Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах,
які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення
про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення:
невідповідні тематиці форуму чи сайту,
рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику,
будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
нові повідомлення: - свіжіші за дві доби; - одну добу; - 6 годин - старе повідомлення.
[ Довбушанка-Явірник: пройдено! (епізод 2) ] повідовив(-ла) Текст повідомлення: 4. Надвечір спустилися – спершу на південний захід на 1520 м (є щось подібне на мічену стежку), а потім навпростець у долину Зубровки. Ночували теж біля потоку. Порадував напис, що в заповіднику Горгани не можна літати голікоптером і проводити морські стрільби. Зранку пройшли до злиття Зубровки й Зелениці (стовпи електропередач, сліди вирубки і взагалі забагато цивілізації), звідки й піднялися лісом на північний відріг Явірника (1223 м).
5. Як і кожен похід, цей похід став незвичним. І річ навіть не в тому, що відомий багатьом Андрій Н. виливав у казан для чаю пляшку горілки, думаючи що це вода, чи солив чай, думаючи, що це суп. : ) Це якраз нормально. Вразив Явірник, ці всі переходи від карликових корчів до цикотів (там є деякі витвори з них, які хіба що Довбуш міг скласти : ) і їхня кількість. Цікавим і повчальним виявилося й падіння з вершини на полонину Явір засніженим лісом, з ковзаннями, провалами та іншими кульбітонами.
6. От. І в ніч на неділю стали ми в лісі, трохи нижче колибки на Яворі. І нам віддячило за всі напряги. Не було шумних потоків, як у попередні ночі, ми лежали біля вогнища і слухали весняний ліс – довкола тріщало, гуло, бігало, шурхотіли шуршалки, білки, якісь миші, всячєскі барсуки, сичі літали і угукали, щось форкало і рохкало... : )
7. Закінчилося ізмєною – ми спустилися через базу відпочинку “Карпати” на водоспад Пробій у той момент, коли там починалися пошуки утопленика, який кілька днів перед тим хотів перейти Прут трохи вище водоспаду.
8. Потім нас відмовився брати бус “Мукачево-Франківськ”, у якому їхали Весло зі Змєєм. Їх ми зустріли вже в поїзді, на сусідніх місцях... ну а решту ви знаєте.
9. Погода була супер всі чотири дні, хіба що в неділю похолоднішало й почало затягати хмарами. Мотузку й решта всьо джалізо вкотре тягали даремно. : ) Ну і всьо, до побачення, гори, ми лишаємо цей кордон, щоби знову і знов цілували підбори старий австрійський перон.
10. Ми – равлики, а не слимаки! : ) Все спілкування на дану тему
додав(-ла)19:47:43 26/04/2004 4. Надвечір спустилися – спершу на південний захід на 1520 м (є щось подібне на мічену стежку), а потім навпростець у долину Зубровки. Ночували теж біля потоку. Порадував напис, що в заповіднику Горгани не можна літати голікоптером і проводити морські стрільби. Зранку пройшли до злиття Зубровки й Зелениці (стовпи електропередач, сліди вирубки і взагалі забагато цивілізації), звідки й піднялися лісом на північний відріг Явірника (1223 м).
5. Як і кожен похід, цей похід став незвичним. І річ навіть не в тому, що відомий багатьом Андрій Н. виливав у казан для чаю пляшку горілки, думаючи що це вода, чи солив чай, думаючи, що це суп. : ) Це якраз нормально. Вразив Явірник, ці всі переходи від карликових корчів до цикотів (там є деякі витвори з них, які хіба що Довбуш міг скласти : ) і їхня кількість. Цікавим і повчальним виявилося й падіння з вершини на полонину Явір засніженим лісом, з ковзаннями, провалами та іншими кульбітонами.
6. От. І в ніч на неділю стали ми в лісі, трохи нижче колибки на Яворі. І нам віддячило за всі напряги. Не було шумних потоків, як у попередні ночі, ми лежали біля вогнища і слухали весняний ліс – довкола тріщало, гуло, бігало, шурхотіли шуршалки, білки, якісь миші, всячєскі барсуки, сичі літали і угукали, щось форкало і рохкало... : )
7. Закінчилося ізмєною – ми спустилися через базу відпочинку “Карпати” на водоспад Пробій у той момент, коли там починалися пошуки утопленика, який кілька днів перед тим хотів перейти Прут трохи вище водоспаду.
8. Потім нас відмовився брати бус “Мукачево-Франківськ”, у якому їхали Весло зі Змєєм. Їх ми зустріли вже в поїзді, на сусідніх місцях... ну а решту ви знаєте.
9. Погода була супер всі чотири дні, хіба що в неділю похолоднішало й почало затягати хмарами. Мотузку й решта всьо джалізо вкотре тягали даремно. : ) Ну і всьо, до побачення, гори, ми лишаємо цей кордон, щоби знову і знов цілували підбори старий австрійський перон.
10. Ми – равлики, а не слимаки! : )
відповів(-ла)19:49:42 26/04/2004 P.S.: А стільки гір довкола, як із Довбушанки, я, певно, ще й не бачив - від Грегота до Попаді.
- свіжіші за дві доби; 
- одну добу; 
- 6 годин
- старе повідомлення.