стрибнути на головну сторінку  
 ::: головна сторінка ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::
Українські Карпати
РЕГІОН 
ТОПОГРАФІЯ 
ГІДРОГРАФІЯ 
КЛІМАТ 
ФЛОРА 
ФАУНА 
ОХОРОНА ПРИРОДИ 
ПРО КРАЙ 
Карпати туристські
МАТЕРІАЛИ 
ТРАНСПОРТ 
КАРТИ 
СПОРЯДЖЕННЯ 
МАРШРУТИ 
РЕПОРТАЖІ 
ВИПАДКИ 
ВІДПОЧИНОК 
ПОГОДА 
РІЗНЕ 
Друзі та партнери


   ::: ГОЛОВНА / МАТЕРІАЛИ / Перебування в горах / Поради бувалого чайника. Перші кроки: як побувати в Карпатах і уникнути великих неприємностей :::

ПОРАДИ БУВАЛОГО ЧАЙНИКА

Перші кроки: як побувати в Карпатах і уникнути великих неприємностей


Спочатку домовимося: це не "Енциклопедія юних бабаків" від А до Я. Тож порад на зразок "карту орієнтуємо так" і "швидкість ходи має бути..." давати не будемо. Наша робота присвячена тому, як отримати від подорожі максимум задоволення і повернутись з Карпат цілими і неушкодженими. Отже, все по порядку.


СПОЧАТКУ У ВАС ВИНИКАЄ ІДЕЯ ПІТИ В ТУРПОХІД У КАРПАТИ.

Перш за все вам потрібно знайти людину, яка принаймні разів зо п'ять була у поході. Наголошую: "Була у поході", тобто щодня проходила в середньому 15-20 км, а не виїжджала у Ворохту з шашликами і звідти насолоджувалася гірськими краєвидами (таких відпочиваючих називають ласкаво "матрасниками"). Ви ж хочете побачити дику природу, незайманий ліс, неходжені стежки? Отже, з матрасниками вам не по дорозі. Чому вам потрібна досвідчена людина? Не уявляєте, скільки виникне у поході нюансів і нюансиків, коли треба вирішувати, куди йти, коли зупинятися, де шукати воду, що робити, якщо збилися з дороги, як розвести вогонь і т.п. А від цих дрібничок залежатиме успіх вашого походу.

Отже, правило перше: ми йдемо в перший (а також в усі інші) походи з досвідченою людиною, яка має не тільки досвід походів, а й, бажано, досвід керівництва походами. І ми не поспішаємо після першого дводенного походу в гарну погоду вести інших в похід на два тижні, а декілька років набираємося досвіду.


ВИ ШУКАЄТЕ КОМПАНІЮ ДЛЯ ПОХОДУ.

Дуже добре, якщо ви ідете в похід із своїми друзями, яких знаєте як облуплених. Але на жаль, навіть похід із друзями може закінчитися трагічно, якщо ви переоцінили їхні можливості. Більш того, навіть найперевіреніші люди в поході можуть себе проявити зовсім з іншої сторони, з якої і не сподівався їх побачити. Якщо це ваш перший похід, постарайтеся, щоб вас було не менше п'яти чоловік. Одні наші добрі знайомі пішли на Сивулю, заблукали, і в лісі жінка зламала ногу. Уявляєте, скільки знадобилось чоловік, щоб доставити її до лікарні? Принаймні двоє допомагають йти потерпілому, а комусь ще треба нести речі. Майте на увазі, що не завше можна викликати рятувальників через банальну відсутність сигналу на мобільному. Ще приклад: на Чорногорі в проливний дощ і вітер ми могли поставити намет лише вчотирьох. А вночі без намету під дощем - самі розумієте...

У поході завжди тримайтеся разом, всякі намагання окремих осіб піти своєю (як їм здається, кращою дорогою чи стежкою) присікайте. Якщо ви вже зібралися іти разом, то до кінця маєте "нести цей хрест". Виняток, коли хтось мусить зійти з маршруту через травму чи нестачу часу. Якщо це не професіонал-одиночка, вам треба його провести до населеного пункту, а тоді вже йдіть далі своєю дорогою. Майте на увазі: жоден, навіть досвідчений учасник, в принципі не може сказати: "я піду тут, бо мені здається, що так правильно". В поході є керівник - досвідчена, сильна людина, яка приймає всі рішення і несе за них відповідальність. Інакше ви, перепрошуємо, - стадо овець, яке розгубиться і розбіжиться без "пастуха" в першій же неординарній ситуації. Ваша задача - виконувати всі розпорядження керівника. Не подобається - наступного разу з ним не підете. Але не псуйте походу собі і людям, що вас оточують, зайвими сварками. Якщо вже занадто наболіло - в кінці походу можна влаштувати "розбір польотів", на якому кожен може висказати все всім, дивлячись просто у вічі.

Отже, правило номер два. Групу підбираємо таки чином, щоб потім не було "мучительно больно и стыдно" за дарма витрачений час. Не заважаємо роботі керівника і виконуємо всі його розпорядження.


ВИ ОБИРАЄТЕ ПРИБЛИЗНИЙ МАРШРУТ.

Приблизний - тому, що остаточний маршрут з графіком руху складати буде керівник. На жаль, ще немає карт усіх Карпат, на якій вказано маршрути з маркіровками (це такі позначки-дороговкази вздовж дороги на деревах, каменях). Хоча випустили карти-500-метрівки Горган і Чорногори з відміченими маршрутами. Радимо їх придбати, бо це найкраще, що є на даний час (хоч і теж далеко від ідеалу). Для початку маршрут треба вибрати неважкий. Кажуть, що найкращий орієнтир на місцевості - місцеві жителі. Але не думайте показувати їм карту - заплутаєтесь іще більше, бо вони в них нічого не розуміють, краще нехай покажуть пальцем. І ще майте на увазі: гуцули використовують специфічну міру відстані - "гуцульські кілометри". Скільки це - достеменно не знає ніхто. Але, якщо вам сказали, що до пункту А 1 км - то йти вам не менше години (це з власного досвіду). Хоча у нас був випадок, коли гуцули, що ми їх зустріли біля сьомої вечора, сказали, що до ранку ми до Яремчі не дійдемо, а через годину ми були вже на вокзалі.

Для нас орієнтиром часто виступали туристи, які йшли нам назустріч, ми їх питали: звідки йдете, чи довго, як туди добратися? Також непоганий варіант. Тому радимо вибрати для першого походу людні місця. Деякі цікаві маршрути з детальним описом можете знайти тут http://www.karpaty.com.ua/?chapter=13 . Дякувати тим туристам, які не полінувалися описати свої походи.

Чорногора часто справляє враження київського Хрещатика, особливо по святах, але ми дуже просимо вас не починати з Чорногори (хіба що в супроводі щонайменше двох досвідчених туристів). Чорногора підступна і мінлива. Треба бути готовим до чого завгодно: дощу, граду, шаленого вітру, навіть снігу серед спекотного літа. І - закликаємо! - ні в якому разі не лізьте туди в період з середини вересня по червень, навіть якщо ви вже раз чи два чи три були в горах. Варто лише почитати оці матеріали http://www.karpaty.com.ua/?chapter=12&item=339 , http://www.karpaty.com.ua/?chapter=12&item=340 . Наберіться досвіду, походіть по інших вершинах (в Карпатах, крім Чорногори, безліч чудових місць), а тоді вже можете рушати на цей хребет.

Обов'язково прикиньте кілька запасних варіантів маршруту на випадок поганої погоди, втоми учасників тощо. А то залізете хтозна-куди, а потім будете сидіти і чекати, поки вас звідти заберуть (а чи заберуть?). Ви повинні визначити місця ночівлі, де можна знайти дрова і воду. Якщо вже втрапили в ситуацію, коли треба ночувати, а води немає - майте на увазі: вода внизу. Якщо ви на хребті, то скинувши метрів 200 по вертикалі з сідловини (найнижча точка між сусідніми вершинами) ви, скоріш за все, воду знайдете. Для таких випадків корисно мати з собою кілька пластикових пляшок.

Обов'язково розпитайте людей (в т.ч. і на форумі karpaty.com.ua), які ходили "вашим" маршрутом: які є орієнтири на дорозі (маркіровка, прикордонні стовпчики, колиби, полонини тощо); де можна зупинитися на ночівлю; яку небезпеку треба обминати (як-то: урвища, непрохідний жереп, обвал каміння); яка дорога (просіка, тракторна дорога, стежка, кам'яниста дорога). .

Отже, правило третє: перед початком маршруту ми по максимуму вивчаємо його: обираємо варіанти сходження з нього, розпитуємо про місця з водою, можливі ночівлі. Запасаємося водою, п'ємо помірно.


ВИ ПОЧИНАЄТЕ ЗБИРАТИ РЕЧІ ДЛЯ ПОХОДУ.

Загальне правило: ви повинні мати все необхідне, але не тягнути за собою автомобільний причіп. Наплічник має бути якомога легшим. Від зручності вашого спорядження залежить ваша "працездатність".

Перша наша порада: ви можете класти в рюкзак що вам заманеться, але повинні мати:

  1. зручне взуття (настійливо рекомендуємо легкі трекінгові черевики);
  2. добрий намет (про це має потурбуватися керівник, але і ви цього не випускайте з поля зору - вам у ньому жити);
  3. зручний рюкзак (забудьте про "колобки" і "станкові" рюкзаки - здоров'я дорожче);
  4. спальник (про совдепівські ватні забуваємо зразу - зараз є недорогі синтепонові);
  5. килимок, або карімат.
Не маючи цих речей, вам нема чого потикатися в похід. А що саме і як вибирати, ви можете подивитися тут: http://www.karpaty.com.ua/?chapter=20 . На перший раз краще взагалі попросити у товариша або взяти напрокат спорядження (взуття бажано мати своє, ще й випробуване у невеличких походах на природу, річку тощо). Купляєте своє спорядження, лише коли зрозумієте, що саме вам потрібно.

Пакуйте рюкзак так: на низ легкі і м'які речі. Далі, ближче до спини - найважче (консерви, крупи і т.д.), тільки дивіться, щоб воно вам в спину не давило. Чим далі від спини - то легші речі. Нагору - легкі, але не м'які речі. Завжди зверху має бути щось тепле, дощовик, ложка, ніж, їжа на перекус. В середину можна покласти килимок (карімат) і максимально його розкрутити. Це надасть форми вашому рюкзаку і захистить спину, якщо щось неправильно поклали. Правильно спакований рюкзак - комфорт на маршруті.

Пам'ятаємо обов'язкове правило: всі речі, що можуть намокнути (особливо спальник і речі для сну), ховаємо в поліетиленові (п/е) пакети (і запасні беремо - їх багато не буває).


ОДЯГ.

Одразу оговорюємо, що ви ідете в похід влітку (ви ж ідете перший раз!). Отже, що взяти з собою в літній похід? Одяг ви ділите на три купки.

Перша - "спальний" одяг: футболка, гольф, штани, теплі шкарпетки, шапка. За будь-яких обставин тримайте цей одяг сухим і одягайте лише вночі. Навіть якщо у вас більше нема сухого одягу, краще зранку одягти мокре - будьте певні, під час ходьби ви не відчуватимете холоду, а в гарну погоду мокре на вас швидше висохне. Важко тільки перші хвилин десять, потім звикнете. Зате яке блаженство - ввечері переодягтися в теплий сухий одяг! І ще: не сушимо мокрі речі на вогнищі без нагляду (та й під наглядом теж не радимо - все одно спалите). У водному поході речі бувають або сухими або цілими (С) (майже те саме стосується Карпат в дощовий період).

Друга група - одяг, у якому ви ідете. Це футболка, штани або шорти, дві пари шкарпеток, головний убір від сонця. Одяг бажано мати з натуральних тканин. Але пам'ятайте: синтетика швидше сохне. Гарно себе зарекомендували речі з флісу (це такий м'який синтетичний матеріал; до того ж, він гріє навіть мокрий; найвідоміший представник - полар, або Polartec). Що б ви не обрали (шорти чи штани), бажано, щоб коліна в вас були закриті (принаймні в холодну, вітряну, дощову погоду, на хребті). Дехто носить шорти і волейбольні наколінники. В разі падіння вони захистять коліна і від механічних ушкоджень.

Третя група - запасний одяг. Обов'язково візьміть светр чи курточку, легку сорочку (вона захистить вас від палючого сонця чи легкого вітру). І багато шкарпеток - ну як мінімум ще пари чотири. Ми б ще радили запасні штани і футболку, та може, декому це видасться зайвим. Ну принаймні футболка багато місця не займе. Також добре мати легеньке змінне взуття (а-ля тапочки), яке при потребі може замінити ходове (порвалося, або просто йдете асфальтовою дорогою, або річку вбрід переходите).

Ще вам потрібен захист від дощу. Тут є декілька підходів. Ви можете зробити накидку на себе разом з рюкзаком. Наприклад, з того ж таки п/е, але він не дихає. Продаються також готові рішення. Інші роблять інакше: одягають непромокаючу куртку (деякі - навіть штани), наприклад з мембранної тканини, і роблять накидку окремо на рюкзак (деякі рюкзаки продаються одразу з такою накидкою). Особливо стійкі взагалі обходяться без накидки на себе, але на перший раз радимо взяти якийсь з цих варіантів. Та захистити рюкзак від намокання - обов'язково.


ХАРЧІ.

До цього питання треба підійти серйозно. Ви витрачатимете багато сил, і вам треба відновлювати енергію. Тому, крім круп, супів, тушонок, радимо вам взяти такі продукти: сало, шоколад, горіхи з родзинками і курагою, мед. На будь-якому привалі потихеньку "дзьобайте" горіхи з курагою і родзинками - це чудовий продукт для відновлення сил. Дуже добрий і корисний напій - нарізані скибками лимончики у звичайній джерельній воді.

Щоб не набирати зайвого і не боятися лишитися без продуктів до кінця походу, складіть меню. Ми переважно робимо так:

  • Сніданок - каша з тушонкою чи грибами.
  • Обід - сухпайок (консерви, сало, ковбаса з хлібом, цибулею, овочами).
  • Вечеря - молочна каша або суп.
Книжка "Спутник туриста" (Київ, 1991) пише, що 35% добового раціону відводиться на сніданок, 10-15% - на короткі перекуси на привалах, 20-25% - обід, 25% - вечерю.
В цій же книжці знайшли таку цікаву таблицю.

ПродуктК-сть (г), необхідна для отримання 500 г кашіОб'єм продукту в кружці (500мл)
Крупа гречана120-140420
Група перлова110-170460
Крупа ячмінна100-120360
Крупа манна80-150400
Пшоно120-200400
Рис110-180460
Макаронні вироби110-120170
Горох100-120460
Квасоля100-120460
Кукурудзяна крупа100-120440
Таким чином, на середньостатистичну людину в день треба:
  • 70-90 г крупи або 120 г макаронних виробів для сніданку, 40-80 г крупи для супу чи каші на вечерю,
  • 100 г тушонки,
  • 125 г консерви,
  • до чверті буханки хліба (чи еквівалент у сухариках),
  • 1 картоплина (якщо ви хочете суп з картоплею),
  • пакет супу,
  • чверть банки згущонки для молочної каші,
  • півцибулини,
  • сало - 50 гр,
  • шоколад (25-50 г в день на людину), горіхи (50 гр), цукор (якщо людина його їсть - 60 г),
  • чай (влітку чай може бути й зайвий, бо навколо є ягоди, трави - корисно і смачно).

Ми в поході при дефіциті часу (дрів) часто користуємось напівфабрикатами (мівіна, каші швидкого приготування, пластівці), але їх треба щедро приправляти - до мівіни побільше сала і хліба, до каші - горіхів і сухофруктів, бо самі по собі ці напівфабрикати тільки наповнюють шлунок (так званий баласт), а калорійність їх невисока (в пластівцях збережені всі корисні речовини). Є в магазинах гарні готові каші з м'ясом в скляних чи залізних банках (про скляні банки забуваємо зразу). Трохи дороге, але задоволення: їх треба лише підігріти, і вечеря готова.

В похід часто радять брати спиртне, але у авторів одностайної думки про це питання немає - дехто обходиться і без цього. Задля економії ваги краще брати спирт і розводити водою. Він згодиться для розтирання і для внутрішнього зігрівання - 25 г на людину в день цілком досить, та й те не завжди потрібне. Більшість опитаних прихильників спиртного стверджують, що для внутрішнього зігрівання дуже добрий коньяк, розведений з бальзамом. Правда, спиртне розширює судини, отже, вони через деякий час починають віддавати тепло. Значить, треба випити і незабаром стрибати в спальник - тоді буде повний комфорт. Добре зігріває тепле червоне вино.

Для більш детального вивчення цього питання пропонуємо http://www.skitalets.ru/food/articles/mgu/gory.htm. Цікаві поради і зокрема розкладку продуктів можна знайти на http://www.skitalets.ru/food/articles/malova/food.htm (лиш треба їх творчо застосувати до літнього походу, ви ж - знову нагадаємо - ідете для початку в літній похід).


МЕДИЧНІ ПРЕПАРАТИ.

Величезний перелік необхідних для походу ліків можете побачити тут http://skitalets.ru/med/aptechka/generalinfo_print.htm . Тут же і написано, чим і в яких ситуаціях ці ліки вам допоможуть. Звичайно, все ви з собою не прихопите. Та в будь-якому випадку в похід не вирушаємо без:

  • Пластир звичайний і бактерицидний
  • Бинт звичайний, стерильний, еластичний
  • Активоване вугілля (при отруєннях)
  • Від болю в горлі (септифрил, трайсілс, вокасепт...)
  • Кожен бере лікарські засоби від "власних" хвороб (тобто хронічних, якими він хворіє, або знає, що може захворіти).

Все інше (знеболюючі, жарознижуючі, від розладів шлунку, вітаміни, серцеві, для зниження артеріального тиску, антисептики, мазі від розтягнень, антибіотики і т.д.) мають бути в груповій аптечці, вміст якої контролює керівник і призначений ним медик.

Влітку в лісі можете знайти багато рослин, які замінять ліки. Наприклад, розлад шлунку можна вилікувати жменькою ягід суниці і чорниці, відваром звіробою. Чебрець допомагає при кашлі, заспокоює, а ще підсилює дію інших лікарських трав. Якщо зацікавились лікарськими рослинами, відвідайте http://www.grigaonline.narod.ru/roslini/indexr1.htm - гадаємо, дещо з нього може згодитися.


А КРІМ ЦЬОГО...

Не забудьте про сірники, нитки, казанок, ліхтарик, ніж, миску, ложку, сокиру (можна використовувати похідну пилку). Добре мати пальник, особливо при поході на Чорногору і в інші місця, де немає дрів. Карта (як мінімум - кілометрівка) і компас мають бути завжди під рукою.


КІЛЬКА ПРАВИЛ, ЯК ПОВОДИТИСЯ В ПОХОДІ

На переході має бути направляючий (в перших походах це буде інструктор) і замикаючий - найсильніший і найдосвідченіший учасник походу (який в разі необхідності може допомогти або просигналізувати вперед про необхідність зупинки).

Не розтягуйтесь більше, ніж на 100 м. А в тумані йдіть один за одним, бо загубитись елементарно, знайти когось майже неможливо, а звук погано поширюється в тумані (навіть якщо будете голосно кричати - можете не почути). Найкраще поширюється високий звук. Тож можете спробувати голосно свистіти (якщо вмієте) або верещати.

Ходіть рівним темпом, особливо на підйомі (дрібні кроки, не поспішайте, але рівно, відпочиваючи лише на привалах, не зупиняючись під час переходу). Тоді серце працює в стабільному режимі. Якщо хтось відстає - заберіть в нього з рюкзаку частину вантажу. Група має йти в одному темпі.

Пам'ятайте: спуски технічно складніші за підйоми. Ніколи не бігайте і не стрибайте на крутих спусках - ваші коліна вам цього не пробачать. Ногу необхідно ставити не зовсім прямою, а трохи зігнутою для амортизації. Хрящові тканини (суглоби) відновлюються найгірше. Якщо заробите проблеми з колінами - то це на все життя.

В принципі, в Карпатах немає великої проблеми з водою (це не Крим), якщо ви тільки не ходите самими хребтами - там може бути й таке. Але настійливо радимо мати з собою на день не менше півтора літри води (в залежності від потреб організму), щоб пити на привалах і перекусах (хтозна, куди вас занесе). Пити на переходах (саме під час руху) категорично не рекомендується (надмірне навантаження на серце). Можна просто прополокати рот, якщо пересохло в роті (якщо вам стане сили волі не ковтати воду). Зовсім не пити теж не можна (вода, що виходить у вигляді поту, забирається з крові, кров стає більш густою, і серцю важче качати її; звідси погане кровозабезпечення). Найкраще пити через 2-3 хвилини після початку привалу. 2-3 ковтка. Не пийте багато навіть на привалах. Особливо перед підйомом. Пам'ятайте: чим більше ви п'єте - тим більше вам хочеться пити.


НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

Що б з вами не сталося, перше золоте правило: не панікувати. Оцініть ситуацію, подумайте, чим можете зарадити біді. Тверезий і ясний розум у надзвичайних випадках може навіть врятувати життя. Сподіваємося, вам допоможуть і наші поради.

Що робити, якщо...

...заблукали. Якщо ви на якомусь відрізку раптом звернули не в ту сторону і зрозуміли це через якийсь час - не лінуйтеся повернутися назад, навіть якщо це може зайняти у вас годину чи більше. Краще повернути назад, аніж лізти у трущоби, сподіваючись знайти якусь стежку. Ви можете зайти так далеко, що вибиратись будете звідти удесятеро довше. Повірте, в Карпатах не так уже мало місць, де практично не ступала нога людини. Одне з таких підступних місць у Карпатах - жереп, або альпійка, або гірська сосна. В ньому ви будете йти з швидкістю метрів 300 за годину, тож порахуйте, чи варто йти напролом, чи краще пошукати стежину.
Якщо вас занесло так далеко, що ви й дороги назад знайти не можете, згадайте золоте правило: спускайтеся вниз, шукайте джерело, струмок, потічок і йдіть вздовж них - вони обов'язково приведуть до населеного пункту. Кілька разів ми тільки таким чином і рятувалися.

...почалася гроза. Краще її перечекати, не йти під зливою. В погану погоду краще зійти з хребта (якщо це можливо), особливо, якщо ви не впевнені в своєму наметі. Ще зі школи, мабуть, пригадуєте, що не можна ставати під найвищим деревом і на відкритій місцевості намагатися не лишатись. Якщо ви піднімалися до гори і побачили, що збираються грозові хмари, краще спускайтеся якомога нижче. Якщо ж вас застала гроза на хребті, складіть свої речі (а особливо металічні) в купку, накрийте клейонкою, відійдіть подалі і накрийтеся самі.

...виснажені фізично. Не доводьте до того, що вже падаєте від утоми. Взагалі досвід показує, що людина може ще пройти по рівнині кілометрів з десять після того, як, здається, не залишилося ніяких сил. Але краще при перших ознаках утоми (вірні ознаки сильної утоми - людина спотикається і слабо реагує на слова) починайте шукати нічліг. Якщо у вас ще є пів-дня, то одно-двогодинний перепочинок відновить сили. Не тіште себе тим, що "от-от трохи пройдемо і будемо ставити намет" - вам треба мати сили в запасі: цілком можливо, що почнеться гроза або ще якісь обставини змусять вас швидко спускатися з гори, шукати краще місце ночівлі. Трагічні випадки в горах минулого і теперішнього років пов'язані саме з тим, що туристи не розрахували сил, були настільки виснажені, що вже не могли поставити намета, спуститися в більш безпечне місце. Тому ще раз нагадуємо - тримайте сили в "заначці" про всяк випадок. Бажано розрахувати маршрут так, щоб уже після десяти кілометрів переходу ви могли без проблем знайти гарне місце для тривалого перепочинку (ночівлі).

Приблизний денний кілометраж - 15-20 км (звичайно, цифри можуть коливатися в різну сторону: є такі, що проходять й 50 км за день). Більшість туристів стверджують, що найважче їм іти в перший-другий день походу (організм тільки звикає до навантаження, розігрівається), отже, розраховуйте маршрут так, щоб у перші день-два нагрузка не була великою.

Найкраще при знесиленні вживати багаті на вуглеводи продукти, адже вуглеводи швидко розщеплюються і вивільнюють енергію. Шоколад, цукор, мед відновлюють сили, також додають енергії горіхи. Не забувайте про вітамін С (родзинки, курага, лимон, врешті-решт аскорбінова кислота).

...сталася травма. Про це ви найкраще дізнаєтеся тут http://veslo.ru/2001/other/med/medicine.html , ми навіть не будемо нічого додавати. Тільки ще раз нагадаємо, що добре взуття, добрий рюкзак і одяг врятують вас від багатьох неприємностей, в тому числі й травм, тож поставтесь до підбору спорядження дуже серйозно.


НА ЗАМІТКУ.

Це телефони рятувальних служб http://www.karpaty.com.ua/?chapter=12&item=327 . Дай Бог, щоб вони не знадобилися, але запишіть їх на всяк випадок. Перед походом варто зареєструватися у рятувальників, розпитати їх про ваш маршрут, очікувані погодні умови.


МАЛЕНЬКІ ХИТРОЩІ.

  • Візьміть із собою кульки для сміття - вони ніколи не зашкодять, а місця багато не займуть, і вам не прийдеться випотрошувати весь рюкзак в пошуках такої дрібнички.
  • На ніч взуття сховайте в кульки, щоб не набрало вологи. Ставити можете біля намету в тамбурі (запхати попід днище або, навіть, в наметі в ноги покласти).
  • Крупи і всякі сипучі продукти складіть у полотняні мішечки, а потім у целофанові. Полотняні мішечки не будуть рватися, а целофан не дозволить волозі проникнути всередину. А можете засипати крупи в пластикові пляшки.
  • Супчик без картоплі - не супчик. А щоб не тягнути з собою сиру важку картоплю, висушіть її. Читайте http://www.karpaty.net.ua/articles_04/kazan.php
  • Ніщо так не знімає з ніг утому, як прохолодна ванна для них. Якщо є нагода, зробіть ввечері таку процедуру.
  • Щоб карта не протиралася і не обтріпувалася на згинах, заламінуйте її, розріжте на шматочки і склейте скотчем.
  • Дротик S-подібної форми дуже зручний, щоб вішати на нього казанок. А ваги і місця практично ніякої.
  • Сало гарно просоліть і заверніть в папір (не газету), потім у полотняний мішечок. Хліб і сир у п/е швидко псується. Ковбасу протріть олією і посушіть без упаковки в холодильнику, загорніть у папір.
  • Якщо намокло взуття - намагайтеся не сушити біля вогнища - обов'язково спалите. Набийте на ніч газетою. А вдень або посушите на сонці, або (якщо сонця немає) й сушити змісту немає.
  • Молочні каші задля економії ваги краще готувати на сухому молоці. Приблизно 20 гр на людину на раз.
  • Візьміть на ніч в намет м'які речі. І подушка вам буде, і намокнути матимуть менше шансів. Тільки загорніть їх у пакети, бо можуть вночі відсиріти.
  • Візьміть з собою кілька таблеток сухого пального. Знадобиться при розведенні вогнища в мокру погоду. Як альтернатива: свічки, оргскло (плексиглас), продаються інші матеріали для цих цілей. Аби сухе пальне не задувало вітром, покладіть його в порожню консервну банку.
  • Окрім ходових черевиків і легких кросівок, можна взяти з собою т.зв. шльопки аби ходити по табору по мокрій траві. Майте на увазі: взуття набагато швидше змокає від мокрої трави, ніж від дощу.
  • Якщо вирішили посушити речі на сонці, заберіть їх до його заходу. Бо роса в Карпатах така, що її випадіння еквівалентне зануренню у воду.
  • Якщо на ніч лишити посуд на вулиці - маєте шанс, що дощ сам його помиє :)
  • При ранішніх зборах доцільно всіх випхати з намету і одразу його скласти - так буде швидше.
  • Сірники запаковуйте в п/е. Завжди майте запасні.
  • Крупа зранку звариться швидше, якщо її замочити звечора. Якщо макарони довести до кипіння, а потім відставити з вогню в тепле місце - вони через 15-20 хвилин будуть готові. Гречка - за годину. З іншими крупами досліди не проводились. Ця порада для тих, у кого багато часу, але мало бажання підтримувати вогонь.
  • Візьміть з собою половник і рукавицю для того, щоб хапати гарячі речі.
  • Якщо в чай запхати розжарену і добре прогорілу полінячку, то він набуває легкого аромату диму. Але не пхайте її в загальний котел - багатьом це не подобається. В чай можна додавати чебрець, м'яту, звіробій, лишайник (на любителя).
  • Навіть якщо ви не вживаєте цукру, радимо в поході його вживати. Там є необхідні для організму моно- і дисахариди і швидкі вуглеводи, що поновлюють енергію. На важкі підйоми можна брати цукор-рафінад або глюкозу в таблетках. Карамелька - теж непогано.
  • Зайві мотузочки, булавки і прищепки ніколи зайвими не бувають. Обов'язково майте ремонтний набір на групу (нитки, голки, плоскогубці, шило, шматки міцної тканини, дріт, клей, ізолента, скотч).
  • Ліхтарики є обов'язковими майже для кожного. Принаймні один на 2-х повинен бути.
  • Візьміть з собою порожні пластикові пляшки. Важать вони небагато, але ще не було походу, коли б вони не знадобилися.
  • Дуже корисною в побуті є "сідушка" - шматок туристичного килимка з резинкою. На ній зручно сидіти і роздмухувати нею вогнище.
  • Мило і зубну пасту можна брати одні на групу.
Щасливої подорожі!

Автори: Оксана Микицей (ksanka), Дмитро Силінський (Дмитро_С)

 Матеріал підготував (написав): Оксана Микицей


 
Коментарі

Коментування доступне тільки зареєстрованим користувачам.

Якщо Ви зареєстровані на сайті - введіть свій логін і пароль у формі аутентифікації нагорі сторінки (якщо Ви логуєтеся з чужого комп"ютера - приберіть галочку "пам'ятати мене" і тоді, навіть якщо забудете прикінці роботи натиснути кнопку "Вийти", Ваша автентифікація на цьому комп'ютері знищиться як тільки Ви закриєте вікна броузера з відкритими сторінками karpaty.com.ua).

Якщо не зареєстровані - зареєструйтеся.
Коментарі до цієї статті
victor_v повідомив(-ла) 16.06.2010 20:49
надзвичайно корисна стаття. початківцям читати обовязково. скептичні ж коментарі викликають посмішку своєю самовпененістю. безумовно що з часом виникають свої звички на основі набутого досвіду, які можуть відрізнятись від загальноприйнятих.
YARA повідомив(-ла) 05.05.2010 02:29
Привіт усім!
Стаття дійсно заслуговує на похвалу. Проте багато усіляких індивідуальних моментів, то вже пізнається на практиці.
Що ж. я також дякую автору. От шкода лиш, що коменти писались в основному після виходу статті, а то 4 роки назад. Я б зараз ще прийняв участь у дискусії, наприклад, северина та зануди ))) обидва мають дюже почуиия гумору - дякую! повеселили )))
fitsak повідомив(-ла) 15.04.2010 19:34
Гарна стаття,дякую нелінивим авторам,які поділилися досвідом,та корисними порадами.Хоча інформація і знайома для більшості,проте корисно підгадати.Щодо сніданку,важливо па"ятати,що це головне в поході,іншими словами це сніданок найголовніший,тому снідати потрібно навчитись,щоб було передусім поживно та смачно

_leo повідомив(-ла) 18.04.2008 13:38
Стаття чудова.
На рахунок калорійності алкоголю, БЕНЗИН не менж калорійний.
nvm повідомив(-ла) 19.02.2007 23:17
спасибі за статтю, та коментарі.
Shteel повідомив(-ла) 01.02.2007 15:22
Звірі - Продовження1

КАБАНИ – пересуваються переважно гуртом. Найнебезпечніші весною, коли в стаї є молодняк. Тоді можуть напасти, а вже дуже небезпечно… Залізти на дерево? Можуть звалити на викорчувати… Тварина досить сильна… застережні засоби від зустрічі з кабанами - велика ватра в лагері.
Був випадок, коли ми ночували на пікеті біля слідсмуги по дорозі з Поп-Івана Марамороського до Межипотоків. На ранок в 300 метрах знайшли вирите за ніч кабанами болото… на цьому наша „зустріч” з кабанами закінчилась.

ВОВКИ – небезпечні зграєю. Можуть напасти. Приваблює запах їжі та м’яса в першу чергу. Сильно бояться вогню. Вовк-одинак – практично ніколи не нападе на людей – боїться… можуть відлякати звуки петарди – імітують постріл рушниці. Взимку спускаються ближче до населених пунктів. Зустрічаються не так часто…Хоча останнього походу на Мараморош бачив сліди… навіть на самій вершині (поп-Іван)… полюють на зайців, вівців, корів, коней, оленів, косуль. Отже влітку найвірогідніше можуть зустрітися біля вівчарських отар, але там є собаки – вони їпо чують зразу. Коні їх чують найкраще, та й взагалі, по поведінці коней (можна казати про наявність звіра в околицях: ведмідь, вовк, лисиця,)

ЛИСИЦЯ – не є такий страшний звір… полює на зайців, білок, пташок та молодняк в отарі. Як любий звір – боїться вогню. Вночі може порозтягувати їжу біля намету… зустрічається досить рідко. Ну, не так часто як вовки.

РИСЬ ти ДИКИЙ КІТ – останній занесений в червону книгу, чув що може бути в Карпатах, але ніколи не бачив та не чув щоб бачили. Мабуть самий безпечний з усіх хижаків-тварин. Рись – пересувається влітку переважно по деревам, взимку по землі (снігу). Полює на всяких пташок, зайчиків і т.д. напади на людину не чув. Зустрічається теж досить рідко, але є… Може підійти до лагерю, якщо голодна та в лагері на виду багато їжі…

А тепер загалом. Міри безпеки:
В саму першу чергу НИКОЛИ ПО МОЖЛИВОСТІ НЕ ПАНІКУВАТИ ТА ЗБУРІГАТИ МАКСИМАЛЬНИЙ СПОКІЙ. Швидкі рухи можуть спонукати звіра до нападу
ватра,
не відставати на великі відстані в хащах,
мати при собі ніж або предмет, що замінить його (льодоруб, трекова палка, сокира – ними можна відігнати, або вступити в двобій(не всіма предметами, звичайно)).
Корисно мати запальничку, петарду, або щось, що швидко „викликає” вогонь…
вночі можна ліхтариком відігнати/засліпити звіра…
І запам’ятайте: звірів боятися не потрібно, для них людина – найнебезпечніший звір.
І ще раз наголошую. ЗВІР ДУЖЕ РІДКО НАВАЖУЄТЬСЯ НА НАПАД НА ЛЮДИНУ, тим паче на гурт людей.
Ось мабуть основна інформація стосовно хижаків… згадаю ще щось – допишу обов’язково.

Shteel повідомив(-ла) 01.02.2007 15:21
Звірі(продовження)
Тепер по звірям окремо
ВЕДМІДЬ – ПРАКТИЧНО НІКОЛИ НЕ НАПАДАЄ ПЕРШИМ на людину.
виняток: ведмедиця з ведмежатами - може напасти, в цілях захисту ведмежат.
Боятися особливо слід двох видів ведмедів - "Шатун" та "подранок" (про наявність їх вам обов'яково скажуть - якщо будете питати - місцеві жителі).
Шатун - Ведмідь якого або розбудили, або за якихось причин не впав у зимову сплячку(малий покрив снігу, холодне літо - не набрав потрібної кількості жиру і т.д.). особливо небезпечний в середині зими та під кінець її. в цей час йому вже не має що їсти, запас жиру теж "з'ївся", він голодний та ходе шукає їжу. В цілях їжі може напасти на людину.. Спускається інколи ближче до населених пунктів.
(на цей НР був на мараморосах, там ходив ведмідь.. сам бачив свіжі сліди. сніжний покрив був малим і не давнім, їсти ведмідю ще було що, тому він не був таким небезпечним). а ще якось влітку (на тих же мараморосах) з батьком наздоганяли групу, вирішили скоротити: пішли коротшим шляхом потім там був малинник. пройшли по витоптаній стежині потім вже на пагорбі побачили "лєжбище" мішки, якого ми зігнали.
"Подранок" - найнебезпечніший тип стану ведмедя. Це ведмідь, якого колись поранила людина. найчастіше дуже агресивні, ті кому він зустрічається виживають рідко. Є серед них індивідууми, які пам'ятають, хто їх поранив. і вбивають тільки його (причому тільки знімають скальп і все. залишають труп, не їдять його).
про наявність поранків в місцевості місцеві знають точно!
Що робити якщо ви побачили Ведмедя?
Тікати… ні в якому разі не лізти на дерево - ви майже приречені тоді.
Тікати треба не верх та вниз по схилу, а ТРАВЕРСОМ! Людина так може пробігти досить довго та з хорошою швидкістю.. Ведмідь біжить повільно – під дією свої маси він скочується вниз… йому не зручно так бігти – отже є шанс врятуватися. Вночі можна відігнати ліхтариком в очі і т.д. треба завжди мати при собі ніж на поясі.. з доброю сталюкою.
Якщо нічого іншого не лишається, ви настільки смільчак, у вас добрий мисливський ніж і вам приходиться вступати в двобій з ведмедем – я вам не заздрю…але можу дати деякиі поради – біти треба не в область серця. А в той час коли ведмідь розкинувши руки кидається на вас – присісти швидко вспороти живіт, вивернувши тельбухи назовні та пролізти між ногами. В цей час ведмідь буде зайнятий збиранням своїх кишок. Ви виграєте час… можете або тікати або заскочити на спину та перерізати гортань. Ні в якому раз не пробуйте бити в серце – який би ніж не був ви навряд чи достанете до серця тай лапи мішки знаходяться поруч…
Все з мішками все ясно.. але наголошую ще раз Ведмідь ДУЖЕ РІДКО КИДАЄТЬСЯ ПЕРШИМ НА ЛЮДИНУ!

Shteel повідомив(-ла) 01.02.2007 15:21
Отже... особисто мені стаття сподобалась... потрібна.
Більшість зауваженнь та коментарів досить слушні, кожному на смак...
Люди просто коментують, виходячи зі свого досвіду, а приймати це новачку чи ні - це вже його справа... головне не сліпо наслідувати всім правилам, а головою покумекати трошки...
Отже.. стосовно звірів у Карпатах..
Написано з власного досвіду, та досвіду батька-прикордонника, знайомих мисливців та прикордонників-слідопитів.
В Карпатах з хижих звірів зустрічаються ведмідь,
Кабан,
вовк,
лисиця,
рись та дуже рідко дикий кіт.
Стосовно всіх цих звірів.
Звір в першу чергу бояться вогню. ватри. тобто, рекомендовано біля намету (звичайно на безпечній для намету відстанні) на ніч залишати багаття з розрахунком, щоб горіло цілу ніч... найкраще підійде ватра типу "таёжный" та різновиди ,(великі дровеняки викладаються таким чином: два знизу, одна дровеняка на них, можливі модифікації. ватра має горіти майже по всій довжині ватри. Отже підійдуть найкраще для цієї справи товстенькі дровеняки. така ватра горить довго, тримає жар та може горіти до ранку. для величини багаття можна обкласти різними дровеняками поменше...)
По-друге, звір доїться теж брязкоту заліза та диму... - робіть висновки.
По-третє, звір, якщо він сам, ще добре подумає чи напасти йому на тварину (людина сюди теж входить) яка суттєво більша за неї зростом.

monah_5 повідомив(-ла) 19.07.2006 17:45
Да-а-а-а-а!!!! Народ Дещо в статті є досить корисне. Але прочитавши деякі коментарі здалося що народ зовсім нікуди не ходив, або завжди невезло з компанією. Дівчат в походи завжди треба брати з собою, але дивитись куди і з ким іти!!!!!!!!
Трапляються такі індивіди, які пруть наче німі незвертаючи уваги на що ступають...
Дмитро_С повідомив(-ла) 07.07.2006 10:12
2salvador. Наші предки з абалковськими "колобками" ходили такі сходження, що нам і не сняться. Звичайно, можна ходити з будь-якими рюками. У мене, навіть, був випадок, коли людина ходила з великою сумкою. Підкладала під ручки рушники і - вперед. Але, людина, яка хоч раз пішла з нормальним сучасним рюком мене зрозуміє. Добрий зручний рюк вартий того, щоб з ним ходити.
2ksanka. Згоден про помаду. Хоч сам не користуюсь із принципу :))
2bjoern. З приводу сокир вже писав. В Карпатах абсолютно реально взагалі без них. Але, якщо вас іде група лосів - дебелих хлопців - то беріть хоч по 2 на брата. Але нащо? Н.м.д., 1 сокири вистачить на будь-яку групу.
І щодо ковбаси теж вже писав. Треба вміти її зберігати. Ну, і не купляти найдешевшу варену ковбасу. Нормальна салямі може зберігатися досить довго.
ksanka повідомив(-ла) 03.07.2006 15:33
2salvador це поради, а не догма :) у кожного має бути голова на плечах. Якщо немає досвіду, краще робити, як радять більш досвідчені, а потім уже можна обирати найбільш прийнятні для себе варіанти.

ще згадала одну дуже потрібну дрібничку (особливо для дівчат, але й хлопцям не зайве). Не забудьте взяти в похід гігієнічну помаду. Вітер дуже висушує шкіру.
salvador повідомив(-ла) 03.07.2006 09:55
Стаття цікава і корисна, дуже дякую. Тільки не зовсім зрозуміле категоричне неприняття станкових заплічників. 2 тижні відходив в Карпатах зі станковим (правда не Єрмак, а новішій) і жодних нарікань. (признаюся було раз, коли зачепився за якусь колоду і падав, то стукнуло станком по голові :)). Так що моя думка - тип заплічника у поході (як, зрештою, і багато іншого) питання індивідуальної прихільності.
bjoern повідомив(-ла) 21.03.2006 20:44
Хочеться додати таке:
1. Сокира - річ універсальна. Щодо кількості цієї холодної зброї - 2 шт. на 6 чол. - норма.
2. Ніколи не заважать запасні елементи живлення до ліхтарика.
3. Ковбаса, яку не з'їли в перший день походу (в транспорті, на першому привалі) в умовах літа з кожним днем стає все більше подібна на ...
zanuda повідомив(-ла) 07.02.2006 07:30
Коментар, мушу сказати, досить небезпечний через очевидний нігілізм.
s_severyn не каже як треба діяти правильно, а розповідає як можна діяти взагалі, заперечуючи при цьому системний підхід, при якому отриманні знання стають підмурком для нагромадження послідуючих знань без переучування вже вивчених речей.

s_severyn розповідає, що йому вельми класно вийти на півдня, а про те що робити початківцям, які б хотіли вийти на декілька днів, він вже помовчує. Бо тоді і погода не завжди така, як на початку походу, і пива стільки не понесеш, і в туман можна вляпатись, а тут глядь, і заблукати можна. А це по комфортному сценарію вже ніяк не передбачено.

В 21 рік може ще не прийшло усвідомлення того, що для загулу зовсім не обов’язково темряви і туману, і крім здорового глузду потрібен досвід, ну хоч би бажання його отримати.
Для прикладу: піднімаєшся на вершину, і абсолютно ясно куди йти — догори. А от піднявся, попив пивка, подивися довкола, а спуск виявляється на всі 360 градусів довкола тебе!
Добре, якщо на вершину веде одна стежка. А що якщо декілька? І розвилки існують, яких не замітив, пихтючи на підйомі? А що якщо та розвилка в придачу не дуже чітка? А що якщо стежки взагалі немає? А ребро з вершини веде вбік від хребта, а хребет стає виразним значно нижче по висоті?
І таких випадків — тисячі. Але що нам до них. Головне — роздітись до пояса і бути на сторожі, щоб ніхто часом не підсунув безалкогольного пивка. Бо тоді карпатській прголулянці — гаплик.
Дмитро_С повідомив(-ла) 06.02.2006 23:16
+++І взагалі, тема небезпеки алкоголю у відгуках дивними чином перебільшена як і тема взагалі небезпеки. Якшо ви не попретеся вночі в дощ, туман чи сніг на хребець, то нічого страшного з вами в біса не станеться! Заблукати мені, як я не пробував, ще не вдавалося+++
Взагалі-то, шановний, ця стаття писалася, для того, щоб таких висловлювань не було. І якщо вони з"являються, то стаття своєї мети не досягнула. Хоча, визнаю, бувають і невиліковні випадки.
НУ, а вислів про ходіння голими і босими я навіть і коментувати не буду. Як і про пиво з сусіднього кіоска на переході.
s_severyn повідомив(-ла) 04.02.2006 02:10
Всім привіт зі столиці і велике спасибі авторам за підбірку розумної інформації. Втім, не можу втриматись від зауважень бо, хоч прочитав тут багато дотепних коментарів, деякі й справді викликають посмішку.

По-перше взагалі змішані дві цілі пішого походу (в даному випадку в гори). Особисто я знаю два типи туристів: перші - я їх зву екстремалами - ходять в будь-яку пору року будь-куди, наражаючись на непотрібну (ІМНО) небезпеку; другі - до них я відношу себе - поважають перш за все комфорт і настрій. Тому, збираючись до Карпат, визначіться: йдете ви щоб випробувати себе на межі можливостей, чи щоб здійснити приємну прогулянку з друзями, отримати нові враження подалі від скла та бетону і т.ін.

По-друге: ну не міряйте ви все по собі! Сприйняття дійсності виключно суб*єктивна штука! Я, наприклад, полюбляю ходити, сьорбаючи пивце, придбане у найближчому селі, але ж ні в якому разі не рекомендую себе наслідувати. Бо якшо мене пивце підбадьорює, іншого воно може звалити з ніг. І взагалі, тема небезпеки алкоголю у відгуках дивними чином перебільшена як і тема взагалі небезпеки. Якшо ви не попретеся вночі в дощ, туман чи сніг на хребець, то нічого страшного з вами в біса не станеться! Заблукати мені, як я не пробував, ще не вдавалося, навіть з самого початку (доречі, мені 21 рік, шоб ніхто не думав шо я дід з бородою). Шоб не заблукати слід просто мати голову на плечах і думати нею, а не дупою і не задивлятись на симпатичних подруг.

По-третє (але це уже не для чайників): шоб не мокло взуття і одежа в дощ, вчіться ходити голими (до поясу) й босими (зрозуміло мова йде про літо). Опіків і збитих ніг можна уникнути, зовсім трішки потренувавшись. Спробуйте - і ви отримаєте справжнє задоволення (заодно, без ліків, вилікуєтесь від грибків якшо їх маєте)

По-черверте: забудьте про мівіну, пластиковий посуд, безалкогольне пиво, гумових жінок і т. ін. ВИ У КАРПАТАХ!

PS (!!!): якщо ви йдете ВПЕРШЕ, йдіть тільки з ДРУЗЯМИ, тобто з ПЕРЕВІРЕНИМИ людьми, уникайте суб'єктів, що страждають на непотрібне геморойство, гидують природнім туалетом і ванною (дівчатка-матрасниці, ау!), скиглять (!!!), сперечаються через дрібниці, довго сплять, страждають надмірною цікавістю (деруться на дерева, скелі тощо), не дружать зі здоровим глуздом (серед київської публіки таких екземплярів трапляється більш ніж достатньо). Гендерне питання надумане і проблемою не є (див. попередній коментар)

PPS: дуже смішно було читати про портативну радіостанцію... шановний, а параболічної антени з собою, бува, нести не треба? :))... Зверніть увагу, що ренрансляторів у Карпатах з кожним роком більшає. А от гуцульські "кілометри" і гуцульське "мало" - щира правда. Раджу звернути на це увагу, коли будете розпитувати місцевих.

PPPS: цікаво, виходить, я тут не один Северин?
Дмитро_С повідомив(-ла) 30.01.2006 23:57
Шановний pavliak. Деякі ваші коментарі дійсно заслуговують на увагу. Деякі ж окрім посмішки нічого не викликають.
1. Карімати можна прив"язувати до рюкзака. Але ну ніяк не знизу. Дякувати Богу, сучасні моделі рюкзаків дозволяють це робити.
2. Не можу прокоментувати щодо гречаних брикетів, наразі зараз їх не існує. Принаймні, їх не існує в Києві.
3. Останнім часом, я прийшов до висновку, що в Карпатах можна запросто обійтися без сокири зовсім. Корисною є гнучка дворучна пилка. Легко і сердито. Що ж до сокири кожному в рюкзак - то дійсно, лиш для баласта.
4. Досвідчені туристи радять брати в похід не більше 1/3 жінок від чисельності групи. І мають рацію. Принаймні, на своєму досвіді пересвідчився, що при кількості людей в групі 4 і більше там має бути не менше 3-4 хлопців. Роздуми щодо суперництва і можливих конфліктів видаються мені надуманими і неправдоподібними.
5. За нормальної упаковки, шоколад не тане при будь-якій погоді. Це перевірено і це факт. Тому, панове, беріть шоколад, в поході стане у нагоді. Зараз, слава Богу, не 70-ті роки Совка.
6. З сокирою на поясі можна взагалі до гір не доїхати. В першому ж населеному пункті вас зупинить міліція.
7. З власного досвіду: плоскогубці потрібні в будь-якому поході в найнепередбачуваніший момент.
8. Не пам"ятаю, щоб в статті згадувалися пластикові стаканчики. Була порада щодо кружок з нержавійки. Ще краще - термо кружки. Зараз це не проблема і не дорого.
9. Я не ризикну описувати як виглядають їстівні гриби. Тому це - на розсуд кожного.
severyn [guest] повідомив(-ла) 20.01.2006 13:13
Дякую за статтю!!! Можна сміливо видавати "методичку для чайників". Щодо складу (хлопці-дівчата) групи. З власного досвіду - 90% це сила духу і характеру незалежно від статі , 10%-фізична підготовка. Сам ходив і переважно з дівчатами.
zanuda повідомив(-ла) 15.01.2006 04:21
2 Pavliak.
Про сокиру згадували, ти тільки не дуже уважно читав статтю.
А чи тре її на кожного учасника походу. Напевно. В якості баласту. :)))

У випадку горнят, мова йшла про твердопластикові вироби, а не одноразові стаканчики. Вони використовуються якщо не декілька років, то декілька деситиліть.
І як-то обмотати металічну кружку ізолєнтою, щоб губ не попекти - невідомо.

Карімати кладуть і в рюкзак, і прив‘язуть ззовні. Все залежить від моделі наплечника.

Цікаві коменти відносно ґендерних співввідношеннь в похідній групі. Нагадують незабунтє "Єслі б я бил султан, бил би холостой".
Як на мене, то дівчат може бути скільки завгодно, були б тільки заміжні та з чоловіками (своїми). А як серйозно, то позаминулого року зустрічав групу з чотирьох незаміжніх жінок (віком від 20 до 25 років), і нікого більше з ними не було. І валили як глухонімі - по 45км щоденно.

І де ти ходив в кінці 70-их та на протязі 80-их, наші стежки мусіли десь пересіктись?
pavliak повідомив(-ла) 14.01.2006 20:05
Щодо намету.

Не знаю, які зараз модні намети, я раніше ходив із дво- , три- або чотиримісними брезентовими совдеповськими. Звичайно, вони займають багато місця, важкі і т.п.
Але я не про те. Якщо берете намет напрокат, не полінуйтеся розкласти його вдома і перевірити на цілісність. Якось я взяв намет і пішов у похід з ночівлею із подругою в район Київського моря. Була зима. Січень місяць. Синоптики обіцяли -2...-4 градуси. Ми дійшли, розклали намет, і виявилося, що він трохи дірявий. Але було вже пізно повертатися. Вийшло так, що я не зміг навіть розпалити вогнище. Не допомогли ні кипа газет, ні сухий спирт, нічого. Всі дрова були наскрізь проледенілі, як тільки вони нагрівалися від розпаленого вогника, з них виділялася вода і все гасло. Виручила лише свічка, котра всю ніч горіла в наметі. Вранці, коли розвиднілося, я нарахував близько 15 отворів ( величиною від 1- до 5-копієчної монети) у наметі, через що цілу ніч в наметі гуляли сквозняки ( протяги). Ми цілу ніч практично просиділи в наметі на складених увосьмеро каріматах. Всі продукти , що ми взяли з собою, замерзли , так що їсти їх було неможливо. Всю ніч їли один мармелад :) Сік замерз, перетворився в лід. Коли ми поверталися, зустріли бабусю, котра сказала, що вночі було -18 градусів. Звісно, якби намет був цілий, повітря всередині хоч якось би нагрівалося від дихання і від свічки.

ЩОДО СКЛАДУ ГРУПИ.
Як уже правильно було сказано, кількість туристів у групі має бути не меншою п"яти чоловік. Бажано, при цьому, щоб практично всі були одного віку.
Щодо проблеми "хлопці-дівчата", то краще йти або одним хлопчачим складом, або так, щоби кількість хлопців та дівчат була однакова. У всякому разі, кількість дівчат повинна бути не меншою трьох. Якщо дівчина буде одна - серед хлопців почнеться сильна конкуренція за привернення уваги цієї дівчини, що може призвести до конфлікту між хлопцями. Якщо дівчат буде лише двоє - може розпочатися конфлікт між дівчатами. Отже, якщо в групі троє дівчат, то хлопців може бути від двох до шести-семи.
pavliak повідомив(-ла) 14.01.2006 19:45
- від мого попереднього повідомлення про мобільники зник цілий шматок ! -
А я писав :
При швидкій ходьбі , як відомо, з тіла виділяється піт і пара. Якщо піт і пара потраплять всередну увімкнутого мобільника, останній може вийти з ладу. Крім того, за підвищеної вологості швидко розряджається акумулятор. Тому мобільний телефон під час переходу краще тримати вимкнутим. І ще краще - акумулятор окремо від телефона.

Про орієнтування в горах.

У горах під час походу може трапитися всяке . У тому числі - може вийти з ладу навіть інтруктор ( захворіти, не дай бог - померти, і т.п.) Як вибиратися новачкам ?? Ні в якому разі не треба шукати північ, не треба орієнтуватися по зорях з метою йти у зворотньому напрямку . Гори - це не степ, не рівнина, де можна пройти де завгодно. У горах є свої маршрути, стежки, відхилятися від яких інколи не можна навіть на 10-15 метрів. ТОму треба запам"ятовувати маркіровку стежок, особливі прикмети ( характер рельєфу, дерева, копиці сіна, колиби і т.п.) і йти назад лише по стежках ( взимку, за відсутності сніговії - по власних слідах). Якщо йдете немаркірованими стежками/маршрутами, а особливо - коли заблукали, промаркіруйте свій маршрут самі, якщо немає чим - використайте той же туалетний папір ( в"яжіть петлі на деревах), щоб вас могли знайти рятівники чи щоб ви бачили, що ви тут вже проходили.

Стосовно ліхтариків - зараз дійсно є багатий вибір ліхтариків, для туристів особливо може підійти такий ліхтарик, котрий вдягається на голову. Отже, при його використанні руки залишаються вільними. Крім того, він дає вузьконаправлений потік світла, що має свої переваги. Наприклад, комусь із дівчат треба вночі відійти до лісу. Вона вдягає на голову такий ліхтарик , вмикає його і йде робити свої справи. При цьому її саму не видно, але світло від ліхтарика видно, тому якщо не дай бог, її вкрадуть інопланетяни або ведмідь, то по світлу ліхтарика її можна буде відшукати.
Крім того, ці світлодіодні ліхтарики споживають напрочуд мало електроенергії, тому елементи живлення до них легенькі і займають мало місця, що аж хочеться порекомендувати кожному туристові брати з собою по два ліхтарики :)

Непогано також мати кожному членові групи лазерну указку. Уночі вона може кожному знадобитися для подачі сигналу біди . Крім того, якось на мене напала собака, я посвітив їй лазером в очі, вона втекла. Не знаю, чи так само діє лазер на ведмедя чи вовка, проте ви можете перевірити це на власній практиці в найближчому зоопарку :)

Сухе пальне ( сухий спирт) - треба мати обов"язково і якнайбільше, особливо взимку чи під час дощів. Дійсно, важить він небагато, його можна позасовувати в усі укромні місця вашого рюкзака. Він може зберігатися роками, не псується, а в скрутну хвилину може врятувати вам найдорожче.
pavliak повідомив(-ла) 14.01.2006 19:01
(- продовження -)
Тому мобільні телефони краще під час ходьби вимикати і взагалі носити мобілки у спеціально пошитих чохлах із натуральної тканини ( льону, бавовни, брезенту), ні в якому разі не силіконовий чи шкіряний чохол. Щоб перестрахуватися від передчасно і несподівано розрядженого акумулятора мобілками краще користуватися лише коли потрібно передзвонити, бо у відсутності зони покритття мобілка через пошук мережі швидко розряджається.

Сподіваюся, що не потрібно нагадувати, що кожен член групи повинен мати у пам"яті свого телефону номери усіх своїх колег по групі, а також номери телефонів найближчих КСП, міліції і т.п. Ті ж члени групи, у кого немає мобільного телефону, повинні бути проінструктовані, як подавати знаки - прохання про допомогу і т.п.

Для цього у кожного члена групи повинні бути власні сірники або запальничка. Щоб у випадку необхідності можна було розпалити вогонь ( багаття). Сірники повинні бути підготовлені : кожен сірник має бути просочений парафіном ( воском), головки сірників найкраще змастити лаком для нігтів. Кресало на коробці може стертися або намокнути, тому всередині коробки треба мати окреме кресало ( з іншої коробки), котре для надійності загорнути в скотч.

Я вже писав про туалетний папір. Ще хотілося б написати про наступне. Коли у групі одні хлопці ( мужчини, вони ж - чоловіки), то ніяких особливих проблем не виникає. Але коли в групі є бодай одна дівчина ( жінка, леді), все набагато ускладнюється. Навіть "сходити попісяти" стає проблемою. Отже, у житті такої групи часто настає момент, коли інструктор чи старший групи подає команду : "дєвочки направо, мальчіки - налєво". Тут особливо важливо, щоб кількість особового складу групи до і після виконання цієї команди не змінилася. ( У мене особисто в житті був момент, коли в сходженні на вершину Местія-Тау на Кавказі я йшов у зв"язці з двома дівчатами, причому - посередині між ними. Остаточно враження від походу не дав зіпсувати лише густий-прегустий туман, коли видимість була не більше 4-5 метрів, власне, чому й не можна було відчепитися із зв"язки).
pavliak повідомив(-ла) 14.01.2006 18:43
Ходив часто в походи в кінці 70- початку 80 років. ТОді шоколаду в магазинах не було, тож не знаю, чи смакує шоколад у поході. Але точно знаю, що влітку при температурі вище 20 градусів ваш шоколад просто розтане. То ж я би не рекомендував брати шоколад у похід. Краще візьміть гематоген.
Ми брали з собою супи в пакетах ( радянські, які , ІМХО, для туристів кращі, ніж сучасні пакетні супи типу МАГГІ, КНОР і т.п.), кашові брикети ( рис, гречка) з жиром і з м"ясом, манну крупу, пшоно, вермішель, печиво, томатну пасту, приправу для ухи, сало, цибулю, часник, сіль, цукор, чай, гірчицю, хліб, рибні консерви . Все. Одна знайома радила нам брати в похід борщову заправку :) , ми не брали. Кілька днів поспіль цим харчувалися, і нічого. Лише одного разу в наметі під час грози мені до смерті захотілося "пепсі-коли". Повернувшись у Київ, випив одразу дві (!) пляшки ( 0, 33) :)

З медикаментів чомусь забули Ви вказати такі абсолютно необхідні речі, як йод, зеленка, перекис водню, марганцовка. Непогано також взяти одеколон "Тройний", бальзам "Зірочка" ( допомагає від укусів комах).

Карімати кладуться не в рюкзак, а прив"язуються до рюкзака знизу.

Щодо ковбаси. Зараз продається ковбаса у вакуумному пакуванні . Краще брати з собою саме таку ковбасу, невеличкого розміру, щоб за один раз можна було її всю з"їсти.

Крім того, влітку, я так гадаю, у Карпатах повнісінько грибів, що може слугувати непоганою добавкою до раціону. Лише треба точно знати. які гриби 100% їстівні. Гадаю, це - маслюки, білі ( боровики), підберезовики, підосиновики, сироїжки.

Кружки для чаю краще брати металеві емальовані - вони екологічно безпечніші для гарячого чаю, ніж будь-які пластмасові, особливо ніж "одноразові стаканчики". Щоб зручно було її тримати, п"ючи чай, удома таку кружку треба обгорнути ізолєнтою.

Щодо реманенту - дивно, що не згадали про сокири. Сокиру треба брати обов"язково на кожного члена групи. Якщо не дрова рубати, то якогось кілка в землю забити. Або від якихось непроханих гостей оборонитися. Також треба мати ножі з хорошої сталюки, в ножнах коло пояса. Такий ніж можна використовувати навіть замість виделки. Чи брати плоскогубці, як описано , - не знаю Нам жодного разу плоскогубці не були потрібні. Навіть не знаю, для чого їх у поході можна застосувати ?

Компас краще брати такий, який використовується для спортивного орієнтування, з рідиною всередині. Перед виїздом в Карпати бажано купити собі карту рідної місцевості і походити з компасом у себе вдома, від точки А до точки Б, щоб "відчути" його.

Ще хотілося б нагадати про таку делікатну річ, як туалетний папір. Треба брати і побільше, причому кожен рулон загортати окремо в пакет. Ну а після використання туалетного паперу руки треба також привести в порядок. Для цього найкраще підійдуть спеціальні просочені серветки.
Gdanz [guest] повідомив(-ла) 13.01.2006 22:10
2 Сват
Маєш бажання звяжись зі мною:
ICQ : 164336375 можливо знайдемо спільне рішення :))
Сват [guest] повідомив(-ла) 05.01.2006 20:59
Хочу подякувати авторам за багато корисної інформації. Я практично є новачком, ходив зо 3 походи з досвідченими людьми. Дещо навчився, але тут є набагато більше. Так склалось що зараз не маю компанії, з ким ходити в гори, проте "збитись" з того не можу і не хочу. Уже десь рік блукаю сам, на щось серйозне не наважуюсь - максимум одноденки-прогулянки. Чи можете щось порадити, наперід вдячний за відповідь.
yhirnyak повідомив(-ла) 22.12.2005 19:45
тема цікава і (на щастя) нескінченна. єдиного вірного підходу немає і бути напевно не може.
сайт лише б виграв, якби аналогів цій статті було кілька або ще більше
Kaban повідомив(-ла) 21.12.2005 10:20
Мені дуже сподобалася стаття і доповнення всіх до неї
Для початківців - супер
Дмитро_С повідомив(-ла) 11.12.2005 16:53
Цікаві зауваження від zanuda.
Щодо алкоголю - цікаво і корисно. Не задумувався, але схоже на правду.
Щодо паління - теж не підтримую, але маю багато прикладів, коли люди не кидали палити в поході. А бачив навіть монстрів, що палили просто під час переходу. Повбивав би :).
Ліхтарики - абсолютно згоден - світлодіодні рулять. Але, все ж таки, 2 роки на одних батарійках не реально. Мій максимум - місяць активного використання (2 тижні Кавказ, 2 - Карпати).
Посутд - теж щось в цьому є. Але зважував пластикову миску і свою з нержавійки - моя майже в 2 рази легша. Але гарячу тримати дуже не зручно.
Як на мене, наведені Занудою норми пиття завищені. Звичайно, літра мені вистачає на 1.5-2 дні. Але, бувають виключення.
Їсти, може й треба смачно ВДОМА, але їсти як Нео з Матриці якусь гидоту, що містить всі необхідні амінокислоти я теж не згоден. У крайньому разі, не в Карпатах. А іноді можна і побалувати групу. Часник - класна штука, але їсти його треба ввечері, як і каву. Бо, кажуть, також дає навантаження на серце, а вдень його і так вистачає.
zanuda повідомив(-ла) 09.12.2005 10:51
Щодо руху до струмкам
Раз на раз не приходиться.
В Карпатах, в 95 відс. випадків лісовозні дороги з’являються через 3км нижче верхів’я струмка.
Відповідно, якщо ви досить віддалені (2,0-3км) від хребта, то рух по долині повз струмок статистично є виправданий.
Якщо ви знаходитесь ближче до лінії хребта (1-1,5км), то статистично вірно буде, або протраверсувати схил6 так щоб впасти в долину струмка кіліметрів 3 від верхів’я, або вернутись на хребет — в залежності від маршруту і побажань «трудящихся».

Не забуваймо, у верхів’ях струмки мають крутий профіль, там багато каменюк, причому слизьких, повно завалів (дерева всі падуть в середину долини) і урвищ по сторонах струмків.

Відповідно у більш віддалених від хребта ділянках є високий шанс напоротись на зарослу вирубку, і траверсувати схил через яку буде ой як невесело.



Щодо черевиків в поліетилені на ніч
Оскільки під час походу потіє все тіло, в тому числі і ступні, то черевики разом з шкарпетками надійно пропитуються потом. Тому зробіть паузу, хвилин з 15, після того як ви зняли черевики і перед тим як запхали їх на ніч в поліетиленовий мішечок, бо інакше на рано ваше взуття буде густо віддавати аміаком.


Свічка в поході
Я довгі роки, поки не перейшов на пропанову грілку, користувався свічкою для розпалювання вогнища. Спогади якнайкращі. особливо допомагалов дощову погоду і при розпалюванні сирих дров.
Кому цікава техноголія можу окермо розповісти.


Щодо мобільного зв’язку
Хтось там казав, що в нього батарейок вистачає на 4-7 днів у включеному режимі. :-)))))))
Ачєвідноє-нєвероятноє.

Розділяю побоювання Дмитра-С, щодо зв’язку між раком мозку і постійним триманням телефону біля вуха. Хтось-колись пробував тримати мобілку під час розмови на відстані 20-30см від монітора? Спробуйте. І так само впливає він і на мозок. Розмовляйте через наушники тримаючи мобілку на відстані 0,5м від голови.



zanuda повідомив(-ла) 09.12.2005 10:48
Орієнтування
Основне правило — ніколи не будьте занадто самовпевнені. Запорукою не заблукати є ПОСТІЙНА думка, що МОЖЕТЕ заблукати.
Ясна річ, потрібно не тільки думати, але й весь час, безперервно, знати де знаходишся і куди рухаєшся. Хоч би один з учасників походу має мати карту-компас постійно В РУКАХ.
У випадку руху в тумані, темноті, на неоднозначних розвилках потрібно будувати паралельні версії того де ти можеш бути.
Необхідно дружити з годинником і головою. Як правило туристи переоцінюють свої фізичні можливості і думають, що вони знаходяться далі, ніж є на ділі.
Найкраще зробити табличку, де вказані пройдений час у хвилинах і відповідна кількість міліметрів на карті. Наприклад, от пройшов я 25 хвилин — ага, це буде приблизно 6 мм на карті. І т.д.
Бо як почнете переводити маштаб у відстані, прикидати швидкості, то голова швидко заплутається і нічого толкового і достовірного не видумаєте. Табличок бажано зробити декілька: для ходьби по рівній стежці (3,5-4км/год), пологий спуск по дорозі (5-5,5 км/год), крутий спуск до стежці (2,5-3км/год), крутий підйом по стежці (1,2-1,5 км/год).
Ясна річ, рахувати слід тільки той час коли ЙШЛИ, а не загальний час (разом з привалами). Для цього в одного з учасників годинник може йти в режимі секундоміра з відсічками.
Якщо поставитись до орієнтування серйозно, то відхилень більше 5-10мм масштабу карти не має бути.
Користуйтесь тільки рідинними компасами.
Не забуваймо просту річ, щоб компас правильно показував напрямок на магнітний північ, він має бути в горизонтальному положенні. На практиці майже ЗАВЖДИ чайники, перебуваючи на схилі гори, тримають компас під кутом 15-25 град. Відповідно компас бреше, і серйозно.
Поруч з компасом не має бути іншого компасу або заліза (наприклад, ліхтарика).
Досить систематична помилка чайників: тримають поруч два компаси «перевіряючи», чи показують вони один і той самий напрямок на північ. Відповідно, брехати будуть обидва, навіть якщо стануть показувати в оддному напрямку.

Якщо ви таки заблукали
1. ЗУПИНІТЬСЯ і подумайте. Не панікуйте!
2. Гляньте на годинник і прикиньте скільки часу, і відповідно відстані, ви йшли від останнього надійного орієнтира.
А чи був той орієнтир такий вже і надійний? Чи є якісь інші — паралельні ситуації?
3. ЗОРІЄНТУЙТЕ КАРТУ!
4. Визначте ЗАГАЛЬНИЙ напрямок схилу. Прикиньте по карті, де в межах відповідної відстані існує подібний напримок схилу.
5. ВИЗНАЧТЕ свій НАПРЯМОК руху.

zanuda повідомив(-ла) 09.12.2005 10:45
Щодо пиття.
Справа надзвичайно мінлива і залежить від багатьох факторів: температури і вологості повітря, швидкості руху, віку і навіть від одягу туриста.
Проте існують загальні правила:
1. Пити треба стільки, щоб нормально рухатись. Нормальна кількість води НЕОБХІДНА для забезпечення довготривалої роботи м’язів.
Навіть незначна дегідрація організму приводить до зменшення відчуття енергії-працездатності, послаблення мозкової діяльності, і не в останню чергу до втрати ЗАДОВОЛЕННЯ від походу.
Критерій необхідної кількості води — колір і об’єм, за перепрошенням, мочі: вона має бути ні не темною, ані занадто світлою. Зменшення об’єму мочі — ознака дегідрації організму.

2. Пити потрібно потрошки (не більше як 0,1-02 л за раз), але систематично.
Ковток-другий води можна зробити будь-де і будь-який час.

3. Оскільки це замітки для чайників, то настирно рекомендую їм пити достатньо рідини.
Щоб запам’ятати — похід не «істязаніє плоті».

Проте:
1. На короткому привалі (2-5 хв.) бажано не пити багато (0,2-05 л) — вода досить швидко всмоктується в кров і можлива поява відчуття «дубовості» в ногах, і перші пару сот метрів буде тяжко йти.

2. Крім того, якщо одним махом випити, скажемо, літр води, то це приведе до суттєвого збільшення об’єму крові. Скажемо, якщо ви йшли при пульсі 120 уд/хв і випили літр води, і не збавили темпу руху, то можете довести пульс до 140-145 — то ще не біда, але якщо ви дерлися догори (а це 160-180) і випили літр, то пульс може доскочити до 190-210 — а це далеко не кожен може винести.

3. Слід пам’ятати, що з потом м мочою ви втрачаєте солі і натрієві, і калієві. Більше п’єте, більше втрачаєте. І щоб вночі вас не хапали корчі-судороги, на протязі дня можна поїсти щось солене. «Сурові» спортсмени користують солевими таблетками.


Щодо їжі
На моє переконання, смачно треба їсти ВДОМА. В похід ходять за чимось іншим.
Проте існує виняток — ЧАЙНИКИ.
Щоб похід запам’ятався, кожен вечір треба чимось прикрасити.

Єдине за чим потрібно слідкувати, щоб в організм поступила потрібна (300-500 мг) доза вітаміну С, бо його особливо багато витрачається при посиленій фізичній нагрузці. Бажано таки проковтнути таблетку. А якщо вітамін С поступить ще в іншій формі, то взагалі, казка.

З особистого досвіду — їсти бажано потрохи, але частенько. І обов’язково після трьох чистих ходових годин (без часу потрачених на привал). Горішки і карамельки можете жувати і під час переходу. Але при цьому бажано не вдавитись, оскільки дихаєте в цей час глибоко і часто.

Особистий бзік, наукою не підтверджений, але мені так ся здає, що долька часнику в день, то є MUST.

zanuda повідомив(-ла) 09.12.2005 10:42
Вав! Дістав море задоволення від перечитаної статті, а , головно, від коментрарів до неї! Давно тутечки не було подібної дискусіїї.

Основний закон
ПОХІД МАЄ ЗАКІНЧИТИСЬ ТАК, ЩОБ ЙОГО УЧАСНИКАМ ЗНОВ ХОТІЛОСЬ ЙТИ.

Щодо алкоголю.
Ніякого позитивного впливу на організм, крім скріплення туристської дружби ЧАЙНИКІВ ввечорі біля вогнища, а ще краще в постпохідний період, не бачу.

Повірте, вашій печінці після денного переходу буде чим займатись вночі і без дурацького розщеплювання спирту і нейтралізовування оцту (якого на кінець похідного дня і так багато в м’язових клітинах), щоб нарано очистити організм.

Крім того, всі хто твердять, що алкоголь розігріває, явно не дружать з термодинамікою.
Алкоголь тільки ПЕРЕРОЗПОДІЛЯЄ існуюче в організмі тепло.
Випивши для разоґрєву, ви створюєте ІЛЮЗІЮ теплоти. Тепло переходить туди, де алкоголь торкається тіла. І відповідно ЗАБИРАЄТЬСЯ тепло від інших його частин.
Наприклад, випивши горілки при замерзаючих кінцівках, ви від тих кінцівок заберете тепло, доставивши його в район шллунку і стравоходу, тобто додотково охолоджуєту їх (кінцівки), але при цьому хибно відчуваєте потепління, що в придачу ще погіршує об’єктивну оцінку стану вашого тіла.

Організм розігрівається трьома способами:
1. За рахунок обмеження втрати теплоти тіла
2. За рахунок зовнішніх чинників: випивання теплої рідини/їжі, знаходження в теплому середовищі/приміщенні
3. Внутрішніх чинників — спалення додаткових калорій, а для йього треба рухатись, або виконувати будь-яку фізичну роботу.


Щодо курення
Жіраф большой єму відней. Якщо у вас в крові так багато еритроцитів, або темп ходьби такий низький, що для забезпечення роботи м’язових клітин вистачить і тих не зв’язаних СО та СО2 червоних кров’яних тілець — то вперед. Але практика показує протилежне: в осіб, які палять якраз і є проблеми з доставкою кисню до м’яз, і через день-два вони або припиняють палити, або тихенько звалюють з походу.

Щодо ліхтариків
Купіть, не пошкодуєте, ліхтарики на світодіодах.
На двох батарейках АА можете світити не менше 150 годин, а лампочки практично не вигорають.
І взагалі, система надійна як танк. Я, наприклад, ось уже 2 роки користуюся ними (і досить систематично) не змінивши жодної батарейки!

Металевий посуд
Все життя їв в поході з твердопластикових тарілок і горняток. Жодного разу не ламались. Важать майже нічого.
Їжа не вистиває так швидко як з металевого, особливо алюмінієвого (ґестаповського) посуду. Тарілку/горня з гарячою їжею/чаєм можна в руки взяти не ризикуючи при цьому попалити собі руки. Ложку беру з нержавейки — десертну — на всі випадки життя.


Щодо взуття
Все залежить від:
1. Ваги наплічника
2. Стану голенестопу
3. Району подорожі
4. Кваліфікації туриста

ЧАЙНИКАМ строго рекомендовано високі черевики
ksanka повідомив(-ла) 08.12.2005 19:28
2 new: на цьому сайті на форумах ви можете знайти багато супутників, просто заходьте частіше. Але, якщо уважно читали, краще все-таки почекайте пізньої весни :)
new [guest] повідомив(-ла) 08.12.2005 19:08
прочитавши статю,я ще білше захотіла в Карпати! але я не знаю жодної людини,яка вже ходила в такий похід! якщо хтось з вас збираеться в Карпати,візміть мене з собою!
gai8 повідомив(-ла) 02.12.2005 23:37
Оксана написала правду, ми з нею ходили разом в походи і практично на початку все це провірили на собі, ці поради пригодяться всім початківцям поздоровленя з Варшави
Дмитро_С повідомив(-ла) 02.12.2005 23:36
2 Alex. Роси в тамбурі випадає не набагато менше, ніж ззовні. Адже, роса визвана вологістю і різницею температур.
Над мобільним покриттям нашим операторам ще працювати і працювати. Цього літа не зміг навіть відправити СМСку з ПІЧу. Носити мобілку ввімкненою - ІМХО - вандалізм. Розряджує її найбільше пошук мережі. А її відсутність скоріше правило, аніж виключення.
Стьоб - прикол, жартівливе знущання.
Сам я вліьку за будь-яких погодних умов ходжу в шортах. З ліхтариками пробував - сподобалося. Наколінниками лишився просто задоволений. Але в жодному разі не збирався писати, що так ТРЕБА робити. А лише МОЖНА. Як варіант, кожен вирішує сам.
ksanka повідомив(-ла) 02.12.2005 12:25
< Alex стосовно мобілки ви не зовсім праві. Наприклад, з Чорногори можна додзвонитися і то не завжди. А з районів Бистриці, Маняви, Гути (куди "чайники" цілком можуть потрапити) зателефонувати неможливо. Ми з-під Сивулі не могли зловити сигнал. А мобілку краще дійсно тримати виключеною і включати в якийсь певний час для економії заряду (особливо якщо ідете в гори на кілька днів). Закон Мерфі спрацьовує так, що мобілка розряджається в найпотрібніший момент.
< стосовно продирання потічком. Якщо заблукали в лісі, спускаючись з вершини, втратили стежку, вважаю, один з найкращих варіантів - іти вздовж потічка. Підніматися нагору, щоб знайти загублену стежку - можна так підніматися до втрати свідомості: не факт, що ви вийдете на втрачену дорогу і не факт, що не прийдеться дертися через хащі (а вгору-то важче, аніж униз). Спускатися просто лісом часто може бути навіть небезпечніше, аніж потічком. Як мінімум чотири рази просування потічком нас рятувало (це з того, що я можу пригадати). Особливо в зливу і коли надто втомлений, щоб лізти назад в гору. Звичайно, треба бути дуже обережним, щоб не поламати собі ноги.
< стосовно карти: нащо різати, а потім склеювати? може, трошки неправильно сформульовано в статті. Треба розрізати, на якійсь відстані один від одного розкласти шматочки і тоді склеїти. Це для того, щоб карта на згині не перетиралася.
Alex повідомив(-ла) 02.12.2005 11:39
2 Дмитро_С:

>7. Вкладання взуття в спальник сприяє ще більшому його намоканню (все, що було у вигляді криги стає водою). Вкладання в пакети рятує від роси.

Річ була про недопущення замерзання шкіряних черевиків до такого стану, що їх просто неможливо одягнути.
Роса - це хіба якщо тримати взуття на вулиці, а не в тамбурі намета.

>8. Стьобу щодо шорт і наколінників не зрозумів.
Хіба ;-) означає стьоб ?..
Якщо погодні умови і місцевість дозволяють ходити в шортах, то одяг взагалі - справа смаку. До речі, бачив людей, що з шортами носять на черевиках "ліхтарики" - доволі практично.

2UT7YM: це звичайно, оффтопік, але якби ви колись пили гідролізний спирт, то навряд чи би тут про нього писали ;-(
Медичний спирт ІМХО огидний на смак і пахне йодом; мусить бути харчовий. Щодо глюкози, оцту ітд - розведений спирт вони горілкою не зроблять, от настоянки - інша справа :-) Хоча в екстремальних умовах (а ми ж говорим про екстремальні умови?), коли коректно вжиті 50 грам рятують здоров'я і життя :-) смак і запах не так важливі.

>На мобілку в Карпатах не надійтесь.

Це чому? Більшість може підтвердити, що у Карпатах зв'язок цілком нормальний (за винятком деяких глухих долин), а в такі місця де його немає, "чайники" (для яких написана ця стаття) не мали би потрапити. Телефон з нормальним акумулятором, навіть постійно увімкнений, витримує в Карпатах 4-7 днів при помірному користуванні.
Дмитро_С повідомив(-ла) 02.12.2005 00:29
2 UT7YM. Не вводь, будь ласка, читачів в оману. Не треба виривати фрази з контексту. Ліхтарики і свічки/плексиглас/ і т.д. не мають нічого спільного. Перелік стосується способів розведення багаття.
+Половник… Це ще трохи металу на ваші ноги! А чи не можна взяти лишніх декілька одноразових стопочок (або мисочку), які легко використати, щоб черпати суп? …До речі, індивідуальні миски і ложки потрібно брати з собою тільки алюмінієві, вони легкі і не жаль буде їх загубити. +
Є пластмассові половники. Повірте, одноразові стопочки не краще. Як ви будете мішати ними густий рис? Я ж не кажу, що без нього зовсім не можна, але набагато зручніше. Щодо алюмінію принципово не згоден. Алюмінієвий посуд є шкідливим для здоров"я. Зараз є дешеві і дуже легкі миски з нержавійки. Та й пластмассові миски не багато важать.
+Не погано б в похід загітувати радіоаматора-зв’язківця з ручною ультра-короткохвильовою радіостанцією+
А ще програміста з ноутбуком, зварювальника з апаратом, швею зі швейною машинкою і танкіста з танком. :)
UT7YM [guest] повідомив(-ла) 01.12.2005 12:24

>А взагалі стосовно вживання алкоголю в походах – все-таки краще мати спирт, якраз через те, що він не смачний, відпадає охота … його пити просто так без особливої потреби.
>Хотів би ще застерегти "чайників" від дуже поширеного ритуалу роз-пити пляшечку на вершині після важкого підйому, особливо якщо ви ще не знаєте, як на це зреагує ваш організм.
>Ще гірше, ІМХО, пиячити в поїзді/маршрутці як ви тільки їдете в гори.
>В принципі теж щоб зігрітися і як дезінфікуючий засіб. Але спирт не беру – морока з розведенням і смакові якості не ті – зубрівка, то таки ще на очереті настояна
> …медики настійливо не рекомендують вживати алкоголь в походах
>… я абсолютно проти пиття спиртного під час походу.

Алкоголь!...Куріння!... Дуже складне запитання.
Алкогольні напитки потрібно вживати в ресторані, вдома, в гостях, тільки не перед походом, а якщо вже …, то дуже в зменшеній кількості. В похід потрібно брати обов’язково, тільки для чого… В першу чергу для дезінфекції, натирання. Краще брати чистий спирт (менша вага), куплений в аптеці (якість). Куплений спирт «на руках», як правило гідролізний, і не відомо якої він чистоти, які в ньому домішки. Якщо вже будете використовувати для «зігрівання», то запасіться в похідну аптечку відповідною кількістю ампул глюкози (10 мл), куплених в аптеці. Також візьміть на групу маленьку пляшечку (~50 мл) столового 9 % оцту (цього вистачить і для м’ясних продуктів). Щоб із спирту зробити смачну горілку (о, тут для смаку і запаху можна і добавляти різні трави в невеликих кількостях) потрібно розвести спирт джерельною водою (а у вас вона є – ви в Карпатах) в співвідношенні по об’єму «спирт : вода» як «2 : 3». Після освітлення суміші добавити ампулу глюкози (приблизно 10 мл на 0,5-1 л спирту), збовтати, і капнути декілька (3-7 капель оцту до 1 л спиртової суміші). Глюкоза зробить напиток м’яким, а оцет – горілкою, а не розведеним спиртом. Розводити бажано завчасно, краща на смак. Для визначення чим пахне суміш (для тих, хто має «нюх»), треба капнути на долоні, розтерти, закрити долонями рот-ніс і понюхати… якщо ви це зробите з гідролізним, то … ф-р-ф-р-р-р …

Для тих, хто багато курить, рекомендую (із власного досвіду) зменшити кількість сигарет перед походом за тиждень-два в кілька раз, або кинути курити завчасно, або… зовсім не ходити в гори.


UT7YM [guest] повідомив(-ла) 01.12.2005 12:14
>В чай можна додавати чебрець, м'яту, звіробій, лишайник…

Стоп! Якщо ви так будете добавляти все, що попало, то можете і не дійти благополучно додому. Наприклад – звіробій; його потрібно добавляти неба-гато, і т.д. – читайте спеціальну літературу…

>заблукали.
>Продиратися невідомим потічком – неправильно

О, тут думайте самі, як вам краще, тільки не робіть це в одиночку, підпорядкування старшому групи має бути як в армії генералу!

>Харчі
>… енергетична цінність 100 г білого хліба – всього 236 Ккал.

Рахування кілокалорій може привести не до доброго, особливо алкоголю.
Запам’ятайте, що нам гомосапам краще вживати житній хліб (якщо ваші внутрішні органи працюють нормально). Деякі хлібозаводи стали випускати житній хліб по старинним рецептам типу «Дарницький», і з сучасною, так званою, вакуумною упаковкою – обтягнутий поліетиленом. Житнім хлібом можна нагодувати більше людей, ніж пшеничним. Житній зберігається довше в два-три рази, менше черствіє. А для походу вага – це важливий параметр. Перед покупкою хліба перевірте його якість, щоб він не був подібний до пластиліну, інакше буде тяжко вашому шлунку.
Із харчів потрібно мати з собою і часник (приблизно головку на людину), особливо якщо у вас є сало (краще варене).


UT7YM [guest] повідомив(-ла) 01.12.2005 12:05

Не погано б в похід загітувати радіоаматора-зв’язківця з ручною ультра-короткохвильовою радіостанцією, яка працює в радіоаматорському двохмет-ровому діапазоні. Такий радіоаматор, вийшовши на вершину (якщо ви не на вершині), зв’яжеться з таким же аматором, який знаходиться вдома, біля телефону. Зв'язок може відбуватися безпосередньо, або через радіоаматорський ретранслятор (репітер). Такі ретранслятори є в Карпатах, і працюють, як правило, цілодобово. Деякі репітери чути в населених пунктах на віддалі більше 100 км від Карпат.

>…Целофан…
>Візьміть із собою кульки для сміття

Не користуйтесь целофаном, він неприємно шелестить і рветься, користуйтесь поліетиленом для харчових продуктів. Для чого брати кульки для сміття, якщо у вас буде багато мішечків від продуктів, а то ще всунете про-дукти в технічний пакет.

>Щоб карта не протиралася і не обтріпувалася на згинах, заламінуйте її, розріжте на шматочки і склейте скетчем
>А навіщо спочатку різати, а потім назад склеювати?

Краще всього мапу роздрукувати на лазерному принтері (бажано кольоровому), розрізати на однакові прямокутники (розміри яких мають бути на один або більше сантиметрів менші тої кишені, в якій будете зберігати карту), склеїти («олівцем-клеєм») попарно (щоб була двостороння) ці куски так (потрібно добре продумати), щоб було зручно користуватися; розмістити їх на віддалі 4-5 мм одні від других в один (або більше) рядів, і в такому розміщені зробити ламінування. Тепер її можна складати (не буде протиратись) і не страшний дощ.

>Як альтернатива: свічки, оргскло (плексиглас), продаються інші ма-теріали для цих цілей
>Ліхтарики є обов'язковими майже для кожного

Свічки потрібно використовувати вдома, коли виключають електрику, в церкві і на цвинтарі. Оргскло при горінні дає багато отруйного(!) диму і капає гарячими каплями, можна обпечися і щось спалити. Самий кращий матеріал – електрика, пам’ятайте, в який вік ми живемо! Два дротики, лампочка (запасна теж) і батарейка (декілька елементів типу АА, вставлених в спеціальний контейнер, або навіть спаяних і склеєних скотчем). Підключили і маєте освіт-лення як в наметі, так і біля нього. Тільки добре розрахуйте, щоб вам вистачило енергії тієї батарейки на весь похід, і скільки потрібно взяти з собою запасних батарейок. Можна користуватись і акумуляторами, тільки для чого таскати лишні кілограмо-кілометри.

>Візьміть з собою половник і рукавицю …
>Рукавицю – брезентову, а не ту, що у мами на кухні. А половник – це мабуть черпачок...

Половник… Це ще трохи металу на ваші ноги! А чи не можна взяти лишніх декілька одноразових стопочок (або мисочку), які легко використати, щоб черпати суп? …До речі, індивідуальні миски і ложки потрібно брати з собою тільки алюмінієві, вони легкі і не жаль буде їх загубити.

UT7YM [guest] повідомив(-ла) 01.12.2005 11:45
>Хоча гори – це не пляж, але тут … можна дістати сонячні опіки
9 липня на г. Піп Іван за півтори години я два рази роздягався і загоряв, і два рази одівав фуфайку, шапку та зуби стукали від холоду.

>Чорногора часто справляє враження київського Хрещатика
Особливо г. Говерла на різні свята і г. Піп Іван на 7 липня.

>Влітку в лісі можете знайти багато рослин, які замінять ліки. Наприклад, розлад шлунку можна вилікувати жменькою ягід суниці і чорниці, відваром звіробою.
Також скористайтесь народним рецептом – заготовте вдома до аптечки (як домашньої, так і похідної) маленьку (5-10 мл) пляшечку настоянки полину (гіркого) і звіробою. Таку настоянку роблять так: суміш трав 1 : 1 заливають розчином 65 % (± 10 %) спирту, настоюють тиждень-два в темноті, систематично перемішуючи, і зливають. Настоювати трави можна окремо, а потім змішати злиті рідини 1 : 1. Такі «шлункові каплі» випиваємо з водою при розладі шлунку: 1 капля (!) на 4-6 кг ваги тіла.

>…почалася гроза…
Не ждіть того моменту, коли почнеться гроза над вами (розряди грому найбільш імовірні спочатку грози), завчасно знайдіть місце перечекати грозу, як вказано в описі. Грозова хмара в горах рухається швидко. Пам’ятайте, що досить часто грім попадає в середину дерева і ламає його пополам, тому потрібно ховатись від високого дерева на віддалі не менше його висоти.

>Ви шукаєте компанію для походу
>Це телефони рятувальних служб …
Номера телефонів служб обов’язково потрібно мати. Крім цього потрібно мати телефони всіх своїх родичів, знайомих, щоб в разі нещасного випадку подзвонити. Подзвонити можна з мобілки, якщо вам вдасться. На мобілку в Карпатах не надійтесь. По-перше мобільний ретранслятор має знаходитись на віддалі не більше 32 км. По-друге, якщо ваша мобілка і зв’яжеться з ре-транслятором, то вона буде випромінювати максимальну потужність і акумулятор вашої мобілки розрядиться швидко, а зарядити ви не зможете. Для надійності потрібно мобілку вимикати, а вмикати тільки в крайньому випадку. До речі, ввімкнена мобілка систематично (через декілька секунд) випромінює імпульси, тобто перевіряє зв'язок і визначає яку їй потрібно ввімкнути потужність, щоб був надійний зв'язок. А випромінювання великої потужності це: а) швидкий розряд акумулятора, б) випромінювання надвисокочастотних (більше 1000 МГц) радіохвиль впливає на ваші внутрішні органи (імовірніше захворювання раком мозку і т.п.)
Не погано б в похід загітувати радіоаматора-зв’язківця з ручною ультракороткохвильовою радіостанцією, яка працює в радіоаматорському двохмет-ровому діапазоні. Такий радіоаматор, вийшовши на вершину (якщо ви не на вершині), зв’яжеться з таким же аматором, який знаходиться вдома, біля телефону. Зв'язок може відбуватися безпосередньо, або через радіоаматорський ретранслятор (репітер). Такі ретранслятори є в Карпатах, і працюють, як правило, цілодобово. Деякі репітери чути в населених пу
Дмитро_С повідомив(-ла) 30.11.2005 22:07
Лише зараз прочитав коменти. Спробую відповісти.
1. Медициною доведено, що при навантаженнях шкідливо як зовсім не пити, так і пити зайве.
2. Щодо "вниз і вздовж річки" - в основному це правило стосується тайги. Про Карпати - згоден з зауваженнями.
3. 2IrishHighlander. З калорійністю там явно якісь глюки. Порівнюєш калорійність невисушеного хліба з крупою - некоректно. Мівіна ніяк не може замінити нормальної крупи. І головне: в цілі статті не входило розкриття теорії харчування. Там наведені лінки, де все розписано детально. І взагалі немає згоди між авторами на цю тему.
4. Алкоголь. В принципі, я не прихильник. Але завжди з собою беру. Для холодної мокрої погоди. З метою "відновлення сил" - ніколи, ІМХО - маячня. А чого ви причепилися до калорійності спирту - взагалі не розумію.
5. Сушена картопля має право на існування, як і сушене м"ясо, сушена капуста, буряк, хліб.
6. Взуття. Є два різні погляди. Я категорично проти кросівок і кедів. ІМХО. Трекінги - рулез.
7. Вкладання взуття в спальник сприяє ще більшому його намоканню (все, що було у вигляді криги стає водою). Вкладання в пакети рятує від роси.
8. Стьобу щодо шорт і наколінників не зрозумів.
9. 2 Mihas: ми знайомі???
10. 2 Туркул: Щодо старого спорядження. Є категорія альпіністів, яких називають "суворими". Вони принципово не користуються досягненнями науки. Мабуть, ти з таких. Не хочу сперечатися з цього приводу.
11. 2Ron. В Карпатах на сонці навряд чи можна отримати опік більше ніж 1 ступеню (почервоніння). А в цьому випадку підійде і простий крем. А пантенол, звичайно, дуже гарна штука, яку бажано мати в аптечці (був випадок, коли я в цьому переконався.)
the sky повідомив(-ла) 30.11.2005 11:58
Декілька років тому на травневих святах у Карпатах на Моришевській полонині зустріли 3-х ведмежат, які, побачивши нас, тікали. Це було на світанку, коли ми йшли зустрічати схід сонця з доміку лісника.Ведмедицю не бачили і не чули.
Хочу додати про харчування:
Мівіна-пюре добре, коли треба швидко приготувати їжу: наприклад на Кавказі, коли вже вирушають о 5 ранку, щоб встигнути взяти перевал 2-А, або ще крутіший; чи коли був важкий день і на бівуак стали пізно і немає сил готувати.
Але чи можна порівнювати цінність гречки для людського організму і мівіни! Гречка корисна, багата на вітаміни і мікроелементи, а мівіна практично бескорисна, навіть шкідлива їжа.
Ми з чоловіком і друзями ходимо в походи 15 років (Карпати, Крим, Кавказ у будь-яку пору року). Ще ні разу не бачили, щоб 30-50гр алкоголю (коньяк, горілка) ввечері комусь зашкодило! Навпаки! Коли в складних походах (напр-д Кавказ 3-я кат. горн.) виснажуєся за день так, що ввечері немає сил навіть поставити намет, є тільки бажання впасти і не ворушитись, то 30-50гр міцного алкоголю з шматочком цибулі, або маленьким кільцем ковбаски, зразу приводить у норму, сосуди розширюються, кров швидше біжить по жилах, настрій підіймаєтьчя, і тоді вже і намет ставиться, і вечеря готується, і сон дуже міцний. А що там вже казати взимку, коли мороз 10-30 градусів! А ті, хто не вживав на початку походу на Кавказі у нас в цьому році, то на 4-й день вже боліло горло, нежить. Тоді, подивившись на нас, вони перші з кружкою бігли на 50 гр. ввечері, зрозумівши свою помилку! Але ж на них спирт не розраховували, бо ще в Києві вони сказали, що не вживають і на них не брати! От вам і так.
ksanka повідомив(-ла) 29.11.2005 11:43
В якійсь газеті вичитала, що в Карпатах залишилося близько 30 ведмедів (за точність наведених даних не впевнена).
Років так з шість тому неподалік Микуличина пастухи розказували нам, що неподалік полонини бродить ведмідь і нападає на корів. Живого мішку ми так і не бачили. Я якось цікавилася цією темою на форумі, ніхто, хто бачив живого ведмедя саме в Карпатах, не відгукнувся. Зате розповіли, чого ведмеді можуть боятися: запаху диму, людського запаху (отже, чим більше від вас смердить, наприклад, потом, - тим краще ;) , звуку металу. Ну і треба остерігатися малих ведмежат, бо ведмедиця цього не подарує. І не дивитись в очі ведмедям - усі хижаки сприймають це як виклик. Хоча сумніваюся, що хтось буде зазирати в очі хижаку в такій ситуації %)
Alex [guest] повідомив(-ла) 29.11.2005 11:19
На Чорногорі вовки трапляються тільки на двох ногах ;-)
А якщо серйозно - взимку можуть забігати з Румунії, проте вас вони можуть цікавити лише в тому випадку, якщо десь там маєте корів чи овець...
Ведмедів в Українських Карпатах мабуть вже немає, що би вам не говорили місцеві. Знову ж таки мати з ними справу ви можете лиш тоді, якщо ви - браконьєр :-(
rozrada [guest] повідомив(-ла) 28.11.2005 23:06
Я той самий чайник, для якого написано цей матеріал. ДЯКУЮ!!! Я просто у захваті, бо засипала безглуздими запитаннями бувальців, і одержувала таку саме невпорядковану відповідь. А тут - конкретно, чітко і без зайвих витребеньок. Хотілося б, щоб "далі було". Теми є. Самі чайники-бо підказуватимуть /як-от я.../, а потім видати. Або якось інакше опублікувати. Я цьому, до речі, можу посприяти. Зацікавлена. Доповнення можна вносити в матеріал і складати в банк даних. Мене особисто цікавить тема зустрічі з хижими звірями. Кажуть, що на Чорногорі є дві зграї вовків. Але кого не запитую, чи були випадки їхньої агресії щодо туристів, - ніхто не може чітко відповісти. Може, тому, що жертви агресії вже ніколи нікому не зможуть нічого розповісти /ну й гумор у мене
:( :) !/ Хотілося б, щоб бувальці розповіли про свої зустрічі з вовками, ведмедями тощо. Я знаю лише, як захищатися від чукотських ведмедів, але, можливо. в них інша вдача? Випадки агресії серед чукотських ведмедів були ще й які...
Сподіваюся, що тему підхоплять туристи.
Sasko [guest] повідомив(-ла) 25.11.2005 20:08
Люди добрі, як ся маєте? Прошу підказати телефони в Подобовці! Пишіть на е-меіл! Велике спасибі!
Ron повідомив(-ла) 12.11.2005 10:43
Стосовно аптечки. Хоча гори - це не пляж, але тут теж інколи можна дістати сонячні опіки (в першу чергу потерпають постійно відкриті ділянки тіла як то шия чи руки), тим паче, для новачків то може бути неприємною несподіванкою. Тому в аптечці корисно мати щось від опіків, наприклад, маленький балончик Пантенолу
Ron повідомив(-ла) 11.11.2005 14:24
2 IrishHighlander Гурман, блін :)

А взагалі стосовно вживання алкоголю в походах - все-таки краще мати спирт, якраз через те, що він не смачний, відпадає охота (ну хіба що крім алкашів) його пити просто так без особливої потреби :)
Хотів би ще застерегти "чайників" від дуже поширеного ритуалу розпити пляшечку на вершині після важкого підйому, особливо якщо ви ще не знаєте як на це зреагує ваш організм. Я колись так заробив гіпоксію - думав, що в гори більше не зможу ходити, слава Богу, виявилося, що то знімається двома дозами корвалолу, але тепер і тягаю в кожний похід, правда без потреби, як ідіот той корвалол :). Але ж наслідки можуть бути і гіршими.
Ще гірше, ІМХО, пиячити в поїзді/маршрутці як ви тільки їдете в гори.
А от після завершення походу, чекаючи на транспорт, то вже будь-ласка. Я, наприклад, собі у двох пляшках пива ніколи не відмовляв :)
IrishHighlander повідомив(-ла) 11.11.2005 10:50
2Ron
Та ні, звичайно :) В принципі теж щоб зігіртися і як дезинфікуючий засіб. Але спирт не беру - морока з розведенням і смакові якості не ті - зубрівка. то таки ще на очереті настояно. Смачно :)

2Roman
Сушена картопля - мівінні пюре :) Було воно й раніше, скажем в радянській армії (батьк розповідав, їх на Півночі тим годували ще в 60-х роках)
dziadyk [guest] повідомив(-ла) 11.11.2005 07:28
дуже гарно і доступно написано, буду радити всім початківцям (і не тільки) це прочитати. дякую
eraservsv повідомив(-ла) 10.11.2005 14:53
Продиратися невідомим потічком - неправильно. Цього літа втратив близько 4 годин, замість того, шоб спокійно пройти верхами.
Але є свої плюси - дика природа, місця де не ступала нога людини, якщо повезе - купа різних ягід, і можна зустріти дуже рідки види комах, птахів і звірів.
На рахунок обуві - людям, які не займаються спортом - брати високе і міцне взуття)
Спортивним і розвиненим, але новачкам в горах - можна сміливо брати легкі кросівки - так зручніше і легше і приємніше ходити.
Туркул повідомив(-ла) 09.11.2005 22:21
Цікава стаття, збіса дотепна. Жаль, коли я починав, то її не було:)

Кілька зауваг:
1. Без трекінгів можна легко обійтися. Кросівки нормально ідуть (а особливо високі баскетбольні)
2. В аптечці обовязкові антисептики
3. Гарний намет, рюкзак - фігня. В перший похід ходив з абалаком (і нічо, удосконалив і досі ношу) та совєцьким брезентовиком, а також ватним спальником - і живий. В труднощах народжується турист, а поки збереш все хороше, бажання помре!
4. Сушити картоплю - ІМНО, поцовство :)
5. Запопадливо вибирайте тушонку, щоб там не було в складі нічого, крім мяса, солі і лаврового листя. І ніякий "білкових добавок"!!!!
Ed.ua повідомив(-ла) 09.11.2005 21:13
Актуальна і необхідна тема. Особливо для мене цінні лінки, надані авторами. Сто відсотків що після належної проробки цього матеріалу початківці навіть з мінімальним практичним багажем не почуватимуться безпросвітними чайниками.Сподіваюсь в тему лінк на "Выживание в различных природных условиях. Курс выживания от опытных туристов."
<http://www.is.svitonline.com/pima/shkola/in dex.htm>
mihas повідомив(-ла) 09.11.2005 11:56
Дмитро!дуже гарна стаття!відразу відчуваю дух "Глобусу"!!!
eve повідомив(-ла) 09.11.2005 11:14
дуже цікава, а основне потрібна стаття. Тільки зауваження -- я абсолютно проти пиття спиртного під час походу. Це вже неодноразово призводило до дуже сумних наслідків. Повірте, як ДУЖЕ досвідченому туристу. Після закінчення походу, при чеканні на поїзд додому, в час обговорення походу вдома -- прошу дуже. Хоча теж незабагато.
А загалом стаття непогана.
Alex [guest] повідомив(-ла) 09.11.2005 10:18
>Одяг бажано мати з натуральних тканин.

Думав, вже усім відомо, що це не так.

>...шорти і волейбольні наколінники...
Це потужно ;-)

>спускайтеся вниз, шукайте джерело, струмок, потічок і йдіть вздовж них - вони обов'язково приведуть до населеного пункту.

Вже не раз зустрічав це твердження. Я з ним не зовсім згоден. Таке рішення може обернутися багатогодинним продиранням буреломами (деякі долини потоків у верхів'ях практично непрохідні, а нижче - дороги, які колись йшли попри русло і показані на карті, зараз можуть бути просто зруйновані повенями; крім того, при русі руслом потоку дуже легко отримати травму). Часто пройти верхами може бути набагато легше. У Карпатах немало місць, де дороги або стежки проходять гребенями хребтів або траверсують їх, причому дороги низом просто немає. Краще витратити півгодини і піднятися назад на хребет ніж цілий день спускатися вниз, причому не в ту сторону...
А взагалі - треба хоча би приблизно орієнтуватися в місцевості і знати, де йдуть основні шляхи - не ті що показані на карті і помічені яскравими смужечками, а ті, якими ходять люди.

>На ніч взуття сховайте в кульки, щоб не набрало вологи.

В кульки, наскільки мені відомо, взуття ховають, якщо його необхідно класти до себе в спальник, рятуюючи від замерзання. Інакше - як воно може намокнути в тамбурі або всередині намету, як радять автори ?

>розріжте на шматочки і склейте скотчем

А нащо спочатку різати а потім назад склеювати?..

>Візьміть з собою половник і рукавицю для того, щоб хапати гарячі речі.

Рукавицю - брезентову, а не ту, що у мами на кухні. А половник - це мабуть черпачок...

Щодо харчування - це абсолютно особисте, питання калорійності і збалансованості критичні лише у багатоденних важких походах.

А в цілому стаття непогана, хоча згоден з ВАНО - люди вчаться виключно на ВЛАСНИХ помилках, а досвід приходить тільки з часом.

2 IrishHighlander (про калорійність спирту) - якби усі ці калорії засвоювались і не було побічних ефектів, можна би було собі замість паритися з іжею хильнути склянку, загризти вітамінкою і далі бадьоро стрибати по горам :) На жаль, це не так... А взагалі, див.: <http://activeinfo.ru/articles/spiritus/>
Oleh [guest] повідомив(-ла) 08.11.2005 23:32
До, в цілому корисної статті навіть і для досвідчених , насміюсь додати застережння про обід: уникайте сухпайків і завжди знаходьте можливість гарячого обіду(різного роду мівіни і концентрати пюре сприяють йому). Гаряча страва дуже відновлює сили. Особливо це варто мати на увазі , коли в групі діти.
german повідомив(-ла) 08.11.2005 20:46
Вражає! Одразу собі скачав і
роздрукував - буду використовувати в якості посібника для початківців
з ким мені ще доводиться працювати. Хоча є і свої подіні розробки.
Хотів би додати, як показує досвід бувалих туристів, з взуття на Карпати краще за все звичайні гумаки+кросівки або вібрами. В гумаках можна безперешкодно долати річкі, довго йти потічком, місити багно карпатських доріг (а його є у нас у горах у достатній кількості), виходити зранку по росі.
ksanka повідомив(-ла) 08.11.2005 17:33
2Roman гадаю, треба просто казанок кришкою накрити :) тоді дрова не будуть залітати
Roman повідомив(-ла) 08.11.2005 17:30
атас...
ну про що-що, а про сушену картоплю я ще не чув :))

А от чай в мене набуває сильного аромату диму, навіть якщо туди нічого не пхати :) Що треба запхати, щоб похбавитися того аромату? :))
Ron повідомив(-ла) 08.11.2005 12:47
2 IrishHighlander
А ти береш алкоголь для того, аби набрати необхідні калорії, себто наїстися? :)
Я, наприклад, беру спирт (за відсутності - горілку) лише для того аби була можливість зігрітися/натерти захололі кінцівки ну і як дезинфікатор. Іноді беру глінтвейн (вино, яке п'ють теплим).
Хоча медики настійливо не рекомендують вживати алкоголь в походах
IrishHighlander повідомив(-ла) 06.11.2005 11:53
І окремо про алкоголь. Крім "зігріваючих властивостей" - це ще досить калорійна штука.

Коньяк 3-звездочный 239
Водка 40° 280
Водка 60° 420
Спирт 700
З чого баичмо - коняк може й приємніше, але енерегетичніше цінніше таки горілка та спирт. Оосбисто у мене штатний алкоголь - зубрівка. Смак приємний, ну і плюсь всі позитивні якості.

IrishHighlander повідомив(-ла) 06.11.2005 11:48
Невеликі зауваження щодо харчування, зокрема енергетичної цінності продуктів.

Наведу уривок з одної таблиці (енергетична цінність в кілокалоріяї на 100г продукту):

Перловая крупа 342
Рисовая крупа 343
Манная крупа 345
Гречневая крупа 346
Пшено 351
Овсяная крупа 361
Макаронные изделия высшего сорта 350
Макаронные изделия яичные 356

(повністю таблиця знаходиться тут - <http://www.timer.dp.ua/databank/goods/calories .htm>)

На упаковці мівінного картопляного пюре написано - калорійність - 344 Ккал. Так що це приблизно та ж гречка, тільки без менінгітів з відмочуваням і заварюванням. І з "баластом" я катігарічіскі нісагласєн :)) Ну і протота приготування підкупає - залив окропом - і за пару хвилин готово. З особистого досвіду - 2пачки пюре, і як в рекламі - "сит і даволєн". Для порівнняння - енергетична цінність 100гр білого хліба - всього 236 Ккал. Так що не скажу як сало (мабуть таки калорійне, тре подивитись калорійність, наразі не знайшов), а от щедро приправляти хлібом мабуть не варто. До того ж екологія - з ранньої весни, коли купив пальник, не залишаю за собою згарищ від вогнищ. І гаряча їжа не тільки на стоянці.

Ну і з мясом теж трохи не тойво... Калорійність м'яса:
Говядина 187
Мясо кролика 199
Свинина 355-489
З чого бачимо, що консерви з яловичиною краще не брати, краще свинину (хоча тушковану свинину в банках я спостерігаю в магазинах набагато рідше) І взагалі не люблю мясних консерв - тягти з собою залізо або скло, а в банці як правило не чисте мясо, а купа переварених сухожиль або желе типу холодцю. Приправляти для смаку добре, а енергетична цінність - сумнівна.

Те ж саме з ковбасами:
Сардельки 198
Сосиски 220
Вареные 252
Варено-копченые 360
Полукопченые 395
Сырокопченые 473

Як бачимо все що варене - малокалорійне і до того дуже швидко псується. А копчені - потребують "маленьких хитростей" в передпохідних приготуваннях. Так що я від ковбас відмовився - компенсую тревдим сиром. Калорійність - 349-370 Ккал/100гр, зберігається значно довше без всяких запобіжних заходів.

Ще радив би більше звернути увагу на солодощі. Засвоюються дуже швидко, а енергетична цінність - потужна.

Шоколад черный 552
Конфеты шоколадные 578
Шоколадные батончики 539
Халва 522
Печенье сахарное 435
Вафли 361

Також для приправ корисні масла і жири:
Масло сливочное 749
Масло топленое 886
Жиры растительные
Майонез 628
Маргарин 744-746
Жир кулинарный 897
Масло подсолнечное рафинированное 899

Ну і маленькі хитрості з харчуванням - згущене молоко карще купувати в картонних тетрапаках - і легше і зручніше у викорситанні. Паштети та інші консерви краще купувати в банках, які відкри
sas повідомив(-ла) 05.11.2005 22:18
Корисна стаття.
На рахунок "...заблукали", я б радив обов'язково вертатися назад. Йти вздовж річки буває дуже важко.

Маленька неточність:
лінк http://www.karpaty.com.ua/?chapter=12&item=340 вказує на http://www.karpaty.com.ua/?chapter=12&item=339

*************** webmaster: лінк виправлено, дякую. ***************
BAHO повідомив(-ла) 05.11.2005 20:19
Да... материал хороший. Но хороша ложка к обеду :))) Все это (лично мною) получено путем проб и ошибок :)). Теперь и я с назидательным тоном рассуждаю перед "салагами" о том что брать а что нет...
Эх, Карпаты...
IrishHighlander повідомив(-ла) 05.11.2005 10:56
Гарний матеріал :) Мені б його перед першим походом :)
yuriydem [guest] повідомив(-ла) 05.11.2005 04:10
Garnyj material. Odne zauvazennja tak ce na rahunok vody. Avtory radjat' pyty jakomoga menshe pid chas ruhu.. Zdajet'sja kolys' chuv sho v SRSR futbolistam ne davaly pyty protjagom matchu. Bez medychnyh znan', ale zdajet'sja sho vidmovljaty sobi v vodi ne vartuje. Jak prohodymo chystyj potichok to krashche napytys' i zberigty vodu v pljashci aliz chekaty do vechora ta i sebe muchuty. Mo u vas inshi dumky


Пошук



 
 ::: головна сторінка ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::