Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах,
які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення
про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення:
невідповідні тематиці форуму чи сайту,
рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику,
будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
нові повідомлення: - свіжіші за дві доби; - одну добу; - 6 годин - старе повідомлення.
[ Мармароси-Чорногора-"Беркут". Епізод 2 ] повідовив(-ла) lysyj
Текст повідомлення: На територію Шибеницької застави ми йти обламалися, бо горілка вже закінчувалася :) і за Стогом повернули на північ. Вздовж усього кордону ростуть кілограми білих грибів. З чорницями теж усе гаразд.
4. На полонинах між Мармаросами і Говерлою живуть чудові люди, які завжди продадуть дорожчий сир або пригостять дешевшим спраглих і зголоднілих мандрівників. Ну й сотку з задоволенням потягнуть. Було доволі вітряно, гірше ніж на Чорногорі. А от над Чорногорою, як завжди, майже постійно висять хмари. Зате вода в Бребенескулі тепліша, ніж у річках. Величезний туристичний трафік. Багато центральноєвропейців похилого віку.
5. Варто відзначити Сашка Є., який усі ночі спав поза наметом. Особливу відзнаку він отримав за ніч після вечора, присвяченого страшним історіям про карпатських хижаків, щезників і прочих єтів. А отримав за те, що все таки не вбив сокирою Володю, який вибіг до вітру.
6. Перед підйомом на Говерлу застала гроза. Дуже зручно перечекали її, прикривши наплечники целофаном, а самі залізши в розставлений тент (щоправда, довелося тримати його руками, щоб не зірвало :). На Говерлі зустріли чернівецьких нациків у в’єтнамках, шортах і дощовиках із клейонки, а також білоруських туристів у радянських афганках. В сябрів була база біля третього стовпчика, і ми стали поруч на дньовку, щоб забрати товариша, який з Києва хоча б на пару днів мав приїхати. І приїхав. Чекаючи його — саме була неділя й сотні паломників на Говерлу — могли спостерігати, як люди йдуть на Гору в ловкеньких білих штанцях, а повертаються... :) Білоруси — молоді пацани з наставником років 40 — хавають Карпати от і до, багато де були, і ще більше збираються побувати. Молодці. Все спілкування на дану тему
додав(-ла)lysyj [guest] 20:25:11 15/08/2003 На територію Шибеницької застави ми йти обламалися, бо горілка вже закінчувалася :) і за Стогом повернули на північ. Вздовж усього кордону ростуть кілограми білих грибів. З чорницями теж усе гаразд.
4. На полонинах між Мармаросами і Говерлою живуть чудові люди, які завжди продадуть дорожчий сир або пригостять дешевшим спраглих і зголоднілих мандрівників. Ну й сотку з задоволенням потягнуть. Було доволі вітряно, гірше ніж на Чорногорі. А от над Чорногорою, як завжди, майже постійно висять хмари. Зате вода в Бребенескулі тепліша, ніж у річках. Величезний туристичний трафік. Багато центральноєвропейців похилого віку.
5. Варто відзначити Сашка Є., який усі ночі спав поза наметом. Особливу відзнаку він отримав за ніч після вечора, присвяченого страшним історіям про карпатських хижаків, щезників і прочих єтів. А отримав за те, що все таки не вбив сокирою Володю, який вибіг до вітру.
6. Перед підйомом на Говерлу застала гроза. Дуже зручно перечекали її, прикривши наплечники целофаном, а самі залізши в розставлений тент (щоправда, довелося тримати його руками, щоб не зірвало :). На Говерлі зустріли чернівецьких нациків у в’єтнамках, шортах і дощовиках із клейонки, а також білоруських туристів у радянських афганках. В сябрів була база біля третього стовпчика, і ми стали поруч на дньовку, щоб забрати товариша, який з Києва хоча б на пару днів мав приїхати. І приїхав. Чекаючи його — саме була неділя й сотні паломників на Говерлу — могли спостерігати, як люди йдуть на Гору в ловкеньких білих штанцях, а повертаються... :) Білоруси — молоді пацани з наставником років 40 — хавають Карпати от і до, багато де були, і ще більше збираються побувати. Молодці.
відповів(-ла)lysyj [guest] 20:27:42 15/08/2003 7. Шлях старим кордоном від Говерли до Яблуницького перевалу — різний. До Кукіля багато перепадів висоти, стежка йде лісом, уже зарослим, поміж старих окопів, під ногами часто зустрічається колючка, можна знайти чимало гільз і куль, а Володя знайшов (щоправда, рік тому) на перевалі ще й людську колінну чашечку. Обов’язково треба стежити за зарубками напрямку на стовпчиках. Кукіль можна траверснути, десь на стовпі 10/6 є прекрасна стежка ліворуч, через полонини. Далі дорога більш-менш рівна, а от після 18 стовпа можна блуканути, бо доріг на Лазещину і Вороненку стає дуже багато. Малини — тонна.
8. Понад Лазещиною нам розповіли дві мрачні історії: а) як місцевий, побачивши, що пташечка сидить на дроті ЛЕП і їй нічого не робиться, поліз, взявся за дріт і вбився; і свіжіша б) як мама з донькою 14 років пішли в полонину за молоком, а сині вівчаоі згвалтували й повісили дівчинку. :( Найшикарніший будинок — і авта біля нього — в Лазещині — це лісництво. :(
9. Але годі про сумне. Ресторан «Беркут», в якому ми планували закічити похід, виявився класним, не реконструйованим зсередини легендарним радянським закладом на кшталт «Дубків», де досі, за словами Небелюка, «витає дух Івасюка й Миколайчука». :) Ми замовили купу страв — перше-друге-третє — на 8 чоловік, дві горілки, два шампанського, мінералку, якісь приколи на кшталт дерунів — і це все обійшлося нам у 280 гривень.
10. Пейзажі протягом усього походу — фантастичні!!! Говерлу й Петрос обійшли з усіх боків. Всім дякую. Зустрінемося у горах або на пиві. Або у горах на пиві. :)
- свіжіші за дві доби; 
- одну добу; 
- 6 годин
- старе повідомлення.