стрибнути на головну сторінку  
 ::: головна сторінка ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::
Українські Карпати
РЕГІОН 
ТОПОГРАФІЯ 
ГІДРОГРАФІЯ 
КЛІМАТ 
ФЛОРА 
ФАУНА 
ОХОРОНА ПРИРОДИ 
ПРО КРАЙ 
Карпати туристські
МАТЕРІАЛИ 
ТРАНСПОРТ 
КАРТИ 
СПОРЯДЖЕННЯ 
МАРШРУТИ 
РЕПОРТАЖІ 
ВИПАДКИ 
ВІДПОЧИНОК 
ПОГОДА 
РІЗНЕ 
Друзі та партнери


   ::: ГОЛОВНА / РЕПОРТАЖІ / Що таке швидкість :::

Що таке швидкість.

     Історія відбувалась в незапам'ятні часи, а саме 17/12/2000. Чому пам'ятна ця дата? Тому що через два дні здавав диплом.

     Отже вирішили з одним товаришем, обізвемо його умовно Тюнер, забити на Новий Рік хату під Говерлою. Всі доїзди і домовляння пройшли успішно. Так як була 1 година дня, а "раховоз", як відомо, відходить від славнозвісного міста Лазещина о 1 (тоді) ночі, ми вирішили збігати на Говерлу. На це КСС-ники сказали, що там після випаду снігу ще ніхто не був і заставили нас зареєструватись, за що здерли по гривні. Ми чемно сказали, що будемо в 11 вечора пішли догори. Погода ніяка, туман, трохи іноді мокрий сніг.
Підхід до Говерли
Трохи хмарно і дує на горі

    Перший сніг лежачий побачили на підйомі. Так як дорога знайома, з собою мали малі наплічники, в яких спальник (щоб спати в поїзді), газова горілка (щоб в цьому поїзді язву не заробити), одна кружка на двох, два пакета Мівіни, то в 16.25 я був на Горі. Тюнер спізнився на 25 хвилин, був дуже захеканий і хтів шоколадку. Ще на підйомі примітив підступну хмарку над Петросом, яка невблаганно насувалась. Оскільки це грудень, то 17.00 було вже темно, плюс насунулась ця падлюка і почав валити сніг

    Ще метрів 10 ми йшли по наших слідах, як раптово вони зникли. Пам'ятаючи, про незручну пряму дорогу на Лазещину (трохи круто), взяли трохи лівіше щоб попасти на Малу Говерлу, але не судилось. Десь через 15 хв. блукання кругами в повній темряві, зрозумівши що заблукали, тупо повалили вниз. Почались пригоди. Порпаючись по коліно в снігу, відчуваю що землі піді мною нема. Щось крикнув Тюнеру, що порпався рядом, почав лапати кайф від відчуття вільного падіння, воно вочевидь зупинилось несподівано. Я гримнувся одною ногою в каменюку, мене через неї перекинуло і я спокійно хляпнувся на спину.
    Десь згори через пургу чую дикі крики:
- ТИ ЯК? (Тюнер)
- Нормально (маю на увазі себе). Обережно (маю на увазі спуск). (Я)
- Нормально (але). Обережно (має на увазі спуск). (Тюнер)
- !"№;%;:?%?* (Тюнер)
Я, бачачи якусь темну пляму, швидко відвертаюсь, і в те місце де я лежав, плюхається Тюнер.
- Йо, то ти? (Тюнер)
- Я!!! (Я)
- А я думав святий Петро!
- !"№;%;:?%?* (Я)
    (Потім якось, вивчаючи карту і згадуючи літні подорожі, дійшли висновку, що ми прошуршали по камінній плиті, що виходить на траверс Говерли, в народі "бетонка", яка намокла і підмерзла, перетворившись в похилий каток )

    Після цього, глянувши на карту, сказали - ми спускаємось або в Луги, або в Заросляк, або в Лазещину. :)))
    Помітили, ледве помітну ложбинку - значить скоро річка. Так воно і сталося. Скачучи по її заваленому і незамерзлому руслу, вирішили трохи попоїсти.
    Після гарячої Мівіни мені захотілось поспати, за що мене справедливо назвали №";"%;?*№" а також :?№?:?*№%, з чим я згодився, і пішли далі.

    Через деякій час побачив перед собою знов обрив, трохи приглядівшись, зрозумів, що він штучний, одразу пригадалось літнє блукання з буржуями, і штучні водоспадики по дорозі на Луги. Йо дорога, тепер все просто, можна майже бігти, але тут почались пригоди ще веселіші - дорогу, яку літком не тяжко виявити, щезла, тут Тюнер гордо сказав, що я буду йти перший, а щоб не загубити дорогу, в найбільш незрозумілих місцях, ти залишайся і будемо перекрикуватись. Таким чином трохи сповільнили рух, але вже з натхненням валили по дорозі, поки через декілька годин бігу по лісі, в якому падав сніг і дерева, вибігли до хатки лісників, а так як там нікого не було, вирішили йти далі. Ну ось вже і село Говерла, стукаємось в хати, нам не відкривають. Ми йдемо далі. Ось і розвилка Луги - Говерла. Нас вже ніщо не зупинить! Вирішили йти до Рахова. Але з надією стукаємось в останню хату. Нас зустрічає двоє п'яних лісників питанням:
- Чехи?
- №%:**;** чехи !!! - Відповідає Тюнер
- Рідні ! - відповідають лісники

    В хаті наступає злагода.
    Нас вкладають на почьотне і єдине ліжко. Самі засинають як і водиться в трудовій сім'ї з сина та батька - за столом. Попередньо пообіцявши розбудити нас до автобуса.
    Була 1 година наступного дня.

    Зранку була прикрість. Добрі хазяєва закинули наші новенькі НЕСЕКОНДОВІ!!! Вібрами на пічку від чого їм поплахішало відразу на пару років.

    Але далі був веселий день Автобус до Рахова. Дика маршрутка Рахів - Підволочиськ. І автобус Франківськ - Сокаль, в який ми попросились за так, "бо вуйко в нас грошей нема", причому я з автобуса дзвонив по мобільному до рецензента диплому і, щось придумуючи, пояснював чому я буду у нього нічкою, а не в обід.

    А далі веселіше - 19 числа я здавав диплом, пив вино і коньяк з приводу здачі, а бідолаха Тюнер лякав всю роботу, вишукуючи номер телефону Лазещинського КРС. І його сварили поганими словами за те, що він так погано знявся з обліку, і ніби нас мали шукати вже.
    А чого оповідання так називається? Та просто візьміть кілометровку і подивіться скількі км від Лазещини до роздоріжжя Говерла - Луги... ...ну десь з 50. І це через Говерлу! Правда зі страху.

 Матеріал підготував (написав): Юра Мартинов


 
Коментарі

Коментування доступне тільки зареєстрованим користувачам.

Якщо Ви зареєстровані на сайті - введіть свій логін і пароль у формі аутентифікації нагорі сторінки (якщо Ви логуєтеся з чужого комп"ютера - приберіть галочку "пам'ятати мене" і тоді, навіть якщо забудете прикінці роботи натиснути кнопку "Вийти", Ваша автентифікація на цьому комп'ютері знищиться як тільки Ви закриєте вікна броузера з відкритими сторінками karpaty.com.ua).

Якщо не зареєстровані - зареєструйтеся.
Коментарі до цієї статті
Ed.ua повідомив(-ла) 13.06.2004 07:48
Співчуваю щиро.
smoke [guest] повідомив(-ла) 09.03.2004 06:57
to vse fuflo. ja zi snowbordom po 50 km. prohodju bez jodnogo pryvalu
Serg [guest] повідомив(-ла) 26.02.2004 09:58
Так, іноді з часом щось коїться. Одного разу я з важким наплечником рванув з Костилівки на Берлебашку за 3,5 години, при тому, що з них 1 годину підіймався з під колиби на саму гору. Коли спускався назад від колиби замість 2,5 годин на під'йом витратив 6 годин на спуск! Отак хтілося скоріше перший раз піднятися на Берлебашку і не хотілося спускатись:)
zanuda повідомив(-ла) 17.07.2003 01:03
L'udi!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Do kart (hoch do kilometrovki, hoch do dvo-) treba compas nositi.
Zorientuvavshi kartu, cej nekhitrij prilad dopomozse vam vidrizniti slakh do Lazeshini vid slakhu do Luhiv.
A vzahal'i-to opisane vishe - tipovij priklad nepovahi do HIR.
Pamjatajte pro staru (khoch i rosijsku) schitalku:
1-ij raz proshajetsa, 2-oj raz - zapreshajetsa, a na 3-ij raz - .......
Nadijus', sho do c'oho ne dijde.
valik повідомив(-ла) 04.02.2003 16:08
Цікава історія. Нагадала мені про різне сприйняття відстані туристами та місцевими мешканцями. Колись мені довелось ходити зі знайомим з села Прокурава (Косівський район) по його худобу на далеку полонину. Через багатство вражень я не дуже думав про відстані, але коли запитав знайомого, то виявилося, що того дня ми пройшли приблизно сорок км – при тому, що провели зо дві години на самій полонині, звідти йшли повільніше, бо з худобою, а по дорозі зупинялись перекусити. Я не повірив що за один день можна пройти 40 км горами, але мої ноги на другий день це підтвердили. Зі свого боку, мій знайомий не міг повірити, що на ту відстань можна потратити більше, ніж один день...
Юрко повідомив(-ла) 31.01.2003 18:48
%%%%%%%% ЛИСИЙ!!! ОСТАННІЙ РАЗ КОНВЕРТУЮ!!! ШО Я ШАМПОЛЬЙОН??%%%%%%
ТУТ НА КОІ-8 (U) майже ніхто не варнякає.
________________________________________
"круто. під час поспіху взагалі якісь гігантські ресурси в тобі відкриваються. колись вепри баклажану йшли з делятина в тухлю, і вийшли пізніше, ніж збиралися, а я бабусі пообіцяв, що в такий-то вихідний день приїду дах фарбувати. і ніяк не можна було запізнюватися, бо ще дядько мав у той день приїхати. і ми пройшли свій шлях через ігровець і аршицю за тиждень з однією дньовкою. а цього року в нас була зустріч у ясіня, й ми запізнювалися. і крізь вітер, туман, дощ і місцями невеликий град :) від темпи до драгобрата пробігли - ще й блуканули в сторону кобилецької поляни кілька кілометрів - без жодного привалу."
lysyj повідомив(-ла) 31.01.2003 13:01
ЛТХФП. Р¦Д ЮБУ РПУР¦ИХ ЧЪБЗБМ¦ СЛ¦УШ З¦ЗБОФУШЛ¦ ТЕУХТУЙ Ч ФПВ¦ Ч¦ДЛТЙЧБАФШУС. ЛПМЙУШ ЧЕРТЙ ВБЛМБЦБОХ КЫМЙ Ъ ДЕМСФЙОБ Ч ФХИМА, ¦ ЧЙКЫМЙ Р¦ЪО¦ЫЕ, О¦Ц ЪВЙТБМЙУС, Б С ВБВХУ¦ РППВ¦ГСЧ, ЭП Ч ФБЛЙК-ФП ЧЙИ¦ДОЙК ДЕОШ РТЙ§ДХ ДБИ ЖБТВХЧБФЙ. ¦ О¦СЛ ОЕ НПЦОБ ВХМП ЪБР¦ЪОАЧБФЙУС, ВП ЭЕ ДСДШЛП НБЧ Х ФПК ДЕОШ РТЙ§ИБФЙ. ¦ НЙ РТПКЫМЙ УЧ¦К ЫМСИ ЮЕТЕЪ ¦ЗТПЧЕГШ ¦ БТЫЙГА ЪБ ФЙЦДЕОШ Ъ ПДО¦¤А ДОШПЧЛПА.
Б ГШПЗП ТПЛХ Ч ОБУ ВХМБ ЪХУФТ¦Ю Х СУ¦ОС, К НЙ ЪБР¦ЪОАЧБМЙУС. ¦ ЛТ¦ЪШ Ч¦ФЕТ, ФХНБО, ДПЭ ¦ Н¦УГСНЙ ОЕЧЕМЙЛЙК ЗТБД :) Ч¦Д ФЕНРЙ ДП ДТБЗПВТБФБ РТПВ¦ЗМЙ - ЭЕ К ВМХЛБОХМЙ Ч УФПТПОХ ЛПВЙМЕГШЛП§ РПМСОЙ Л¦МШЛБ Л¦МПНЕФТ¦Ч - ВЕЪ ЦПДОПЗП РТЙЧБМХ.
Юрко повідомив(-ла) 31.01.2003 12:45
Да... весело прошвирнулись. Пам'ятаю, як тоді армянське радіо передавало: "Тюнер з Мартиновим пішли на Говерлу, зірвалися зі скелі і опинилися в Лугах". Нещодавно теж пізнав радість вільного падіння: з'їжджав під новий рік з Петроса на лавині і злетів з п'ятиметрової скелі (в завірюсі не помітив). Приземлився в півметрову цілину, тому без травм. Легенький шок.


Пошук



 
 ::: головна сторінка ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::