Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах,
які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення
про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення:
невідповідні тематиці форуму чи сайту,
рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику,
будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
нові повідомлення: - свіжіші за дві доби; - одну добу; - 6 годин - старе повідомлення.
[ Re: Чи брати снігоступи на Чорногірський? ] повідовив(-ла) Текст повідомлення: З такими само планами ми приїхали до Дземброні минулого тижня. Ситуація наступна. На підходах до Смотрича снігу трохи було, але не так, що треба були снігоступи. Вище лісу в жерепі була ділянка з великим снігом, але вона не така довга, щоб тягти заради неї снігоступи. Цікавіше почалося далі. Без GPS в "молоці" вихід на Чорногірський хребет ми не знайшли (хоч може це й смішно...). Зате наступного дня піднялися по слідам вінницької групи на ПІЧ (в них була радіалка туди). Сам підйом на ПІЧ не потребує снігоступів (хоча снігу трохи є). Наступного дня почалося найцікавіше - ми вирішили спускатися через Марічейку, бо стало ясно, що плани накривіються мідним тазом... Для нас не стало сюрпризом, що дорогоу в "молоці" ми загубили дуже швидко. Фактично спускалися якоюсь притокою Погорільця, а потім вздовж самого Погорільця. Я не раз і не два був зимою в Карпатах і багато разів чув словосполучення "сніг по розвилку". Але вперше в житті я з цим зіткнувся.... В жерепі снігу реально місцями виже поясу. Трекінгова палка часом не дістає землі. Подекуди рух зі швидкістю 10-15 м за хв. мабуть. Навіть коли вийшли на пряму дорогу вздовж Погорілця (сніг там був не топтаний, десь по коліна чи трохи нижче), то йти було досить складно і швидкість, відповідно, не висока. Про снігоступи - правда - і те, що важать вони і те, що грошей коштують. Ніколи не вгадаєш, що знадобиться в поході, а що просто так в рюкзаку проносиш за собою... Нам зі снігоступами було б незрівнянно легше, ніж без них. Але ми так не розраховували... Все спілкування на дану тему
додав(-ла)16:53:16 17/02/2010 З такими само планами ми приїхали до Дземброні минулого тижня. Ситуація наступна. На підходах до Смотрича снігу трохи було, але не так, що треба були снігоступи. Вище лісу в жерепі була ділянка з великим снігом, але вона не така довга, щоб тягти заради неї снігоступи. Цікавіше почалося далі. Без GPS в "молоці" вихід на Чорногірський хребет ми не знайшли (хоч може це й смішно...). Зате наступного дня піднялися по слідам вінницької групи на ПІЧ (в них була радіалка туди). Сам підйом на ПІЧ не потребує снігоступів (хоча снігу трохи є). Наступного дня почалося найцікавіше - ми вирішили спускатися через Марічейку, бо стало ясно, що плани накривіються мідним тазом... Для нас не стало сюрпризом, що дорогоу в "молоці" ми загубили дуже швидко. Фактично спускалися якоюсь притокою Погорільця, а потім вздовж самого Погорільця. Я не раз і не два був зимою в Карпатах і багато разів чув словосполучення "сніг по розвилку". Але вперше в житті я з цим зіткнувся.... В жерепі снігу реально місцями виже поясу. Трекінгова палка часом не дістає землі. Подекуди рух зі швидкістю 10-15 м за хв. мабуть. Навіть коли вийшли на пряму дорогу вздовж Погорілця (сніг там був не топтаний, десь по коліна чи трохи нижче), то йти було досить складно і швидкість, відповідно, не висока. Про снігоступи - правда - і те, що важать вони і те, що грошей коштують. Ніколи не вгадаєш, що знадобиться в поході, а що просто так в рюкзаку проносиш за собою... Нам зі снігоступами було б незрівнянно легше, ніж без них. Але ми так не розраховували...
відповів(-ла)17:24:35 17/02/2010 Усім дякую. Снігоступи беремо (як і кішки, ледоруби та трек. палки), бо є бажання до Квасів через Петрос дойти за тиждень. Проте дивлячись на прогнози погоди...
А ми минулого року маючи ЖПС та трек, як до Маричейки шли теж трохи блуканули і теж в снігу прововтузились.
- свіжіші за дві доби; 
- одну добу; 
- 6 годин
- старе повідомлення.