два кілометри: маршрут йде за принципом: 10 кроків - хвилина відпочинку (сили вже майже на повному нулю) Через годину виходимо на полонину де має бути колиба. ВОНА Є! Вона ціла! її не знищили ВАРВАРИ (їх дуже багато розвелось в Українських Карпатах). МИ ДІЙШЛИ. До колиби 200 м (а Васька кричить 100), до колиби 100 м (а Васька кричить 50), до колиби 50 м (а Васька кричить 25), до колиби 25 м (а Васька кричить 10), 10 - 5, 1 -0. І ось ми у колибі 19-00. Нарубали у лісі дров, затопили пічку, поїли Смачного кулешу (картоплі з тушонкою) випили чаю - 20-00 та завались перепочити на п’ять хвилин... А виявилось на 3 години. Це був повний відрубон. Після ТАКОГО БЕЗПРЕЦЕНДЕНТНОГО маршруту потрапити в затишне, тепле місце (температура в колибі, після того як ми розкочегарили була більше за 24 градуси) і знати що в діаметрі 15 км немає жодної людини це ФАЙНО. Не знаємо як ми прокинулось (напевно це був внутрішньо запрограмовано), АЛЕ НОВИЙ РІК МИ НЕ ПРОСПАЛИ. Увімкнули радіоприймач: жодного українського FM не тягне (окрім двох польських), на середніх і коротких є все: румуни, чехи, словаки, угорці, белоруси, англійці, французи, американці, АЛЕ ТІЛЬКИ НЕ УКРАЇНЦІ. Соромно.
Проте ЗУСТРІЛИ НОВИЙ 2004 РІК ПРЕЧУДОВО: з шампанським, з бенгальськими вогнями і сподіваннями на успішний та цікавий 2004 рік.
... На пам’ять про себе залишили пляшку Шампанського з нашими іменами і кинули по 10 коп...
... Згодом надішлю світлини...
[ Re: Новий рік на перевалі - частина 2 ]відповів(-ла)Коля22:06:32 10/01/2004 Ну, прикольно! :) Молодці!
А по назві Росохан, зрозумів, що ви десь були на хребті між Молодою і Яйком Ілемським? Так?
[ Re: Re: Новий рік на перевалі - частина 2 ]відповів(-ла)tolik_galamay18:09:02 12/01/2004 Якщо точніше, то ми були на відрозі Вододільного хребта у 3 км від полонини Солотвинка, з якої бере свій початок Россохан. А безпосередньо з нашої НОВОРІЧНОЇ полонинки на північний захід тече Свіча, а на південний схід безименний (на карті)потічок, який впадає у річку Гича.
[ Re: Re: Новий рік на перевалі - частина 2 ]відповів(-ла)tolik_galamay17:52:00 12/01/2004 Якщо ми йшли дві години при світлі місяця, то побачити кілька товстих смерек і зрубати з них нижні сухі гіллячки не складає ніяких проблем. У кожному разі ми НІКОЛИ НЕ НИЩЕМО нічого дерев’яного у колибах, якими б замученими не були б. Хотілося би щоб й інші дотримувались цього принципу.
[ Re: Re: Re: Новий рік на перевалі - частина 2 ]відповів(-ла)ssalone20:15:38 12/01/2004 По-моєму, все вищевикладене могло б стати маленким і класним репортажиком. Це не моя компетенція звичайно, але можливо webmaster погодиться.
[ Re: Новий рік на перевалі - частина 2 ]відповів(-ла)vasyl'12:06:15 14/01/2004 Сподіваюся пляшку з під шампанського ви не в сніг зарили??
Улітку схили гір в таких "пам"ятках".