Українські Карпати ::: МАТЕРІАЛИ / Карпатські стежки / Інформація про діяльність Івано-Франківської регіональної фундації “Карпатські стежки”

Untitled Document

До уваги всіх, хто мандрує Карпатами !!!

Пропонуємо до Вашої уваги узагальнюючу інформацію про діяльність нашої громадської організації – Івано-Франківської регіональної фундації “Карпатські стежки”. Організація створена у 2001 році і головною нашою метою є пропагування активних видів туризму та відновлення інфраструктури активного туризму в Карпатському регіоні України.

Ще на початку нашої діяльності був розроблений проект, за яким планується відновити існуючий у 20-30 р.р. минулого століття відрізок Головного Карпатського Шляху. Ініціатором його створення був Казімеж Сосновскі. Шлях проходив колишньою територією Польщі; розпочинався від Судетів, що на межі Польщі та Чехії, та закінчувався на теперішньому кордоні України з Румунією. Якщо подивитись старі польські репринти, то можна помітити і шлях, паралельний “червоному” польському – на Закарпатській стороні.

Нашим першочерговим завданням стало відновлення відрізку в Івано-Франківській області. Від львівських організацій ми не отримали позитивного рішення про його відновлення. Аргументи: місцевості, якими він був прокладений, на даний час не є привабливими для туристів, з чим ми частково погоджуємося.

На Івано-Франківщині відрізок проходить через Ґорґани та Чорногору і, на наш погляд, є досить привабливим для активного туризму та не потребує великих змін щодо старої вітки.

Шлях проходитиме наступними вершинами та хребтами, починаючи з Торуньского перевалу: Маґура (Вишківська), Вишківський Ґорґан, траверс Малого Ґорґану, Яворова Кічера, траверс Поганця, обидві Укерні, Молода, Ґрофа, Паренки, Попаддя, Коретвина, Матагів, Висока, Ігровище, Лопушна, обидві Сивулі, траверс Неґрови, Окопи, Плоска, Синяк, Хом’як, Кукуль, Говерла, Туркул, Дзємброня, Піп Іван. Не виключена зміна гілки проходження Шляху, по мірі його відновлення, у зв’язку з новими виникаючими обставинами (рішення органів влади, екологічних служб, тощо).

При прокладенні Шляху ми дотримуємось наступних принципів:
Максимальна відповідність його на місцевості до показаного на польських репринтах сіток WIG .
Шлях повинен проходити існуючими стежками.
Вздовж гірських потоків повинні йти мінімальні відрізки.
Шлях повинен бути цікавим та видовищним.

На Шляху планується відновлення туристичних притулків в місцях, де вони раніше знаходились, з врахуванням теперішніх потреб. Проект підтримує організаційно та, частково фінансово, обласна державна адміністрація та Рада з туризму Карпатського регіону. На жаль, майже не маємо підтримки від приватних підприємств та туристичних фірм. Маємо хороші контакти з польськими організаціями: Центральним Осередком Гірського Туризму Польського Туристично-Краєзнавчого Товариства (СОTG PTTK) м. Краків, Towarzystwom Karpackim з Варшави, Bieszczadzkim Towarzystwom Cyklistow (ВТС) м.Устшикі Дольне, представниками Польського Татраньського Товариства (РТТ), польськими архівами та видавництвами, приватними особами – фанатами Українських Карпат.

Іншим напрямком роботи Фундації є участь в розробці сучасної української системи знакування туристичних шляхів. На даному етапі створена комісія зі знакування Карпатського регіону, до якої входять по три представники від 4 областей та розроблені два варіанти такої системи.
На жаль, комісія до сих пір не дійшла згоди щодо прийняття єдиних правил знакування. Львів'яни прийняли свою інструкцію. Система знакування в залежності від кольору маршруту, що була запропонована представниками Івано-Франківщини, частково знайшла своє відображення на мапі Центральних Ґорґан (М 1:50 000). Ця карта була розроблена в управлінні туризму Івано-Франківської облдержадміністрації (Григорій Мельник) за участю Рожнятівської екологічної служби (Омелян Ковальчук, Роман Свистович) та регіональної фундації “Карпатські стежки” (Василь Гутиряк).

У 2003 році наш Проект був підтриманий Польсько-Американсько-Українською Ініціативою про Співпрацю (ПАУСІ), яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку і ми отримали Грант на вдосконалення стандартів зеленого туризму в 7 селах карпатського регіону.
Під час реалізації фінансованої частини Проекту були проведені 3 одноденні семінари в селах Бистриця Надвірнянського району, Вишків Долинського району та Гриньків (Осмолода, Кузьминець) Рожнятівського району і проведений конкурсний відбір учасників Проекту – власників сільських садиб та їх стажування в Польщі.

Восени 2002 року були продовжені контакти з Польським Товариством Туристично-Краєзнавчим (http://www.pttk.pl/), в результаті чого було підписане “Порозуміння про співпрацю між ПТТК та Фундацією” . Згідно нього передбачалось створення двох наметових баз, які були б розміщені на території власників сільських садиб, а також планувалось розпочати діяльність з побудови першого українсько–польського туристичного притулку.
В силу різних причин (відсутності дозволу місцевих органів влади, недомовленостей з господарями, іншого) реалізація Порозуміння з української сторони в 2003 році не вдалась. Від польських партнерів ми отримали методичну допомогу з правил знакування та оглянули знакування стежок на прикладі Бещад та Татр.

Також на запрошення Комісії Гірської Туристики ПТТК ми взяли участь в роботі 34 Міжнародної конференції Європейського Союзу Мандрівників ERA (http://www.era-ewv-ferp.org/, входять туристичні організації 26 країн Європи) в м. Кракові. Там налагодили контакти з Чеським (http://www.klubturistu.cz/kct.htm) та Словацьким Клубами Туристів – загальнодержавними громадськими організаціями. Домовились про обмін туристичними групами. Пізніше отримали від них Інструкції по знакуванню туристичних шляхів. Система знакування схожа до польської.
Система знакування “за кольорами”(т. зв.“карпатська”) на даний час застосовується практично у всіх державах, які межують з Карпатами. Тому більшою частиною території Карпат можна мандрувати завдяки спільному знакуванню. Спільну систему хочуть ввести і в цілій Європі, але там на даний час системи дуже різняться між собою і реальних кроків в цьому напрямку не робиться. У кожній з європейських держав прознаковано сотні тисяч туристських маршрутів і, напевне, немає сенсу витрачати кошти на їхню заміну. Адже мандрівникові, по великому рахунку, однаково, якими знаками йти – були б вони тільки. Саме тому знакуванню маршрутів для туристів ми приділяємо найбільшу увагу.

У 2005 році мною спільно з Григорієм Мельником (управлінням туризму обласної адміністрації) була розроблена концепція розвитку мережі знакованих туристських маршрутів на території Івано-Франківської області, яка отримала статус Програми і затверджена розпорядженням голови обласної адміністрації.
Мета Програми: через відновлення Східно-Карпатського Туристичного Шляху та упорядкування інших гірських туристських маршрутів відновити також пов’язану з ними інфраструктуру туризму. Програмою передбачено очищення і маркування стежок, відновлення маршрутів відповідно до схем, побудова притулків для туристів, обладнання місць відпочинку та інше. На туристичних шляхах будуть встановлені дороговкази, інформаційні таблиці, щити зі схемами, стежки матимуть рекламно-пізнавальне забезпечення: карти, путівники, брошури про самі маршрути та найбільш цікаві місця.
Східно-Карпатський Туристичний Шлях є віссю даної мережі, він повинен поєднати найкращі місця нашого регіону, цікаві природничі та культурні місцевості. Сама мережа налічуватиме більше 70 маршрутів і матиме протяжність близько 900 км.
На наш погляд, туристи, які приїжджають в гори на відпочинок, все більше віддають перевагу короткотривалим мандрівкам без важких наплічників. Тому в основу концепції ми заклали саме такі мандрівки. Довготривалі мандрівки – прерогатива молодих та здорових. Тому переважна більшість пропонованих нами маршрутів є місцевими або ближніми, їх тривалість 1-3 дні і вони дають можливість мандрівникам або повернутись у місцевість виходу, або вийти в сусідній район.
При її плануванні ми виходили з того, що маршрутів не повинно бути багато. Їх кількість повинна бути достатньою для того, щоб туристи мали можливість різнобічно ознайомитись з районом відвідування, а також давати можливість відповідальним підтримувати дані маршрути в належному стані (очистка від повалених дерев, збір сміття тощо).
Східно-Карпатський Туристичний Шлях за тривалістю є регіональним. Регіональні маршрути за вимогами є близькими до категорійних і їх повне проходження можливе тільки досвідченими туристами. Але ми хочемо створити такі умови, щоб і туристи з меншим досвідом мандрували ним. Для цього Шлях розбитий на декілька відрізків, проходження яких не створюватиме значних трудностей. Розпочинатись та закінчуватись відрізок буде в населених пунктах або місцях, де подорожуючий зможе поповнити запаси продуктів та прийняти душ. Перехід займатиме 2-3 дні, що буде відповідатиме тривалості ближніх маршрутів. Вже на коротших маршрутах планується облаштувати місця для ночівлі та тимчасового перепочинку. Для цього на таких проміжках необхідно відновити чи заново збудувати різного роду будиночки, щоб мандрівники якомога рідше носили з собою намети та спальники.
Для тих, хто вважає такий відпочинок “матрацним” і мало привабливим для себе – так званих дикунів, залишиться багато інших стежок і немаркованих маршрутів. Цими ж стежками зможуть скористатись і інші відпочиваючі, якщо матимуть докладну карту району чи винаймуть за певну плату провідника.

Розроблена нами концепція побудована на принципах сталого розвитку (sustainable development) – екологічно зорієнтованого місцевого економічного розвитку. Означення маршрутів на місцевості збільшить приїзд туристів, що змусить місцевих мешканців розвивати сферу послуг (проживання, харчування, прокат тощо), стимулюватиме до охорони природи, збереження ландшафтів і зменшення вирубок лісу та сприятиме використанню інших місцевих ресурсів. Як результат – розвиватиметься підприємництво, створюватимуться додаткові робочі місця і джерела доходів, активізуються місцеві громади, розвиватимуться місцеві ініціативи, стимулюватиметься відновлення та охорона традиційних ремесел, налагоджуватиметься співпраця між місцевостями та регіонами.
Ми виступаємо також за обмеження приватно-промислової діяльності в певних гірських районах області, до яких ми пропонуємо віднести місцевості, які лежать у високогір’ї (наприклад, починаючи з висоти 1000-1200 м над рівнем моря), місця поблизу відомих історичних чи природних пам’яток: скель, водоспадів тощо (в радіусі 1-2 км) та екотуристичні шляхи (для прикладу, по периметру до 0,5-1 км). На даних територіях необхідно залишити натуральне середовище і споруджувати на них виключно будівлі, які слугуватимуть туристам для тимчасового перепочинку (туристичні притулки, колиби тощо).
Основу туризму в регіоні, на наш погляд, мають становити самобутня природна та історична спадщина, унікальні місцеві звичаї та культура, мальовничі краєвиди та збережена флора і фауна, а не кількість гірськолижних витягів та туристичних комплексів. Безумовно, дані об’єкти потрібні, але вкрай необхідно обмежити їхню кількість та величину до таких розмірів, щоб вони не завдавали шкоди природному середовищу і не гальмували місцевий розвиток. Основу нічліжної бази в районах повинні становити самобутні сільські садиби місцевих мешканців. Тільки в такому випадку ми зможемо зберегти свою ідентичність і наші терени залишаться цікавими для туристів.
Дана практика існує як у США, так і у країнах Європейського Союзу і однією з таких програм є програма розвитку “зелених” коридорів Greenways (Зелені стежки) Асоціації «Партнерство заради довкілля та сталого розвитку».
Вперше термін “ґрінвейс” з’явився в 50-х роках ХХ сторіччя в США у вигляді рекреаційних стежок (піших та велосипедних), які пропагували активний стиль життя та немоторизований відпочинок. У європейських країнах ідея Ґрінвейс почала розповсюджуватись наприкінці 80-х років і на даний час Європейське Об’єднання Greenways (European Greenways Association - EGWA) вже налічує 35 членів.
Зелені стежки – це туристичні траси спадщини і екотуристичні продукти, які створюються в районах рік, загальновідомих історичних, комерційних шляхів і натуральних природних коридорів. Ця партнерська ініціатива базується на співпраці неурядових організацій, місцевих рад, урядових інституцій і підприємництва. Для реалізації своїх цілей Greenways пропонують використовувати старі інфраструктури і шляхи (необлаштовані туристські та мисливські стежки, занедбані лісові будиночки, покинуті колії тощо).
В 2006 році ми розпочали співпрацю з об’єднанням “Центральний та Східноєвропейський Ґрінвейс” (CEG, http://www.environmentalpartnership.org/), в який входять 6 фундацій з Центральної та Східної Європи (які є членами EGWA) та Сербії і Білорусі на правах спостерігача. Наш представник також взяв участь у конференції CEG, яка відбулась в жовтні 2006 року в місті Пловдів (Болгарія), на якій зробив презентацію організації та розповів про наші наміри щодо реалізації подібних шляхів на території Прикарпаття, концепція прокладення яких на стадії розробки. Результатом зібрання було підписання Сопронської декларації.

У продовження реалізації підписаного в 2002 році “Порозуміння про співпрацю між ПТТК та Фундацією”, в 2006 році ми стали партнерами Проекту “Підтримка пaртнeрcтвa cycпiльниx oргaнiзaцiй i aдмiнiстрaцiй Укрaїни в твoрeнні кoнцeпцiї рoзвитку гiрcькoгo тyризмy”, який отримав фінансування від Міністерства Закордонних Справ Республіки Польща.
Детальніше з Проектом можна ознайомитись на сайті http://www.ukraina.gory.info.
Під час реалізації Проекту відбулось навчання в Польщі для прeдcтaвникiв aдмiнicтрaцiї oблacті і гiрcькиx райoнiв, члeнiв cycпiльниx oргaнiзaцій та мeшкaнцiв гiрcькиx територій, а також були проведені знакувальні роботи на Україні (300 км шляхів). Окрім цього, за участі партнерів проекту, видана туристична карта Ґорґани мірилом 1:50000 та путівник по Українських Карпатах в трьох мовних варіантах – польському, англійському та українському.

Основний висновок з минулих років – в Європі багато своїх проблем, але вони намагаються вирішувати їх спільно і нам хочуть допомогти. У нас же – кожен за себе (“то не моє”), “моя хата скраю”, зате маса декларацій і обіцянок. Прикро, що для досягнення навіть невеликих цілей ми не можемо дійти спільної думки і об'єднатись. Ще щоб зруйнувати, повалити – то можемо, а як щось зробити… Така собі своєрідна імпотенція – хочу, але не можу.
Особливо це було помітним, коли в 2005 році ми продовжили роботи з відновлення притулку на полонині Плісце біля г. Ґрофа в районі с. Осмолода. Окрім двох десятків бажаючих з м. Калуша та Івано-Франківська, найбільшу допомогу надали саме мешканці інших областей, яким цей притулок буде найменш потрібен.
Всім доброчинцям ще раз дякуємо за допомогу – усім Вам буде надано по екземпляру нової карти та путівника (орієнтовно – починаючи з лютого 2007 р).

Немає розуміння ролі неурядових громадських організацій (НГО) як у влади (особливо на районних рівнях), так і у населення. Влада сприймає НГО як завуальовану комерційну структуру, населення – як представників влади, а звідсіля і недовіра. Не сприяє цьому і законодавча база. Тому в даний час так мало вдається зробити, особливо малим організаціям.
На регіональному рівні ми давно вже ведемо розмови про створення такої загальнокарпатської НГО активного туризму. Але, як у нас заведено, поки влада не дасть команду – нічого не зрушиться. В принципі, напевно все впирається в одну людину –керівника, ентузіаста, який би зміг та захотів зайнятись таким об'єднанням.

Але справа таки зрушилась. Через нашу наполегливість і видимий результат влада почала з нами рахуватись. Вже другий рік поспіль, не без проблем, але виділяються невеликі кошти на проведення знакувальних робіт. Восени на найвищому обласному рівні були проведені дві великі наради з метою виконання Програми. Влітку лісгосп виділив деревину для відновлення притулку і тепер збільшились шанси на те, що притулок буде завершений в цьому році. Дофінансування від управління туризму ОДА дало можливість завершити знакування Східно-Карпатського Туристичного Шляху в Долинському та Рожнятівському районах. Завдяки допомозі партнерів з Польщі прознаковано по одному маршруту в Надвірнянському і Верховинському районах, на території Яремчанської міської ради та більшість пішохідних маршрутів в районі села Осмолода Рожнятівського району, де також встановлено інформаційні таблиці та дороговкази. Вже отримано кошти від влади на завершення знакувальних робіт в районі с. Осмолода і на початок робіт в районі села Гута Богородчанського району. За ініціативи сільського голови та за кошти приватних структур прознаковано два одноденних маршрути для туристів в районі села Мислівка Долинського району.
Це зробила невелика група ентузіастів за два останніх роки. А якщо нас буде більше?

З готовністю до діалогу та співпраці,
Василь Гутиряк
Івано - Франківська регіональна фундація “Карпатські стежки”
77300 м. Калуш, пр-т Л. Українки,14 А, а/с 71, тел. моб. 050 777 20 70, ЄДРПОУ 25989762
Р/р № 26004330010833 Калуській філії ВАТ АКБ “Прикарпаття” МФО 336729.

Стежки чистили: Вадим Мещеряков, Юра Шадрін, Олег Першин, Юрко Гудима, Василь Фіцак, Кирил Сорохтей, Коля Лобов та автор.

Стежки маркували: автор, Юрко Гудима, Володимир Гринішак, Коля Лобов, Ірина Просим'як.

Дякуємо за допомогу: Назар Барабаш, Віталій Горєлов, Юра Зелик, Ярослав Козак, Вовка Сметюх, Володя Пастриган, Даринка, Андрій Гандаліпов, Лена Гордій, Віктор Худяк та дядя Володя Худяк, Олег Корнага, Наталя Андрусів.

Окреме спасибі:
Кшиштофу Пламовскі (Bieszczadzkiе Towarzystwo Cyklistow) за забезпечення необхідним інвентарем і дружні поради,
Станіславу Яносі (Towarzystwo Karpackiе) за інформаційне забезпечення і терпіння та
Єжи Каплону (COTG PTTK) за наполегливість і дотримання зобов’язань.

Надавали допомогу у відновленні притулку на полонині Плісце:

Надавали допомогу у відновленні стежки по потоку Котелець
група студентів I курсу Національного університету театру, кіно, телебачення ім. Карпенка –Карого (майстерня Кочнєва) на чолі з Леонідом Кантером та Андрій Небелюк.

Велике прохання зголоситись, якщо когось не згадали

В 2002 році нами відновлено Шлях на таких відрізках:

16 - 19 травня 2002 року – Вишківський Ґорган, траверс Малого Ґоргану, Яворова Кічера – долина Свічі, підхід до вершини Поганець.
На відрізку пер.Торуньський – Маґура – Ґорґан Прислуп дорога використовувалась для трелювання лісу. Завдяки допомозі голови Вишківської сільської Ради в 2003 році вдалось трохи навести там порядок, але від варварства лісорубів не застрахований жоден з прочищених нами відрізків.
24 – 26 травня та 6 – 9 червня - траверс Поганця, вихід на хребет, прочистка стежки в жерепі через обидві вершини Укерні, Сиваню Лолінську та вихід на полонину Солотвинка.
14 – 16 \\ 28 – 30 червня, 4 –7 \\ 11 – 14 липня – пошуки оптимального варіанту проходження Шляху на гору Молода із сторони Круглої (район Осмолоди). Відновлення стежки в жерепі до вершини Молодої та до полонини Солотвинка.
Давній відрізок не зберігся. Ми спрямували Шлях старою дорогою від розвалин колишнього туристичного притулку з виходом на трелювальну дорогу, далі вирубка (внизу дві вишки для мисливців), далі поступовий набір висоти по рідкому лісі з травою (орієнтування по зарубкам на деревах та стежці в лісі) до райтштоку. Далі вліво по райтштокові до виходу на хребет, на якому є джерело. Не доходячи до джерела 20 м поворот вправо на хребет і далі по хребту Молодої. Стежка в жерепі збереглася місцями. Ухвалено рішення прокладати стежку, керуючись вищевказаними принципами.
19 – 21 \\ 26 – 28 липня - розчистка дороги до ставу (район Ґрофи), пошук оптимальних варіантів виходу шляху на Ґрофу. Спрямували Шлях через перемичку із сторони вершини Кінь Ґрофецький. Прочистка стежки в жерепі через Ґрофу до полонини Плісце.
3 – 4 \\ 10 – 11 серпня - прочистка стежки на хребет Паренки, планування реконструкції притулку на полонині Плісце.
16 – 18 \\ 24 –26 серпня – прочистка плато Паренки, стежки на Малу Попадю.
4 – 6 вересня – прочистка стежки через Попадю до перемички на Коретвину.
Старий відрізок Шляху проходив від перемички на північний схід в Ями. На спуску до райтштока стежка ще проглядається, але від верхів'я потоку Яма до його влиття в потік Паренки стежка змита водою і проглядається лише в декількох місцях. Прийнято рішення прокладати стежку по хребту Коретвиної в напрямку Петроса і далі опускати на стару вітку в районі Довгої Поляни.
10 – 12 вересня – відновлення стежки на Коретвину (в верхів'ях не закінчена).
21 – 22 вересня - прочистка серпантину від повалених дерев від с.Осмолода на Соферу (початок Матагова).
В ті часи Шлях не заходив в село Осмолода. В районі теперішнього Бистрицького лісництва (Різарня) знаходився туристичний притулок. Шлях від Довгої Поляни проходив через Різарню та далі до Яли (2 км від Різарні в сторону Бистрика) і звідти серпантинами виходив на Матагів в районі мисливського будиночка. В даний час в нижній частині хребта серпантини зруйновані трелювальною технікою та в багатьох місцях завалені деревами. Прийнято за доцільне направити Шлях в район села Осмолода і звідти на Матагів існуючими стежками.
4 – 6 жовтня – прочистка стежки в жерепі на Матагові від мисливського будиночка в бік Високої (не закінчена) та лісових завалів вниз до Осмолоди (не закінчена).
Також ми заготовили лісоматеріали для реконструкції притулку на полонині Плісце.

У 2003 році (травень-серпень - переважно - всі вихідні) :

промаркований відрізок від Торуньського перевалу (Долинський район) до вершини Попадя (Рожнятівський район) біло-червоною маркою.
серпень – прочистка стежки на Коретвину (не закінчена) та Петросі (не закінчена).
вересень – прочистка частини райтштока Сивульного хребта та стежки з Високої в долину Кузьминця.
жовтень - прочистка стежки на Високу (не закінчена на хребті вище серпантинів).

У 2004 році (травень) маркування маршруту з с. Вишків на Синевірське озеро (біло-синя марка). Не завершено на відрізку присілок Сіда – с. Вишків.

У 2005 році (червень-липень)

завершена прочистка відрізку Довга Поляна – Коретвина і с. Осмолода – Висока та відновлено відрізок Ігровець – пер. Боревка – траверс Боревки – Боревка – Лопушна Сивуля В. – Сивуля М. – пол. Бистра (Рущина).
У серпні розпочато роботи з відновлення туристичного притулку на полонині Плісце, що поблизу г. Ґрофа, в районі села Осмолода Рожнятівського району. Зведено і накрито коробку будівлі (листопад).

У 2006 році (червень - липень)

промарковано відрізок Східно-Карпатського Туристичного Шляху: Коретвина – Довга Поляна – Різарня – район Осмолоди Софера -Матагів – Висока – Ігровець – пер. Боревка – Боревка – Лопушна – Сивуля В. – Сивуля М. – пол. Бистра (Рущина) та відновлено маркування на відрізку Попадя – М. Попадя - Паренки – Ґрофа – ур. Кругла (біло-червона марка).
У серпні промарковано маршрути від села Мислівка:
на вершини Пустошак Малий та Великий (біло-жовта марка);
на вершину г. Ґурґулат (біло-зелена марка)

У вересні – жовтні були промарковані наступні маршрути, на яких також встановлено інформаційні таблиці та дороговкази:
В районі села Осмолода:
на г. Ґрофа (біло–зелена марка);
на хр. Ґорґан (біло–синя марка);
на г. Молода (біло-жовта марка);
на оз. Росохан (біло-чорна марка – не завершено 1 км).
В районі села Пасічна Надвірнянського району означено кільцевий маршрут:
с. Пасічна – Бухтівецький водоспад – ур. Розтоки - г. Діл – с. Постоята (біло-зелена марка, не завершено 1,5 км)
В районі селища Верховина означено кільцевий маршрут:
с. Верховина – Довбушеві Комори – траверс г. Синиці – с. Криворівня (біло-жовта марка)
На території Яремчанської міської ради означено гірський веломаршрут маршрут:
с.Микуличин – г.Буковинка – перевал Рижі – смт.Ворохта (біло-зелена марка, не завершено)
Також цього року отримано від держлісгоспу пиломатеріали для облаштування притулку, було розширено стежку по потоку Котелець для довозу матеріалів на його відновлення та закуплено цеглу для зведення пічки.

У планах 2007 року

1. Завершення маркування маршруту (біло-чорна марка) з с. Осмолода на оз. Росохан та на хр. Аршиця (вершина Нивка).
2. Маркування з’єднувальних шляхів в районі с.Осмолода:
Різарня – пер. Боревка (біло-жовта марка);
Дальня Яла – хребет Сивулі (біло-чорна марка).
3. Відновлення та означення маршрутів в Рожнятівському районі:
с. Кузьминець – пол.Середня - г. Висока (біло-жовта марка);
с. Гриньків – Заплата - пол.Середня - г. Середня (біло-зелена марка).
4.Відновлення та означення маршрутів в районі с. Гута Богородчанського району:
до пер.Боревка та на г.Ігровець (біло-зелена марка);
на полонину Середня та г.Середня (біло-синя марка);
на пол.Рущина та г.Сивуля (біло-жовта марка);
до Манявського та Бухтівецького водоспаду і с.Пасічна (біло-червона марка).
5. Створення сайту фундації.

6. Купівля транспортних засобів (коня, УАЗа) для доставки вантажів на місце відновлення притулку.
7. Завершення відновлення притулку на полонині Плісце.
8. Відновлення та означення маршрутів в районі с. Манява Богородчанського району та в Долинському і Надвірнянському районах.

Матеріал підготував (написав): Василь Гутиряк

Коментарі до цієї статті

CampuS повідомив(-ла) 14.04.2007 22:18
Впевнений що потрібно брати прохідний збір в Осмолоді.На 10-20грн ніхто не збідніє.

patrick_ua повідомив(-ла) 01.04.2007 22:42
В червні 2005 довелось проходити Аршицю, вирішили йти по вершині хребта з огляду на краєвид і тут почались неприємності, близько 15:00 у нас закінчилась вода, а ми якраз видерлись на г. Нередів, але були налаштовані оптимістично думаючи, що подорозі десь обов'язково знайдемо джерело, а якщо ні то поповнимо запаси води біля підніжжя г. Яйко. Але не так сталось, як гадалось хребет повністю покритий жерепом, сили покидали нас з неймовірною швидкістю, сонце вже зайшло, а ми не пройшли ще й половини запланованого шляху. По дорозі попалась якась калабаня з водою, але пити її було не можливо, була застояна, в рух пішли лимони, фрукти і овочі хоча й у дуже мізерній кількості, але перестали бути зайвим тягарем. Благо, що попалась невеличка полянка де не роздумуючи розбили намет. Вночі, прийшлось збирати конденсат із стінок намету, щоб хоч трохи втамувати спрагу. Вечеряти чи снідати не було в жодного з нас навіть найменшого бажання, тому наступного ранку було одноголосно прийнято рішення спустись південним схилом хребта до штрики і йди в напрямку Осмолоди.
Тільки недавно дізнались що 100 м. нижче від хребта правда не знаю з пн. чи пд. сторони є стежка, але в якому стані невідомо.
В Осмолоді на автобус не встигали, а так як серед нас були тільки оптимісти, то поганий настрій зник так як би його й не було, і ми рвонули на взяття вершини г. Ігровець, яка піддалась нам з першого разу. Переночували в колибі під г. Високою і вже о півдні замордовані, але задоволені і життєрадісні, переповнені незабутніми враженнями тряслись у старенькому ЛАЗі плануючи наступний похід в гори.

etti повідомив(-ла) 21.02.2007 12:30
У 2005 році я з товарищем восени був у Горганах, завдяки розчищеним стежкам ми спокійно і приємно мандрували з Осмолоди на полонину Плісце і потім робили підйоми на Паренки і Грофу. Вважаю що справа, яку роблять "горганські бензопили" - надзвичайно потрібна і корисна, ці стежки допомагають подолати запланований маршрут, роблять подорож легшою, а іноді, особливо у складних погодних умовах, збережуть туристу здоров'я, життя і нерви. Тому я приєднуюсь до автора попереднього листа і хочу теж надати посильну матеріальну допомогу ініціаторам розчищення горганських стежок. Також хочу запитати в колег-туристів поради. На початку травня ми з друзями плануємо подорож в районі Осмолоди, але стоїмо перед вибором: відразу з Осмолоди підніматися на хребет Аршиця, йти по хребту до Горгана Ілемського і потім спускатися вниз і робити підйом на Яйко Ілемське, або з Осмолоди через Молоду, Укерню іти на Яйко-Ілемське, потім спускатися вниз і зайти на озеро Росохан. Який з двох маршрутів легше і реальніше пройти (мається на увазі наявність стежок і складність маршруту)? Буду вдячний за поради.

Ромік повідомив(-ла) 25.01.2007 13:30
Пропоную керівникам (ініціаторам) чи то відновлення притулку, чи то маркування шляхів звернутися відкритим текстом, чи на форумі, чи статтею на сайті про організацію допомоги. Сам поможу чим зможу тільки треба казати. Правда працюю на роботі, допоможу або в вихідні або у відпустку, можу фінансово. Думаю що і моя може маленька допомога, відобразиться на загальному результаті. Мені також не байдужа ця справа.

Діана [guest] повідомив(-ла) 06.04.2006 15:38
Доброго дня!
Ознайомилися з Вашою сторінкою і всвою чергу хотіли би, щоб ви ознайомилися з нашим сайтом www.rakhiv-tour.info,а саме про Закарпатський Туристичний Шлях (ЗТШ), що був розроблений та ознакований за підтримки швейцарсько-українського проекту "FORZA". Детальний опис Рахівської нитки маршруту описано в вище згаданому сайті в розділі Туризм - Пішохідний - Тривалі маршрути.
Може дещо Вас зацікавить в нашому сайті.

З повагою Діана.
Інформаційно-туристчний центр "Гуцульська світлиця" місто Рахів

Barbara Slocka [guest] повідомив(-ла) 19.05.2004 14:54
Wybieram sie z grupa mlodziezy polskiej do Kamienca i Stanislawowa , poszukujemy kontaktow w Stanislawowie; prosimy o informacje w sprawie noclegow w Stanislawowie ; grupa liczy 47 osob. Pozdrawiamy
Barbara Slocka

ksanka повідомив(-ла) 27.10.2003 19:17
я шокована. Навіть не думала, що є ще такі ентузіасти, готові займатися такою благородною справою. Як у кіно... Я особисто давно мрію про те, щоб можна було десь мати путівничок з маршрутами по Карпатах. Дуже добру справу робите!

vasyl [guest] повідомив(-ла) 16.01.2003 18:44
Звичайно, важко переконувати "професіоналів" з 17ти річним життєвим досвідом в необхідності прочищених стежок та маркування. Особливо коли полюбляють ходити по колибам(хоча це в минулому мисливські будиночки, а колиби будувались для пастухів). Для любителів підкорення жерепу відповідь давалась раніше.
Якщо Ви зможете надати нам посильну матеріальну допомогу для відновлення хоча б одного з будиночків чи самому це зробити, а не лишень висловлювати свої критичні погляди, з радістю приймемо Вашу пропозицію. Найкращий спосіб когось переконати в своїй правоті - це самому зробити краще (для початку, хоча б щось зробити).

Redlyne повідомив(-ла) 06.01.2003 04:35
Вашу роботу ми побачили таоцінили , протягом цьго року декілька разів побували в районі Менчелика та Піскави де ваша робота проглядається як ніде з одного боку це дуже шляхетна та добра справа , але це відверте знущання з сланника (Pinus montanus) тепер не відчуєш повного задоволення при підйомі на Грофу , Молоду , Сивулю , та інші вершини на яких присутня гірська сосна , на рахунок маркіровкі , це для простаків , але я впевнений це принесе результат для непрофесійних таристських груп , як зроду не тримали в руках карту , на рахунок приютів , відновили б краще старі колиби.

Woodman [guest] повідомив(-ла) 15.11.2002 19:17
Пане Василь ми з вами зустрілись в кінці липня цього року під Грофою(може пригадуєте 2-ох студентів зі Львова). ВЕЛИКА вам подяка за таку дійсно потрібну справу і за інфо про лижний туризм в Горганах! Чи вдалося зробити вам те що ви планували і чи будуть плани на наступний рік?

Валерій [guest] повідомив(-ла) 25.09.2002 10:33
В місцях масового паломництва, як-от на Чорногорі, господарча інфраструктура гостро необхідна, і є надія на її самоокупність.

Панове, хто підкаже:
- що таке МЕНЧУЛ, МЕНЧИЛ?!
- нещодавно я десь зкопіював "Карпатський словничок", і навіть частину його опублікував на власному сайті - а звідки його взяв не можу згадати.

vasyl [guest] повідомив(-ла) 27.08.2002 14:15
Дійсно, траверс Поганця із зх. боку, а ви очевидно йшли на Яйко по Перебитому від Миндунка, далі опустились на перемичку і замість того, щоб піднятись на Поганець, вирішили обійти його райтштоком зліва, він виглядає там привабливішим. Там ще на ньому має бути джерело. Але далі мабуть було "дуже весело". Також я писав, що поки що ми відновлюємо Шлях, а не робимо популярні туристичні маршрути. Те саме з маркуванням. Уважніше!!! Вузькоколійку відновлювати не будуть, до Піскави буде автодорога для вивозу близько 6000 м.куб. лісу
А каламбур просто для каламбуру - без змісту.

webmaster повідомив(-ла) 27.08.2002 12:09
Юрку, прорубаний траверс на Поганці з другого боку гори, не плутай людей...

Юрко повідомив(-ла) 27.08.2002 11:46
Деякі міркування після вчорашніх Ґорґан замість репорту. Планово ми хотіли пройтися свіжорубаною стежкою через Поганець, Укерню й Молоду. Ще з Яйка було видно той 1,5 м траверс попри вершину Поганця, але на роздоріжжі нас винесло на лівий нижній траверс. Зажало нас вернутися і підніматися... Будете там хлопці - поставте табличку, щоб низом ніхто не йшов. Бо ми так собі лоханули весь похід. ;( Зх. стежка на Яйко і пд. спуск з нього - нечищені, хоч це популярний і логічний маршрут. Видно хлопці туди не добралися. Ще одне. Сиділи в будці коло шлякбаума пару людей, але мені нічого не говорили. Я їх і вивіску сфотографував. Місцеві також розказували, що будуть на Піскаву відновлювати вузькоколійку, мовляв там нові терени відкрили для лісопорубок. Урали, Камази і Татри туди шмигають щопівгодини. Ще питання: коло мосту на Болотняк і лісничівки є табличка "Каламбур". Що це значить???

vasyl повідомив(-ла) 21.08.2002 17:23
Всі ми різні і тому врахувати побажання всіх при виборі варіантів просто неможливо. Розумію Ваше бажання не обмежуватись стежкою та відчути власну значимість. Ми залишаємо Вам інші варіанти. Ми проти того, щоб стежки Горган мали вигляд як соти у вулику. Тому ми і не підтримуємо пропозицію про прийняття буквенно-цифрової системи маркування туристичних шляхів, яка має величезні можливості для розширення. Але стежки, по яким ходять, повинні бути доступними і не створювати непотрібних незручностей. Гори без того вимагають певної підготовки.
Також ми проти"сміттєвого" маркування, але це наслідки "високої" культури, а не відновлення стежок. Ми навіть зіткнулись з випадком, коли члени екологічної організації залишили після себе пластикові пляшки на прочищеній нами стежці.
Прийдеться, мабуть, всім небайдужим організовувати екологічні походи. Хоча перш за все необхідна велика інформаційна та роз'яснювальна робота.

yhirnyak повідомив(-ла) 21.08.2002 15:33
здається я ті 3 місяці дискусій пропустив.
Просто мені подобається відчуття, що вся необхідна інфраструктура в мене за плечима, а також присутність елементу невизначеності при виборі шляху. Крім того, особливо дратують гори сміття та "маркування" маршрутів обгортками від цукерок на Чорногорі, Свидовці, інших легкодоступних районах. Хоча справа вочевидь потрібна, можна легко прогнозувати виникнення такого ж побічного ефекту вздовж оновленого шляху.

vasyl повідомив(-ла) 19.08.2002 18:47
Яке з прочищених місць Ви маєте на увазі?
Прошу конкретизувати Вашу точку зору. Ми робимо стежку , в тому числі і в жерепі,приблизно
1,5 м ширини.Звичайно, ми не ходимо з метром. Це не означає, що по всій ширині ходитимуть. Стежку видно.Ширина необхідна для того, щоб після опадів позбавитись намокання одежі від гілок, тощо, та взимку спростити проходження(особливо в перші місяці, коли сніг ще рихлий) . Для так званих екстремалів ми плануємо скоротити маршрути і встановлювати додаткові позначення, як : по стежці відстань буде наприклад 8 км, а напростець через жереп - 4 км. І простуйте по дійсно неходжених місцях.
Тому що ми стежки робимо по ходжених місцях, ми намагаємось тільки позбавити непотрібних складностей. Ми з розумінням відносимось до Вашого погляду, але така точка зору не є переважаючою (3 місяці дискусій).

yhirnyak повідомив(-ла) 19.08.2002 11:46
не зовсім розумію термін "відновлення інфраструктури активного туризму". як на мене, для такого туризму інфраструктура в вигляді притулків та шосейних доріг по неходжених місцях лише зашкодить.

До уваги всіх, хто мандрує Карпатами !!!

Коментування доступне тільки зареєстрованим користувачам.