стрибнути на головну сторінку  
 ::: головна сторінка ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::
Українські Карпати
РЕГІОН 
ТОПОГРАФІЯ 
ГІДРОГРАФІЯ 
КЛІМАТ 
ФЛОРА 
ФАУНА 
ОХОРОНА ПРИРОДИ 
ПРО КРАЙ 
Карпати туристські
МАТЕРІАЛИ 
ТРАНСПОРТ 
КАРТИ 
СПОРЯДЖЕННЯ 
МАРШРУТИ 
РЕПОРТАЖІ 
ВИПАДКИ 
ВІДПОЧИНОК 
ПОГОДА 
РІЗНЕ 
Друзі та партнери


   ::: ГОЛОВНА /
 
>>> ФОРУМИ > "Походи"   
 
Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах, які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення: невідповідні тематиці форуму чи сайту, рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику, будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
     нові повідомлення:  - свіжіші за дві доби;  - одну добу;  - 6 годин
      - старе повідомлення.


до початку форуму ::: список форумів :::
перейти в

[ Re: Піп-Іван "на морозі" ] повідовив(-ла) -
Текст повідомлення: ...Коли таки прийшов час вилазити - ми одним ударом ноги (ну може не зовсім одним, та й льодоруби здалися в поміч:) розвалили одне закопане вікно і повискакували назовні. Ситуація вкрай розчарувала - вітер був біля 30-35 м/с, мело снігом і нічого не було видно в радіусі 5-10 метрів, морозець був не менше 15 градусів. Знов зв’язвавшиь помаленько пішли в сторону перемички, принаймі компас так казав що в сторону пермички, бо реальне не було видно нічого, в той час мені пригадалася фраза: "видимость нулевая, иду по приборам". Правда все що було - це компас і карта, до ЖПСу ще не дожилися, тому було сутужно. Вітер дув прямо в харю, окуляри замерзли і їх довелося зняти. Періодично збивав бурульни, що виростали на повіках. Пересувалися ми дуже повільно і невпевнено. Продовжувалися пошуки перемички всліпу, так як ніяких орієнтирів не було видно. І ось чудо - компас показує, що ми йдемо в сторону Смотрича. На горизонті починають появлятися кам’яні брили, що свідчить про те, що це дійсно перемичка. Ще трохи згодом - і ми на вершині. Ну тут радості не було меж. Трохи нижче зустріли групу десь з 9-10 чоловік, які йшли на Попа і далі планували на Мармароси. Я розказав їм про ситуацію на хребті і побажав вдалого сходження... Дальше вже та ж дорога вниз... В лісі намело снігу ще так 25 см від вчора і в деяких місцях я ппровалився по пояс, причому по витоптаних слідах групою, що пройшла нам на зустріч. Тут в лісі накінець бозбулися зв’язки, з’їли залишки ізюму і кураги, побалакали по мобільних і в Дземброню. Внизу були в 13:30, а це говорило про те, що ми маємо реальні шанси встигнути на "рейковий автобус" до Львова. Довго не думаючи, найняли вуйка аби завіс нас УАЗом в Ворохту, заплатили ми правда за таке задоволення 170 грн. Перед четвертою вже нашу рукавиці сушилися на батереї вокзалу... НА вокзалі ще було кілька велосипедистів з Івано-Франківська, що видать полюбляють прогулянки снігом.
Все спілкування на дану тему
  1. <<< до початку теми <<<
    [ Re: Піп-Іван "на морозі" ]
    додав(-ла) lvp86 00:26:38 05/02/2007
    ...Коли таки прийшов час вилазити - ми одним ударом ноги (ну може не зовсім одним, та й льодоруби здалися в поміч:) розвалили одне закопане вікно і повискакували назовні. Ситуація вкрай розчарувала - вітер був біля 30-35 м/с, мело снігом і нічого не було видно в радіусі 5-10 метрів, морозець був не менше 15 градусів. Знов зв’язвавшиь помаленько пішли в сторону перемички, принаймі компас так казав що в сторону пермички, бо реальне не було видно нічого, в той час мені пригадалася фраза: "видимость нулевая, иду по приборам". Правда все що було - це компас і карта, до ЖПСу ще не дожилися, тому було сутужно. Вітер дув прямо в харю, окуляри замерзли і їх довелося зняти. Періодично збивав бурульни, що виростали на повіках. Пересувалися ми дуже повільно і невпевнено. Продовжувалися пошуки перемички всліпу, так як ніяких орієнтирів не було видно. І ось чудо - компас показує, що ми йдемо в сторону Смотрича. На горизонті починають появлятися кам’яні брили, що свідчить про те, що це дійсно перемичка. Ще трохи згодом - і ми на вершині. Ну тут радості не було меж. Трохи нижче зустріли групу десь з 9-10 чоловік, які йшли на Попа і далі планували на Мармароси. Я розказав їм про ситуацію на хребті і побажав вдалого сходження... Дальше вже та ж дорога вниз... В лісі намело снігу ще так 25 см від вчора і в деяких місцях я ппровалився по пояс, причому по витоптаних слідах групою, що пройшла нам на зустріч. Тут в лісі накінець бозбулися зв’язки, з’їли залишки ізюму і кураги, побалакали по мобільних і в Дземброню. Внизу були в 13:30, а це говорило про те, що ми маємо реальні шанси встигнути на "рейковий автобус" до Львова. Довго не думаючи, найняли вуйка аби завіс нас УАЗом в Ворохту, заплатили ми правда за таке задоволення 170 грн. Перед четвертою вже нашу рукавиці сушилися на батереї вокзалу... НА вокзалі ще було кілька велосипедистів з Івано-Франківська, що видать полюбляють прогулянки снігом.


до початку форуму ::: список форумів :::
перейти в


 


Пошук



 
 ::: головна сторінка ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::