Увага! Старайтеся розміщувати свої повідомлення у форумах,
які співпадають за тематикою (не розміщайте, наприклад, оголошення
про купівлю-продаж у загальному форумі). Повідомлення:
невідповідні тематиці форуму чи сайту,
рекламно/комерційні, образливого змісту, які містять ненормативну лексику,
будуть витиратися адміністратором без обговорення.
Умовні позначення:
нові повідомлення: - свіжіші за дві доби; - одну добу; - 6 годин - старе повідомлення.
[ Re: дохристиянський культовий центр у Карпатах ] повідовив(-ла) Текст повідомлення: Про Страгору чув таке: за часів Галицько-Волинського князівства на Страгорі стояла стража - бочка із смолою на високому стовпі, а вартові пильнували, чи не суне татарва або угри – «сторожили». Звідти і пішла назва «Стражгора», а потім і Страгора.Зате поруч із Страгорою, ближче до Надвірної, стоїть г. Баба. За легендою там стояла кам´яна баба, грудаста і животаста – богиня плодючості. Від тої богині і пішла назва гори.Під Бабою є кам´яне урвище, там ніби в дохристиянські часи справляли релігійні дійства наші предки. Така ж стража стояла і на Смотричі, але там вони «смотрили».До речі, цею тематикою дуже серйозно займається Інститут історії Прикарпатського Держуніверситету. Все спілкування на дану тему
додав(-ла)00:01:41 04/04/2009 Про Страгору чув таке: за часів Галицько-Волинського князівства на Страгорі стояла стража - бочка із смолою на високому стовпі, а вартові пильнували, чи не суне татарва або угри – «сторожили». Звідти і пішла назва «Стражгора», а потім і Страгора.Зате поруч із Страгорою, ближче до Надвірної, стоїть г. Баба. За легендою там стояла кам´яна баба, грудаста і животаста – богиня плодючості. Від тої богині і пішла назва гори.Під Бабою є кам´яне урвище, там ніби в дохристиянські часи справляли релігійні дійства наші предки. Така ж стража стояла і на Смотричі, але там вони «смотрили».До речі, цею тематикою дуже серйозно займається Інститут історії Прикарпатського Держуніверситету.
відповів(-ла)00:23:12 04/04/2009 Вони випустили декілька дуже цікавих книг, напр. "Скельні святилища Сокільських верщин". Микола Когутяк (дир. іннституту). Ів-Фр. 2008.До речі, його дуже цікавлять старовинні назви, напр.: Czarna Gora, Srebna Gora, Bjala Gora, Dzabla Gora та ін. На його прохання я зробив спробу привязати ці назви до сучасних мап.
відповів(-ла)06:13:19 04/04/2009 І??? Що ж у вас вийшло? Які ідеї?
І звідки вони взяли ті назви?
Справді дуже цікава тематика, але важка для дослідження через невелику кількість матеріалів і складність їх дістати. Треба переселятись в архів і там копати....
Про поселення в письмових документах ще більш менш можна знайти досить інформації, по гори ж значно, значно менше.
відповів(-ла)23:30:26 04/04/2009 Для ідентифікації були надані 2 мапи ХVІ-го ст. із латинським шрифтом, на яких схематично був зображений масив сучасного Головного вододільного хребта. Якість друку карт була дуже низькою
Висновки (припущення) ідентифікації:
1. За прив´язкою північно-східної притоки Prut΄а до г. Говерли:
Gora Kifia – г. Смотрич.
Gora Bіala – г.Бербенеська.
Gora Snezna – г. Гутин-Томнатик.
Gora Srebna –. Г Туркул.
Pogan - г. Говерла
Czarna G. – Чорна Гора (ствердження).
Назви, приведені на старовинних мапах, виділені напівжирним.
2.Ідентифікація за перевальною дорогою, що проходить поблизу Бербенеського озера співпадає з ідентифікацією за північно-східними витоками Прута.
Для ідентифікації старовинні мапи накладались на сучасні з підгокою масштабу в програмі Corel
відповів(-ла)23:38:12 04/04/2009 Якщо не секрет що за мапи, і якого року видання? Бо 17 стце досить великий проміжок. В мене є також мапи з цими назвами, але привязувати всіх їх до сучасної Чорногори можливо не зовсім коректно. Але це згідно тих мап що в мене є. вони ж виставлені у статті про чорнуг гору.
відповів(-ла)22:36:38 05/04/2009 Додаткових даних про мапи не маю. Можливо, вони є в Інституті історії.
відповів(-ла)22:55:44 05/04/2009 Якщо маєте бажання продовжити обговорення цієї теми давайте перейдемо де обговорюється це у відповіній статті http://www.karpaty.com.ua/?cha pter=12&item=379 . Бо тут це вже перетворюється на флуд. Бо в цій вітці тема дещо інша.
відповів(-ла)21:24:45 06/04/2009 це зовсім не флуд, розмова стосується історії наших Карпат. дякую вам за цікаву інфу.
відповів(-ла)23:17:00 06/04/2009 це не є історія Карпат, це є історія релігії, а в цілому це флуд :-))
відповів(-ла)06:42:05 07/04/2009 <Gora Kifia – г. Смотрич. Gora Bіala – г.Бербенеська. Gora Snezna – г. Гутин-Томнатик. Gora Srebna –. Г Туркул. Pogan - г. Говерла>
;)) :)))
Флуд - це м‘яко сказано. Ця тема до кісточок розсмоктана в обговореннях до статтей Андрія Коваля про Чорну Гору.
Всякі там "ідентифікації", хоч в корелі, хоч у шопі - гадання на кофейній гущі.
Вказані гори - це можуть бути будь-які вершини, починаючи від Сивулі, кінчаючи Молдовяну. А можуть взагалі не мати жодного реального відповідника, крім народних легенд. Див. ті самі обговорення. Наберіться терпіння, перечитайте усі (90 коментарів у першій статті і 8 - у другій), маючи перед собою карти, про які йде мова.
І там же бажано продовжити обговорення цієї теми.
відповів(-ла)08:32:32 07/04/2009 Ну Молдявяу ти загнув. Там все-таки привязка до кордону Галичини і повіту Марамуреш (не сучасного). Якщо враховувати гору Diabla тоді межі десь будуть від Гнатесі до Сивулі.
Але кажу, якщо є бажання продовжити обговорення то давате не тут, бо автор посту розпитує про Страгору, а ми йому всілякі Діяблі, Білі, Лисі, Сніжні ну і Чорні гори.
відповів(-ла)09:58:56 07/04/2009 <Ну Молдявяу ти загнув>
Згоден - то гіпербола. :))
Але якщо точніше (дотошніше), то мова може йти про гори у верхній течії Муреша:
Giurgeu та Kalimani.
відповів(-ла)16:46:17 07/04/2009 "Всякі там ідентифіцкаціцї"..Попроб уйтевсетаки звернутись у Інститут історії до матеріалів ідентифікації.Щось Ви дуже категорично..
відповів(-ла)17:26:56 07/04/2009 Спробуйте все таки перечитати обговорення тих статтей (обов‘язково з картами на руках - без них пропадає розуміння обговорюваної теми). Те саме рекомендую і спеціалістам зі згаданого Вами Інституту.
Щодо "зв‘язування" з науковцями. Ще коли обговорення першої статті Андрія Коваля "Піп Іван чи Чорна гора" було на рівні 10-го коменту, кожен з нас поокремо (з інтервалом в 1 день) розмовляли на цю тему з одним вельми поважним (і не безпідставно) професором, причому спеціалістом з даної теми, одного з канадських університетів (не рівня вашому інситуту). Після приблизно 20 хвилин питань-відповідей (як в Андрія, так і в мене) створилась повна картина щодо підходу в наукових колах до цього питання. Він приблизно такий: досліджується хто, коли і де друкував ті карти, за які кошти і т.д. І практично жодних обговорень (за винятком явного плагіату) щодо джерел походження інформації, позначених на тих картах.
Так що перечитати вказані коменти буде корисно не тільки вам, але і вашим науковцям (це без іронії: як Андрієм, так і мною, за останні півтора роки було перелопачено море всілякої дотичної до цієї теми інформації - виставлене в коментах - то тільки вершина айсберґу).
відповів(-ла)17:38:28 08/04/2009 до vsobasko@rambler.ru:
добре, немає бажання продовжити обговорення в іншому місці. Спитаю ще таке. Ви написали що Чорна Гора (стверджено). Ця впевненість базована лише на тій мапі(мапах), чи у Вас були ще якісь дані, що до цих назв? Лише не відсилайте мене до інституту історії, мені досить проблематично контактувати з ними. Та й не знаю з ким особисто контактувати. Хоча з одного з перших повідомлень я так розумію ще це професор Когутяк. Але для мене це те саме що кантуктувани з Ющенко. Тому якщо знаєте чи використовувались ще якісь відомості про ці назви, то був би вдячний за відповідь.
відповів(-ла)23:19:02 08/04/2009 Підготую відповідь на Вашу e-mail
відповів(-ла)23:28:11 08/04/2009 Буду дуже вдячний
- свіжіші за дві доби; 
- одну добу; 
- 6 годин
- старе повідомлення.