Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах,
які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення
про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення:
невідповідні тематиці форуму чи сайту,
рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику,
будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
нові повідомлення: - свіжіші за дві доби; - одну добу; - 6 годин - старе повідомлення.
[ Яремча-Зелене ] повідовив(-ла) Текст повідомлення: 5. Від Малого Ґорґану в бік Новобудови ми йшли червоним маршрутом 500-метрівки Ґорґан. Там дуже багато доріг і збитися з правильної – справа 20 хв.
6. На горб під Добошанкою піднялися з боку Новобудови. З того боку на підйомі велика кількість траверсів, що полегшує хід, але місцями стежки сильно заросли.
7. (базуючись на п. 5 -6). Якщо мета – Добушанка та сусідні вершини, то варто з М. Ґорґану спуститися до Зелениці, пройти кілька км рівною і приємною дорогою уздовж річки і піднятися на Добушанку через ребро вершини 1520,2 м (спеціально після підйому на цей горб з боку Новобудови спустився униз до Зелениці - більше 300 м висоти :), щоб забити точку). Спускався 27 хв, піднімався назад 1 год 2 хв (ледве – ледве). Так можна зекономити півдня, а то і більше.
8. З Ведмежика на Пікун йти не надто важко (тре лиш себе заставити :). З гори потрібно прикинути, як краще йти, бо рятівні цикоти визирають то з південного, то з північного боку. Взагалі, якщо не поставлена мета залізти у страшний жереп, то Пікун краще обійти з півдня. На самій вершині стоїть тур з каміння, але він повністю заріс.
9. Якщо Пікун обходиться, то на Полєнський можна піднятися, почавши йти траверсною стежкою. Якщо ж йдеться через вершину то варіантів два: перший перемичкою, інший: спустившись униз лавинним жолобом, а потім набравши висоту до стежки. Першим не ходили, другий видався не важким. Правда, ночували на лавині, бо все інше було у болоті або під таким кутом намети не ставлять :), і вогонь пішов на півметра під сніг.
10. Траверс Полєнського у бік Кізіва (не позначений на мапах чогось) – гарна і цікава стежка. Місцями вона небезпечна, бо лавини її трохи зруйнували, але лісники відновлюють її. Все спілкування на дану тему
додав(-ла)11:05:46 15/05/2006 5. Від Малого Ґорґану в бік Новобудови ми йшли червоним маршрутом 500-метрівки Ґорґан. Там дуже багато доріг і збитися з правильної – справа 20 хв.
6. На горб під Добошанкою піднялися з боку Новобудови. З того боку на підйомі велика кількість траверсів, що полегшує хід, але місцями стежки сильно заросли.
7. (базуючись на п. 5 -6). Якщо мета – Добушанка та сусідні вершини, то варто з М. Ґорґану спуститися до Зелениці, пройти кілька км рівною і приємною дорогою уздовж річки і піднятися на Добушанку через ребро вершини 1520,2 м (спеціально після підйому на цей горб з боку Новобудови спустився униз до Зелениці - більше 300 м висоти :), щоб забити точку). Спускався 27 хв, піднімався назад 1 год 2 хв (ледве – ледве). Так можна зекономити півдня, а то і більше.
8. З Ведмежика на Пікун йти не надто важко (тре лиш себе заставити :). З гори потрібно прикинути, як краще йти, бо рятівні цикоти визирають то з південного, то з північного боку. Взагалі, якщо не поставлена мета залізти у страшний жереп, то Пікун краще обійти з півдня. На самій вершині стоїть тур з каміння, але він повністю заріс.
9. Якщо Пікун обходиться, то на Полєнський можна піднятися, почавши йти траверсною стежкою. Якщо ж йдеться через вершину то варіантів два: перший перемичкою, інший: спустившись униз лавинним жолобом, а потім набравши висоту до стежки. Першим не ходили, другий видався не важким. Правда, ночували на лавині, бо все інше було у болоті або під таким кутом намети не ставлять :), і вогонь пішов на півметра під сніг.
10. Траверс Полєнського у бік Кізіва (не позначений на мапах чогось) – гарна і цікава стежка. Місцями вона небезпечна, бо лавини її трохи зруйнували, але лісники відновлюють її.
відповів(-ла)11:06:08 15/05/2006 Стежкою можна вийти під гору Кізів і далі спуститися у село. Спочатку на спускові можна побачити табличку „Ґорґанське лісництво” чи заповідник – точно не пам ятаю. За кілька хвилин пройдете галявину – потрібно йти прямо. Потім буде ще одна галявина і горб за нею. У Черник потрібно йти через цей горб, на Кізів і униз.
11. Цей район надзвичайно лавинонебезпечний навесні. Ми спускалися з Пікуна лавиною, що пройшла у квітні і знесла метрів 300 по висоті і метрів 50 завширшки лісу. 30-40-см дерева були поламані, як сірники. А лавини з Полєнського накрили 15 га лісу (лісники розповідали, коли підвозили нас із Зеленого).
У цілому похід вдався.
Є питання: чи існує хата між Синяком та пол. Верхня Зелениця? Хата позначена на 500-метрівці Ґорґан. Вона знаходиться на спускові з вершини 1259,0 (якщо знаходиться). На генштабівці вона не позначена. Ми її не дуже шукали (хоча на згаданій вершині і були), бо піднялися на Синяк інакше (вже згадував вище).
відповів(-ла)14:43:04 15/05/2006 Скинь, будь-ласка, координати точок маршруту на romankud@mail.ru
відповів(-ла)15:15:20 15/05/2006 якщо можна, скинь точки та трек на irishhighlander@gmail.com - цікаво з своєю минулорічною прогулянкою в р-ні Синяка-Добошанки порівняти.
До речі ми теж щойно звідти, тільки маршрут набагато коротший: поворот на Поляницю-Хомяк-Синяк-Малий Горган - Буковель. Субота обід - неділя обід. На Синяку ночували.
відповів(-ла)09:53:29 16/05/2006 Ага, десь так було..
ше декілька дрібних деталей.
На полонину під Явірником зі сторони Яремчі спочатку йшли дорогою, але коли обходили черговий поворот з болотом зіскочили на стежку, яку вже згадував Тасік. Пішли далі стежкою, початок стежки Тасік ніби не зафіксував, але на самій стежці знято пару точок. Шлях стежкою і приємніший, і цікавіший, з мінусів - минається джерело при дорозі перед полониною (хоча на полонині є й слабеньке джерельце, так що це не надто великий мінус). Також поворот вгору зі стежки на полонину не є очевидний, хоча в місці повороту стежка ніби починала зникати, і там щось було похоже на русло давно зниклого потічка.. Ще з характерних ознак - після повороту по ліву руку - щось схоже на порослу лісом скелю (можна сказати пагорб, але крутизна схилу його - градусів з 70, висота - метрів 30)...
На схилах Пікуна на сніжних плямах, зі сторони ПоленськогоЮ недалеко від місця сходження лавини, спостерігався лижній слід. Ото екстремал..
Навіть якщо з Пікуна до Поленського пройти по перемичці (а не так як ми йшли), то є зміст взяти траверсною стежкою в сторону Садок-Черника сотню-другу метрів, щоби вийти на цекоти, і далі вже підніматися ними (є дві полоски цекот, що йдуть до самої вершини). . Траверсна стежка в місці перетину цекот досить чітко проглядається з вершини Пікуна, напевно повина проглядатися й з перемички)..
... Відносно того, як "промазали" Кізів.. То було єдине місце, де ми звернули праворуч.. так дивився я на тоц горбик, але стежка праворуч так виглядала просто на траверсу, вже було трохи втоми і так не хотілося топати знову в верх.. Одним словом, орган думання відключчився на деякий час, і як наслідок - щоби бути за годину-другу в Чернику ми ще довго і нудно дружили з Сітним і прилеглими лісами..
Зате якась пані вгостила такими смачними яблуками в Зеленій, коли побачила двох варіятів, які майже в десятій вечора випитували, чи далеко до Надвірної..
- свіжіші за дві доби; 
- одну добу; 
- 6 годин
- старе повідомлення.