стрибнути на головну сторінку  
 ::: головна сторінка ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::
Українські Карпати
РЕГІОН 
ТОПОГРАФІЯ 
ГІДРОГРАФІЯ 
КЛІМАТ 
ФЛОРА 
ФАУНА 
ОХОРОНА ПРИРОДИ 
ПРО КРАЙ 
Карпати туристські
МАТЕРІАЛИ 
ТРАНСПОРТ 
КАРТИ 
СПОРЯДЖЕННЯ 
МАРШРУТИ 
РЕПОРТАЖІ 
ВИПАДКИ 
ВІДПОЧИНОК 
ПОГОДА 
РІЗНЕ 
Друзі та партнери


   ::: ГОЛОВНА /
 
>>> ФОРУМИ > "Походи"   
 
Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах, які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення: невідповідні тематиці форуму чи сайту, рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику, будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
     нові повідомлення:  - свіжіші за дві доби;  - одну добу;  - 6 годин
      - старе повідомлення.


до початку форуму ::: список форумів :::
перейти в

[ Re: Петрос Мармароський ] повідовив(-ла) -
Текст повідомлення: Також якось довелось побувати на Петросі, або як ще старі люди кажуть в тій місцевості - Петрос Квасний. В січні 2008. Піднімався на Петрос хребтом, з місця злиття п.Квасний і п. Радомир.
Фактично шлях від злиття цих двох потоків майже не має тривалих горизонтальних ділянок, тобто доведеться постійно йти вверх і вгору :). Завали також присутні, і з січня 2008, навряд чи там стало краще. Зимою, звісно то все ускладнюється снігом, а після верхньої полонини- фірном, навіть місцями льодяною шкіркою, сніговими карнизами і можливими лавинами.
Після верхньої полоннини зимою є складнощі в орієнтуванні. До верхної полонини все досить просто, колись там можна було проїхати возом тому можна орієнтуватись по більше-менше відсутності дерев на осоновному шляху. Завали звісно доводилось обходити, але на загал напрям можна тримати навіть без компаса і карти.
Після верхньої полонини стежки вже вузькі і мало примітні і факитчно питляють у "дикому" лісі. Коли ті стежки засипані снігом то дуже часто не зрозуміло кудою саме йти. Зрозуміло, що тримаючи напрям весь час вгору, в решті-решт десь та вийдеш на хребет чи на вершину. Але питання стоїть як то зробити найбезпечніше та витрачаючи на це якомога менше сил. Тому якщо збираєтесь зимою я б радив взяти з собою ГПС і по можливості готовий трек.
Після верхньої полонни також досить помітно зростає і кут підйому. Піднімаючись я не раз помічав міні лавинки, такі собі клубочки снігу, котрі числено скочувались на багатьох стрімких схилах, після того як сніг обпадав з гілок чи навіть під час нашого "топтання" стежки і все це в межах лісу.
Доходячи до головного хребта, хребет звужується а кут підйому ще більше зростає, місцями навіть до 45грд, а може і більше. Ближче до хребта і на самому хребті зявляються снігові карнизи, фірн, навіть жорсткий фірн з льодяною шкіркою. Правда все це залежить в періоду зими. Як правило від січня до березня зі всім вище згаданим можна там стикнутись.
Все спілкування на дану тему
  1. <<< до початку теми <<<
    [ Re: Петрос Мармароський ]
    додав(-ла) Astrik 20:09:10 11/12/2011
    Також якось довелось побувати на Петросі, або як ще старі люди кажуть в тій місцевості - Петрос Квасний. В січні 2008. Піднімався на Петрос хребтом, з місця злиття п.Квасний і п. Радомир.
    Фактично шлях від злиття цих двох потоків майже не має тривалих горизонтальних ділянок, тобто доведеться постійно йти вверх і вгору :). Завали також присутні, і з січня 2008, навряд чи там стало краще. Зимою, звісно то все ускладнюється снігом, а після верхньої полонини- фірном, навіть місцями льодяною шкіркою, сніговими карнизами і можливими лавинами.
    Після верхньої полоннини зимою є складнощі в орієнтуванні. До верхної полонини все досить просто, колись там можна було проїхати возом тому можна орієнтуватись по більше-менше відсутності дерев на осоновному шляху. Завали звісно доводилось обходити, але на загал напрям можна тримати навіть без компаса і карти.
    Після верхньої полонини стежки вже вузькі і мало примітні і факитчно питляють у "дикому" лісі. Коли ті стежки засипані снігом то дуже часто не зрозуміло кудою саме йти. Зрозуміло, що тримаючи напрям весь час вгору, в решті-решт десь та вийдеш на хребет чи на вершину. Але питання стоїть як то зробити найбезпечніше та витрачаючи на це якомога менше сил. Тому якщо збираєтесь зимою я б радив взяти з собою ГПС і по можливості готовий трек.
    Після верхньої полонни також досить помітно зростає і кут підйому. Піднімаючись я не раз помічав міні лавинки, такі собі клубочки снігу, котрі числено скочувались на багатьох стрімких схилах, після того як сніг обпадав з гілок чи навіть під час нашого "топтання" стежки і все це в межах лісу.
    Доходячи до головного хребта, хребет звужується а кут підйому ще більше зростає, місцями навіть до 45грд, а може і більше. Ближче до хребта і на самому хребті зявляються снігові карнизи, фірн, навіть жорсткий фірн з льодяною шкіркою. Правда все це залежить в періоду зими. Як правило від січня до березня зі всім вище згаданим можна там стикнутись.


до початку форуму ::: список форумів :::
перейти в


 


Пошук



 
 ::: головна сторінка ::: форуми ::: мапа сайту ::: статистика ::: відпочинок :::