Неймовірною красою та незбагненною
потугою гірської стихії наділяють карпатські
водоспади довкілля. Могутнім нестихаючим
покликом лине їхній гуркіт на довгі відстані,
справляючи на чужинців незабутнє враження,
відлякує непрошених і заспокоює силою власної
грандіозності втаємничених. Так, на тих, хто
віднайшов сюди стежину, чекає неймовірне
задоволення; і вже не відпустить їх вода, а то й
поманить у глибочінь спіненої невідомості.
Карпатські ріки утворили силою виснажливих і
довгих пошукувань стихії низку прегарних
водоспадів, далебі не таких високих, як у світі,
зате не обділених красою. Найвидатніші з них:
Розташований на р. Бухтовець, неподалік
присілку с. Пасічної - с. Букове Надвірнянського
р-ну (по-місцевому - с. Бухтівець)
Івано-Франківської області. Перший - маленький -
розташований зразу за мостом через
Бистрицю-Надвірнянську в с. Пасічна при усті
однойменного потоку. Наступні два розташовані
майже поруч - 6,5 км від устя потоку в Бистриці або
50 хв. пішки без вантажу хорошою ґрунтовою
дорогою, 50 м один від одного, в мальовничому
каньоні. Увага! Підхід до водоспаду слід
здійснювати наступним чином: від вказівника
вдсп. слід пройти 20 м впритул до урвища, далі слід
знайти по праву руку круту стежку вниз. По
роздоріжжю ліворуч можна вийти до верхів'я
водоспаду.
дуже галасливий через однакову назву зі своєю
прародителькою - р. Шипіт, що згодом вливається
зліва в Тур'ю. Зате матір сином вправі гордитися -
Шипіт низвергає свої два потоки з висоти аж 24 м,
що робить його та матір об'єктом уваги з боку
подорожуючих. Проте держава так не вважає, в
зв'язку з чим водоспад отримав титул пам'ятки
природи лише місцевого значення, що, звичайно ж,
аніскілечки не применшує його красу.
Розташований на однойменному потоці. Висота на
рівнем моря - 1100 м. Відстань під вершини пол.
Рівної (Руни) 1479 м - 5,2 км, перепад 300 м. Відстань до
с. Тур'я Поляна Перечинського району
Закарпатської області - 14 км.
утворився тоді, коли р. Брустурка зміцніла
настільки, щоб подорожувати. Знаходиться
практично в с. Шипіт (Шепіт) Косівського р-ну
Івано-Франківської області, за 8 км від с.
Прокурава. Сам Гук не полюбляє відвідувачів,
особливо тих галасливих, хто претендує його
переГУКати. Витікає в ущелині серед сестер скель,
створює образ величності та чималої ваги серед
собі подібних. Неподалік є напівзруйнована база,
що складається з будиночків з нарами, де можна
заночувати.
є тезкою Гука І, проте розташований на р.
Рибниці, що є правою притокою Пруту, в межах
самого м. Косова Івано-Франківської області. При
падінні вода опадає з кількох мальовничих
уступів. Світлини відсутні.
Розташований на схилі хребта Парашки, в
Сколівських Бескидах, при усті геоправої
притоки, що витікає з-під Оброслого Верху, до р.
Велика Річка, 6 км від центру с. Корчин
Сколівського району або 12 км - від залізничної
станції Сколе Львівської області. Від с.
Крушельниця до вдсп. веде маркування у вигляді
білого прямокутника з жовтою смугою посередині.
Висота приблизно 5 м, довкола оточений лісом і
неподалік височіє гора Кичера, в підніжжі якої
відбувались бої УПА.
Розташовані водоспади на пн.сх схилі
Чорногорського масиву, на притоці р. Бистрець -
потоці Мреє, в кількості 6 шт. Висота приблизно 1500
м. над р.м. Відстань від с. Ільці - 20 км, від устя п.
Бистрець - 14 км, з вершини Ребра - 1,5 км і 500 м втрати
висоти або 1 км з пн. передвершини г. Бребенескул.
Висота найбільшого - коло 20 м. Світлини відсутні.
Розташовані на пн. сх. макросхилі
Чорногорського масиву на потоці Мунчель, який
впадає в п. Дземброню і далі в р. Чорний Черемош.
Висота над рівнем моря - коло 1500 м. Кількість вдсп
- коло 20. Перепад води найбільшого - коло 10 м.
Відстань від устя р. Дземброня в Чорному Черемоші
- 8,5 км, від с. Берестечка (Дземброня) - 5 км.
Відстань з г. Смотрич - 1 км та 400 втрати висоти, зі
хребтової стежки Чорногорського масиву - 2,8 км.
Світлини відсутні.
Розташований в долині геолівої притоки потоку
Женця, яка впадає в Прут, між масивами хребтів
Явірника та Хом'яка-Синяка. Відстань від присілку
Татарова (Кремінців) Женця (устя однойменного
потоку) - 5 км, від залізничної станції Татарова
Надвірнянського району Івано-Франківської
області - 9 км, від станції Микуличин - 10,2 км.
Висота над рівнем моря - 850 м., висота перепаду
води - 11 м.
Розташований в доволі людному та відвідуваному
місці. Відстань від траси - 7 км, від залізничної
станції Сколе Львівської області - 10 км.
Охороняється як
геологічна пам’ятка природи. Об’єкт високого
рекреаційного попиту в межах національного
природного парку „Сколівські Бескиди”.
Ряд водоспадів, розташованих на сх. схилі г.
Кам'янка в Національному парку "Синєвир",
Міжгірський р-н Закарпатської області, вздовж
автодороги с. Синєвир - с. Синевирська Поляна.
Висота перепаду води найбільшого - коло 6 м.
Висота над рівнем моря - приблизно 600 м.
Розташований на потоці Пишному, що є
географічно правою притокою р. Прут, приблизно на
висоті 650 м над р.м. та на відстані 6,5 км від
залізничної станції Яремче або 3,5 км від станції
Микуличин Надвірнянського району
Івано-Франківської області. Світлини відсутні.
знаходиться на відстані 6,5 км від с. Великий
Рожа(и)н (устя однойменного потоку в р. Черемош)
Косівського району Івано-Франківської області,
де звивистий потічок Середній торує в ущелині
свій важкий шлях. Знаходиться недалеко від
дороги. Доволі високий і стрункий, чим дуже
гордиться. Зате, на відміну від інших, сонце
нечасто заглядає в його смарагдові бризки,
ховаючись у лісових нетрях. Викликає шалену
спокусу зануритись у величні потоки.
каскад водоспадів, розташований на геоправій
притоці р. Туриці на пн. зх. схилі полонини Рівної
(відстань до тріангвисоти 1479 м - 6,2 км і 850 м
перепад висоти). Висота над рівнем моря -
приблизно 600 м. Відстань до с. Лумшори
Перечинського району Закарпатської області - 3,5
км. Відстань до с. Тур'ї Ремети - 18 км. Світлини
відсутні.
низвергає свої могутні води завдяки р. Манявці,
що є притокою Бистриці Надвірнянської, неподалік
від с. Манява Богородчанського р-ну. Сам водоспад
розташований у вузькій ущелині на висоті 850 м над
рівнем моря на східному схилі хр. Чортка. Висота 16
м. Гідрологічна пам'ятка природи. Крім основного
дещо вище по течії є два менші.
становить дивовижну самореалізацією цієї
карпатської несамовитниці. Прут
прориває гірські породи і низвергається вниз
всією красою в лоні Говерли на висоті 1550-1600 м над
рівнем моря. Перепад води - 80 м. Каскад
складається з шести водограїв, висота спаду води
найбільшого - 12 м. Відстань від СБ "Заросляк"
- 2,3 км, перепад висоти 400 м (стежка вздовж потоку),
від г. Говерла (або Туркул) з хребта - 1,5 км, 400 м
перепад висоти.
Піп Іванські водоспади представлені: а)
водоспадом на потоці Білому (відстань від с.
Ділове Рахівського району Закарпатської області
- 6,5 км, від полонини Лисичої (стежкою
"Проводок") - 5,2 км, від г. ПІМ - 6,5 км; б) двома
водоспадами у верхів'ї потоку Квасний (впадає в р.
Біла Тиса в районі с. Богдан того ж району).
Витікають з озера ПІМ (Криваве), яке розташоване в
карі східного схилу однойменної гори на висоті
1600 м над р.м. Відстань траверсом від полонини
Лисичої - 3 км, від с. Ділове - 14 км та 1300 м перепаду
висоти.
Формується потоком
Салатрук, навпроти устя п. Салатручіль (місцева
назва - "шостий кілометр"), який далі впадає в
р. Бистрицю Надвірнянську за 6,3 км від с. Бистриця
(Рафайлова) Надвірнянського району
Івано-Франківської області на висоті 830 м над р.м.
Висота спаду води - коло 6 м. З хребта Тавшпирка
(роздоріжжя старого кордону і пд. хребетної
стежки) - 3 км і 600 м перепаду висоти.
грайливо вискакує, виринаючи із свого ложа,
мовляв, "я літатиму!", натомість земна
тяжість переборює його і той знесилено осідає
водами, утворює неймовірну красу. Його творцем
служить гірський потік в долині річки Матекова
(геоліва притока Латориці) на висоті 400 м над
рівнем моря. Вода потоку спадає з вулканічного
виступу висотою коло 7 м і наче скаче по камінню,
звідки й назва. Каскад водоспаду складається з
трьох ступенів, оточений величними скелями і
брилами. Знаходиться в Мукачівському районі
Закарпаття. Є пам'яткою природи місцевого
значення. Відстань до залізничної станції с.
Чинадієве - 4,6 км. Світлини відсутні.
Ще одне "Скакало", згідно ГЕУ, існує на
притоці Синявки, що впадає в р. Іршаву неподалік
однойменного міста. Падає кількома струменями по
кам'яних брилах в урочищі Нижнє Грабовище.
Водоспад є пам'яткою природи національного
значення. Світлини відсутні.
Водоспад на потоці Черник розташований на
відстані 5 км від траси Надвірна - Бистриця. До
самого водоспаду непогана ґрунтова дорога.
Світлини відсутні.
8 м водоспад на р. Сучава, який знаходиться на
українсько-румунському кордоні, в районі устя
Яловичери, в межах с. Шепіт Селятинського р-ну
Чернівецької області. Пам'ятка природи місцевого
значення. Висота над рівнем моря - 850 м над р.м.
Відстань до Селятина - 8,5 км. Увага! Водоспад
знаходиться в прикордонному районі, наряд може
вимагати відповідного дозволу (можна отримати на
заставах в Селятині на дорозі Усть-Путила - Шепіт,
або на КПП за 1 км від устя Яловичери)
двійко невеличких водоспадиків, що сформувались
з подачі р. Пістиньки, що є правою притокою Пруту.
Більший тече нижче і спадає з висоти 4-5 м, менший -
2 м. Їх ще називають Сріблястими. Береги річки
коло більшого частенько облюбовуються
відпочиваючими, це не дивно, адже є на що
подивитися. Розташовані в с. Шешори Косівського
району Івано-Франківської області.
не перебуває в жодних родинних зв'язках з
попередниками, хоча знаходяться вони не так
далеко один від одного. Утворився в результаті
чималих зусиль потоку Пилипця, що бажав знятись в
повітря, коло 6 км від с. Пилипець Міжгірського
району Закарпаття. Розташований на висоті коло 800
м над рівнем моря, 3,5 км і 800 м висоти з г. Великий
Верх або від с. Подобовець - 6,5 км. Розбризкує свої
води у глибокій ущелині, знаходиться в межах
хребта Боржави. Спадає вниз численними
мальовничими каскадами, привертає чималу увагу з
боку смертних. Як решта братів Шипотів, не
дослужився ще до статусу національного, є лише
пам'яткою природи місцевого значення. Проте це
його, як і решту карпатських водограїв, абсолютно
не турбує. Тече собі та й годі...
є одним з найвідоміших карпатських водоспадів,
протікає в доволі людному місці м. Яремча
Надвірнянського району Івано - Франківської
області. Відстань до залізничної станції - біля 2
км. Через всдп. перекинуто місток, який водночас
слугує як відпочивальникам-пошановувачам краси,
що постійно товпляться тут, так і прихильникам
зануритися в стихію з висоти. Однак стрибати
смертельно небезпечно - особливість завихрення
потоку ("бочка") інколи ускладнює пошук
авантюристів. Поруч фольклорний ринок. Водоспад
має перепад висоти 12 м та, будучи могутнім за
силою голосу та стихії, цілком справедливо може
буде наречений українською Ніаґарою.
Коментування доступне тільки зареєстрованим користувачам.
Якщо Ви зареєстровані на сайті - введіть свій логін і пароль у формі аутентифікації нагорі сторінки
(якщо Ви логуєтеся з чужого комп"ютера - приберіть галочку "пам'ятати мене" і тоді, навіть якщо забудете
прикінці роботи натиснути кнопку "Вийти", Ваша автентифікація на цьому комп'ютері знищиться як тільки
Ви закриєте вікна броузера з відкритими сторінками karpaty.com.ua).
Олексповідомив(-ла) 11.07.2010 14:09 Водоспади Мукачівщини:
Лавківський, фото тут - http://mukachevo-today.com/forum/index.php?showtop ic=4819&pid=27191&mode=threaded&start= #entry27191
та Скакало - http://mukachevo-today.com/forum/index.php?showtop ic=4819&pid=27380&mode=threaded&show=& amp;st=#entry27380 lockserповідомив(-ла) 25.10.2009 18:13 Побував на більшості Карпатських водоспадів. Про ці подорожі можно почитати тут:
Це не спам і не реклама, це мої нотатки "Мисливця за водоспадами" Yasvikповідомив(-ла) 11.08.2009 15:17 Загалом сайт класний, дякую. Я люблю мандрувати до водоспадів і фільмувати їх на відео.
Одна заувага. Водоспад Салатручиль (Salatruczyl) знаходиться не ліворуч від потоку Салатрук, як позначено на мапі, а праворуч - НАВПРОТИ потоку Салатручиль на невідомому за назвою потоці (можливо ще один Салатручиль?) поруч з літерами wdsp на мапі. До речі, на півкілометрівці "Центральні Горгани" (Київ, 2003 р.) він позначений вірно. Логіку найменування водоспаду зрозуміти тяжко.
Бажаю всім мандрівникам хорошої погоди і чистої природи. Влодко Меденицькийповідомив(-ла) 17.06.2009 14:10 А де Труфанець? Забули? Чи не вважаєте водоспадом... Влодко Меденицькийповідомив(-ла) 17.06.2009 11:50 Я зараз заплачу! Краса! Ну де взяти часу, аби їх усіх об'їздити?.... Liuba_Zhповідомив(-ла) 03.09.2008 14:41 Маю фото з Черницького водоспаду. Напишіть на яку адресу вислати Liubaповідомив(-ла) 28.10.2007 18:15 Дуже дякую за цікавий матеріал. Особливо корисний тим, хто має дітей і хоче показати їм красу Карпат. Щодо водоспадів у Бухтівці, то з м. Надвірна о 6.40 та біля 13.00 до них їде рейсовий автобус (з автостанції біля польського костелу). Леснаяповідомив(-ла) 20.11.2006 20:48 Дуже потрібні легенди цих водоспадів! Хтось знає? jettiповідомив(-ла) 25.02.2006 02:43 Спробуйте Синевірське озеро, та не забудьте про долину нарцисів у місяці квітні. На планеті тільки два місця таких: Альпи та долина нарцисів на Закарпатті під м.Хуст, в сонячний день ріже очі білий відблиск квітів. LEOповідомив(-ла) 12.12.2005 15:58 Я займаюся туризмом, мені це дуже подобається. Цього літа я був біля Женецького водоспаду, маю досить класні фотою Карпати - найприкрасніше місце в Україні, а можей і в світі!!!!!!!!! atay91@hotmail.com [guest] повідомив(-ла) 04.12.2005 17:34 al sana Лёка [guest] повідомив(-ла) 02.12.2005 23:54 Я вражена!!!!!!
Прожила в Карпатах, а саме у Сколе, 5 років дуже багато побачила окрім свого містечка, але такої небаченої краси як передано на фотографіях, я не бачила. Але без сумніву зберуся та й поїхзду по Карпат знову, це ж частинка мого дитинства. А фотографу; ВЕЛИКЕ СПАСИБІ, так передати усю красу Карпат ще ніхто не зміг!!!! УРА!!!! ярослав [guest] повідомив(-ла) 11.08.2005 14:40 моя жінка зі сколівського р-ну,с.корчин.сам проживаю в росії,на ямалі.кожного року приїжджаю.облазив весь район.шукаю однодумців для обміну інформацією.дуже добре володію польскою мовою(нею написані всі книжки про сколе до війни) Володимир Волошинович [guest] повідомив(-ла) 08.07.2005 16:45 Дуже гарний, інформативний та змістовний сайт. Тільки вчора відвідав г.Говерлу, та бував на Прутському водопаді, а вже хочеться знову відвідати його ще раз. eraservsvповідомив(-ла) 29.06.2005 10:49 Щодо воєводинського водоспаду мож додати, що потік Воєводин, що тече з Полонини Руни є одним суцільним водоспадом. Вище відомого водоспада, який власне і має назву Шипіт (Воєводин) у непрохідній хащі дорогу потоку Воєводин перестріває скала висотою (на око) 8-10 м. Це суцільна стіна, з якої потік і падає вниз чудовим водоспадом. Чомусь він ніде не значиться!!! Може його так і охрестити Безіменний? Він гарніший за сам Шипіт legolasповідомив(-ла) 25.06.2005 18:28 Привіт автору з Ужгорода! Ну, друже, ти створив шедевр!!! Блукав по сайту не один раз і тільки тепер здибав цю сторінку. Таких людей, як ти, на руках потрібно носити! Я про пиво пам'ятаю! Зустрінемось в Горах - виставлю! z [guest] повідомив(-ла) 19.05.2005 13:35 не була ще на цих водоспадах, але дуже хочу там побувати. Маю велику надію!!!!!!!!! Юркоповідомив(-ла) 30.03.2005 18:36 Нє, кордон по південному схилу ПІМа, водоспади на українській території. До нього краще добиратись по траверсу, а не через вершину (там досить круті схили). А ФОТКИ Є?
Стосовно Салатручіля: позначений також на 1 км польській Hamal [guest] повідомив(-ла) 30.03.2005 12:21 Прекрасно!!!! Піп Іван Мармароський має цілу сітку тонких водопадів під самобю вершиною. За озером "Криваве". Цю красу можливо побачити, якщо спуститись із схилу гори в логовину на півн-сході. Частина цих водопадів знаходяться вже на румунській території. Але це зовсім не заважає туди збігати чи помилуватись...
А водопад Сала(о)тручіль :) позначений тільки на 500-метрівках австрійських. Від нього дуже зручно стартувати на вершину г.Сивуля. Надзвичайно красивий, дуже холодний, срібні води стікають по чорному чистому каменю відразу з гори!!! Ззовні не видно русла річки. Це вражає. Раптовий виплеск води із зелені лісу. Цей водоспад впадає в штучно утворену логовину (за часів Австрії). Там інколи літом купаються різні моржі із Пласту... :) Mamajповідомив(-ла) 30.03.2005 02:15 Чудові і гарно подані відомості, дуже корисні для розробки маршрутів. Велика подяка тобі, Юрку! Привіт з Вінниці. Ed.uaповідомив(-ла) 21.02.2005 07:55 Юрко, так тримати!!! Юркоповідомив(-ла) 08.02.2005 19:24 що ти маєш на увазі під каталогом? шумповідомив(-ла) 08.02.2005 15:37 хто складе каталог високогірних водоспадів? dimonповідомив(-ла) 03.02.2005 14:54 Був літом на Манявському, краса , але хочеться звернуться до людей:" ЛЮДИ БЕРЕЖИТЬ КРАСУ НЕ СМІТИТЬ, ПРИБИРАЙТЕ ЗА СОБОЮ ВИ Ж НЕ СВИНІ!!!", навколор водоспаду банки, бутилки
, пакети та інше смітя, скоро це буде не водоспад а смітезвалище. vita_585повідомив(-ла) 23.01.2005 20:57 Дуже гарний і цікавий матеріал. Ти просто - молодець!!! nadyaповідомив(-ла) 21.01.2005 22:11 дивлюсь на фотографії Манявського і аж дрижаки беруть. Знаю, що там дуже (!) небезпечні підступи до водограю, і якраз саме ті, з яких фотографували. Там гинули від нещасних випадків люди..(це зі слів місцевих). І навіть річка в долині по якій треба йти, щоб дістатися до водограю теж накликає моторошні думки. Дорогі мандрівники, тільки не думайте, що я вас віднаджую від оглядання сего природного чуда, просто хочу нагадати про обережність. Юрко, дивуюсь і радію з твоєї працьовитості :) Ольга [guest] повідомив(-ла) 11.01.2005 19:04 Юрко, молодець!!!!
Я пропоную додати трохи наукового змісту до кожної світлини (для прикладу трохи цікавої інформації про річку з якої народжується воспад, чи про геологічні особливості певного регіону) і підготувати до друку книгу. Я думаю це обов'язково себе оправдає, навіть якщо прийдеться позичити трохи грошей.
Бажаю успіхів!!! ВІННІповідомив(-ла) 14.12.2004 19:26 фото дуже цікаві scoutповідомив(-ла) 05.12.2004 23:00 Велика подяка від кіровоградських туристів!!!
Запитання : де можна дістати польські мапи??? Відповідь надішліть на електронну пошту dmytro.panov@plast.org.ua Lyuba [guest] повідомив(-ла) 19.11.2004 14:15 Юрко! Праця настільки вражаюча і фундаментальна!!!! Супер! Гарні коментарі і так наче там побувала! Дякую за таку працю! Вдалих звершень! Igo [guest] повідомив(-ла) 12.11.2004 12:45 Рекомендую побывать на водопаде, вытекающем из става Балцатул в р. Вел. Балцатул, как раз по дороге из с. Луги на г. Ч. Гора. Впечатляет и высота перепадов, и каскадность, и мощь воды! Друг груга рядом не слышно... Pavelповідомив(-ла) 09.11.2004 17:43 Фест! shumik [guest] повідомив(-ла) 04.11.2004 16:29 Дуже чудова і пізнавальна стаття. Навіть і не знав, що у нас в Карпатах є стільки всього!
Чув, що у липні, коли була велика повінь у Стрийському, Сколівському районах, водоспада Кам'янецького (Ключ)... не стало :( - це правда? Хто про це щось може сказати? Микола [guest] повідомив(-ла) 19.10.2004 13:41 Бажано поміняти на українській мові карти ectarповідомив(-ла) 19.10.2004 11:58 Супер, дуже цікаві статті, у мене є зимові фото з Манявського.... якщо потрібно закину Юркоповідомив(-ла) 08.10.2004 16:35 Про путівники Андрія Голобіна сайт в курсі. Однак не згадано його ім'я певно тому, що цей пан принципово відмовився прийняти участь в розробці цього розділу. І напевно ще й тому, що саме шановний пан Голобін цікавився, як потрапити на ті самі водоспади на сторінках місцевого форуму, а не навпаки. Григорій Мельник [guest] повідомив(-ла) 08.10.2004 14:12 Оскільки ніхто не згадав за путівники по водоспадах Івано-Франківщини, то мушу втрутитись у Вашу бесіду і повідомити наступне.
Івано_Франківський любитель подорожей, Андрій Голобін, видав 2 туристькі путівники "Водоспади Карпат" (Верховинський, Надвірнянський та Косівський, Богородчанський райони) з цікавими світлинами.Їх можна придбати в магазинах Івано-Франківська.
Його E-mail: ag_waterfalls@yjahoo.com
Щодо стежки від Мунчельських водоспадів, то при перевидані карти "Туристичні стежки Чорногори" я покажу стежку через Вухатий Камінь, оскільки старою мало хто користується, але її серпантини дуже добре видно з хребта Вухатого Каменя. ksankaповідомив(-ла) 01.10.2004 09:00 маю фото Дземброньського водоспаду
якщо треба, вишлю. Куди? ксюхаповідомив(-ла) 28.09.2004 14:51 дуже, дуже дякую за цікаву та корисну інформацію udavповідомив(-ла) 27.09.2004 11:13 Re: Alex: Так, бачили той серпантин. Але, так би мовити, його вигляд не викликає бажання :) Здається, ним давно вже не ходили. А от права стежка зручна, до того ж прямує повз мальовничі скелі. Alex [guest] повідомив(-ла) 25.09.2004 13:30 2 udav: є там ліва стежка - серпантин майже під саму вершину, і його дуже добре видно, якщо відійти по правій стежці метрів 100 і подивитися назад. Просто початок його малопомітний, і у верхній частині є жереп. Zoryanaповідомив(-ла) 24.09.2004 23:57 Дуже гарний матеріал! Так і хочеться відвідати усі ці водоспади! Дякую! Юркоповідомив(-ла) 24.09.2004 16:32 Всім дякую за гарні слова. Прошу всіх висилати фото вдсп, які не викладені тут, а також тут у повідомленнях додавати нюанси добирання та розташування. udavповідомив(-ла) 24.09.2004 12:48 ДУЖЕ цінна і потрібна праця!!!!!
Щодо Дзембронських: ті, що на на потоці Мунчель, насправді знаходяться не там, де позначені, а вище стежки. Доречі, лівої стежки (що червоним маршрутом на мапі позначена) зовсім немає, є лише та, що перетинає Мунчель і завертає праворуч. Ще один (дещо більший) водоспад є на потоці Дземброня, десь на тому ж рівні. Є знімки, можу надіслати (див. моє інфо :)) valikповідомив(-ла) 24.09.2004 12:19 Працьовитості цього "карпатчика" просто немає меж, а цей матеріал свідчить про те, що в Юрка є ще й поетичний потенціал... Далі так! Alex [guest] повідомив(-ла) 23.09.2004 12:21 Був в неділю на Женецькому, там недавно обвалився шмат дороги перед самим розгалуженням потоків, якщо далі обсипеться, підійти до нього буде досить важко. Romanповідомив(-ла) 23.09.2004 09:51 Юрцю, ти просто монстр.
В хорошому розумінні цього слова. Tasicповідомив(-ла) 22.09.2004 20:40 Дякую! Дуже потрібний матеріал! Lukaповідомив(-ла) 22.09.2004 20:15 Старий, дивуюсь твоїй працездатності) Тримай так на далі. З повагою, Luka. kapitan red [guest] повідомив(-ла) 22.09.2004 14:54 Piekne, po prostu piekne. rbrechkoповідомив(-ла) 22.09.2004 13:58 До Гуркала, напевно, найзручніше йти з с.Корчин - дорога веде прямо до водоспаду. Проте слід бути уважним, бо водоспад оточений лісом, тому по дорозі можна пройти повз нього. В Корчині біля мосту через Велику Ріку є вказівник. greyповідомив(-ла) 22.09.2004 13:42 Сходити до Бухтівецького водоспаду (на ті 2 до яких потрібно йти дорогою) краще таким чином: не доходячи до вказівника водоспаду метрів 15-20 знайти стежку по праву руку від дороги, яка не така крута як та стежка, що йде від урвища (та стежка, що йде від урвища в мокру погоду ДУЖЕ небезпечна :((( ). unmayповідомив(-ла) 21.09.2004 21:10 По просту хочу сказати тобі "ДУЖЕ ДЯКУЮ" за матеріал