стрибнути на головну сторінку  
 ::: головна сторінка ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::
Українські Карпати
РЕГІОН 
ТОПОГРАФІЯ 
ГІДРОГРАФІЯ 
КЛІМАТ 
ФЛОРА 
ФАУНА 
ОХОРОНА ПРИРОДИ 
ПРО КРАЙ 
Карпати туристські
МАТЕРІАЛИ 
ТРАНСПОРТ 
КАРТИ 
СПОРЯДЖЕННЯ 
МАРШРУТИ 
РЕПОРТАЖІ 
ВИПАДКИ 
ВІДПОЧИНОК 
ПОГОДА 
РІЗНЕ 
Друзі та партнери


   ::: ГОЛОВНА /
 
>>> ФОРУМИ > "Походи"   
 
Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах, які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення: невідповідні тематиці форуму чи сайту, рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику, будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
     нові повідомлення:  - свіжіші за дві доби;  - одну добу;  - 6 годин
      - старе повідомлення.


до початку форуму ::: список форумів :::
перейти в

[ Re: Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] повідовив(-ла) -
Текст повідомлення: "Трьом хлопцям винести дівчину з гір протягом години абсолютно не проблема."

Що за дурниці Ви несете!!! "Остапа понесло" :)
На Кавказі, в Сванетії, здається в 1988 році спуск дівчини на ак’ї вниз, 6 досвідченими альпіністами із змінами, на розтяжках, по сніжнику, зайняв далеко не одну годину!!!
Ми в червні, семеро, спускали дівчину з поломаною ногою з Грофи в долину Котельця до машини майже 9 годин. Розказуйте казки щодо Ваших дій далі в МКК!!! Може підвищать Вам розряд за красномовність!!!
Все спілкування на дану тему
  1. <<< до початку теми <<<
    [ Re: Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ]
    додав(-ла) vasyl 17:58:13 19/12/2008
    "Трьом хлопцям винести дівчину з гір протягом години абсолютно не проблема."

    Що за дурниці Ви несете!!! "Остапа понесло" :)
    На Кавказі, в Сванетії, здається в 1988 році спуск дівчини на ак’ї вниз, 6 досвідченими альпіністами із змінами, на розтяжках, по сніжнику, зайняв далеко не одну годину!!!
    Ми в червні, семеро, спускали дівчину з поломаною ногою з Грофи в долину Котельця до машини майже 9 годин. Розказуйте казки щодо Ваших дій далі в МКК!!! Може підвищать Вам розряд за красномовність!!!
    • [ Re: Re: Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] відповів(-ла) Tolstopuz 23:57:40 19/12/2008
      Вибачте за неточне формулювання думки.
      Я хотів даним прикладом опонувати щодо посилання на переваги західної школи.
      Звісно, якщо людині йти годину, то виносити потерпілого набагато довше. Це зрозуміло усім. Але сама підготовка західної школи не навчила почати виніс потерпілої. Люди були б в русі, переваг цього в холодних умовах сильно пояснювати не потрібно...
      До чого тут розряди? Де я про них не писав?
      Мої репліки розпочались як роз’яснення того що похід 3к.с згідно правил є в Карпатах, що є суттєва різниця міх гірськими та пішохідними ЛП, та що в Карпатах зимою немає піших маршрутів. Я не казав що мені важливі розряди. Основною думкою. з мої сторони, є те що маршрутні документи необхідні з точки зору підвищення безпеки походу.
      • [ Re: Re: Re: Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] відповів(-ла) Astrik 08:38:47 20/12/2008
        "Основною думкою. з мої сторони, є те що маршрутні документи необхідні з точки зору підвищення безпеки походу"
        І для того аби попасти у певні райони. Навіть для отримання дозволу у прикордоний район Мармаросів бажано, мати маршрутний лист/книжку. В іншому випадку у дозволі можуть відмовити.
        А взагалі я підтримую ідею маршрутних документів. Це дещо накладає відповідальність на подорожуючих. І спрощує в разі чого пошуки команди, окремих мандрівників.
        Щодо західних мандрівинків то і там є обілк, і є рятувальні служби.
        Розповім дещо про США.У багатьох туристичних місцях, навіть не національних парків, процес реєстрації у журналі "відвідування" відбувається по бажанню самих мандрівників. І велика частина з них, навіть спробую сказати більшість, робить це свідомо без нічиїх вказівок. Той журнал знаходиться, ні- не у будинку рятувальної служби, ні у рейнжерів, а відкрито, у невеликій деревяній "шпаківні" під невеликим навісом при вході в ліс/парк/інші туристичні райони. Я маю на увазі не "матрасні" райони. І чомусь ніхто не вважає то бюрократією.
        ось декілька фоток з різних гірських районів східного узбережжя США.
        http://rapidshare.com/files/17 5072893/DSCN4633.jpg.html
        http://rapidshare.com/files/17 5073184/Graphic1.jpg.html
        http://rapidshare.com/files/17 5073296/Graphic2.jpg.html
        • [ Re: Re: Re: Re: Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] відповів(-ла) ok 11:35:04 25/12/2008
          Але така реєстрація не має нічого спільноґо із захистом маршрутів, маршрутними листами ті. Ті яшіки - не бюрократія, а можливість дати знати рейнджерам що хтось пішов на маршрут і має повернутись до такого-то часу.

          А взагалі-то , дійсно, радянска система підготовки в альпінізмі, я вважаю, себе виправдовувала з точки зору кваліфікації учасників, і зменшувала аваріїність. Хоча мені, особисто, подобається ходити дикуном .Ну, якщо є яшик - зареєструюсь.... А розряди були потрібні коли мені було 20 років :-)
      • [ Re: Re: Re: Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] відповів(-ла) vasyl 22:20:34 21/12/2008
        To Tolstopuz "переваги західної школи"
        Напишу ще раз - західна школа не готувала воїнів запасу для війни в гірських умовах!
        Сучасна проблема напевно ще й у відсутності клубів туристів, де бажаючі могли б отримувати досвід та знання. Але не факт, що для виходу в гори потрібно було б реєструватись чи ходити категорійні походи - кожному своє. Напевно Інтернет допомагає в цьому і замінює живе спілкування :). От і наша дискусія декого навчить.
        "Але сама підготовка західної школи не навчила почати виніс потерпілої. Люди були б в русі"
        Щоб почати рух з потерпілою, в якої поломана нога, напочатку треба цю ногу зафіксувати. Якщо немає підручних засобів (наплечники втрачені, а кругом скали, сніг чи лід) то любий рух викликає сильний біль і може привести до втрати свідомості. Слово больовий шок напевно чули. А якщо перелом бедра чи відкритий, то взагалі про що мова?
        Інша причина - шоковий стан після попадання в лавину. Ви вже були в лавині, щоб робити такі висновки? При чому тут школа... Є така приказка - вчіться на чужих помилках. Але життя чомусь каже про інше :(.
        To Astrik:
        Маршрутні документи, як мінімум, можна було б отримати в клубах. Але тенденції такі, що в найближчий десяток років напевно їх розширення не передбачається, а не випускати без маршруток просто нереально - якщо не пошлють, то обійдуть. Хіба армію, лісників, міліцію і т.п. зобовязати патрулювати всю територію укр.Карпат :).
        Найпривабливішим виглядає пропонований тобою варіант добровільної реєстрації, який ти чомусь прирівняв до бюрократії. Напевно вже підзабув що то таке в Україні :). Така реєстрація могла б у нас прижитись. Але вона не підійде для спортивного туризму, хіба печатку поруч на ланцюг причепити :)
    • [ Re: Re: Re: Re: Re: Re: спогади про спортивні походи 2008 року (звіти) ] відповів(-ла) Tolstopuz 00:02:41 20/12/2008
      Скільки часу і як транспортувати потерпілого на рельєфі від поля до скель я на щастя знаю добре і нажаль далеко не лише теоретично...
    • [ в Сванетії, здається в 1988.. ] відповів(-ла) ok 11:07:33 25/12/2008
      Ми в Сванетії у 1990 році спускали дівчину в акї з під піка Марджанішвілі (Зесхо) цілим рят.загоном години 3-4 по фірновому/сніжному схилу. Може то ми одну й ту саму дівчину спускали? :-)
      • [ Re: в Сванетії, здається в 1988.. ] відповів(-ла) vasyl 11:23:49 25/12/2008
        Точно!!! Який тісний світ...
        Ще вийшло так, що я був останнім, хто розмовляв з нею на спуску з Марджанішвілі в тумані і ми ж її і знайшли. То була повариха табору, яка пішла в гори з інструктором і злетіла в тумані. Ми несли ак’ю, ночували на каміннях і коли зранку я вивів на місце, де розмовляв з нею, то в 200-300 м від нього вона лежала - вся в тушонках, згущонках, пуху і з літровою фляшкою чачі :). Але з пошкодженим хребтом :(.
        Потім мені начальник табору (з Тбілісі) писав, що все обійшлося.
        • [ Re: Re: в Сванетії, здається в 1988.. ] відповів(-ла) ok 11:59:29 25/12/2008
          Вона була студентка з Москви, яка просто працювала поваром за ради халявного табору -ну, шчось таке.. Все було добре з нею, через день привезли до табору з лікарні, ми з нею навіть випили трохи :-). ’Отделалась іспуґом’. Вони у двох були з грузіном на горі, промайнули ’правильний’ спуск у тумані, і злетіли по льодовому кулуару на льодовик.Повезло обом шо живі. Вона у шрунді була. Хтос’ там ше тягу від акі заґубив - красиво летіла, із звоном... Начал’ника табору фамілію памятаеш’? А начспаса? :-) Начспас колоритний був:-)
          • [ Re: Re: Re: в Сванетії, здається в 1988.. ] відповів(-ла) vasyl 16:28:57 25/12/2008
            Я міг упустити деякі деталі, тому що ми тільки прийшли з тої самої гори, поїли і готувались до відпочинку, а тут прибіг той грузін і понеслось... З нашої групи тоді взяли тільки мене та нашого інструктора (втома після сходження), і тому що я був останній, хто бачив їх. Грузін здається не був інструктором, та й був сильно переполошений і нічого не міг толком сказати.
            Щодо начтабору, то я ще трохи з ним переписувався, а нчспаса не памятаю. Треба пошукати десь листи або подивитись в альпкнижку


до початку форуму ::: список форумів :::
перейти в


 


Пошук



 
 ::: головна сторінка ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::